"16" лютого 2012 р. Справа № 18/5025/1020/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В., Грека Б.М.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
від позивача:
від відповідача:
на рішенняГосподарського суду Хмельницької області від 21.09.2011 року
та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року
у справі№ 18/5025/1020/11
за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
доПриватного підприємства "Пакт"
простягнення 16 942 239,82 грн. заборгованості
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі позивач) звернувся до Приватного підприємства "Пакт" (далі відповідач) про стягнення заборгованості 16 942 239,82 грн.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач неодноразово направляв позивачу заяви, клопотання про надання належних доказів переходу права вимоги за відступленими договорами. Оскільки в наслідок заміни кредитора на позивача відповідач повинен був виконувати свої зобов'язання перед позивачем, то порядок виконання умов договору щодо обліку строкової заборгованості, щодо сплати комісії, сплати процентів мав виконуватись у інший спосіб, з відкриттям відповідних рахунків позивачем та внесення двохсторонніх змін до кредитного договору.
В рішенні суду першої інстанції зазначено, що позивачем були порушені п.п.5.1.1; 9.1; 10.3; 10.4 Договору.
Суди прийшли до висновку, про те, що недотримання позивачем умов кредитного договору створило перешкоди у виконанні договірних зобов'язань боржником.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу на наступні обставини: заміна кредитора в зобов'язаннях, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги є особливим способом зміни зобов'язання та окремим інститутом зобов'язального права, який регулюється спеціальними правовими нормами. Суд при вирішенні спору неправильно застосував загальні норми та порядок зміни договорів передбачені ст.ст.651-654 ЦК України, а також відповідні положення п.10.3 Кредитного договору. Заміна кредитора не залежить від волевиявлення боржника та не потребує внесення жодних змін, стосовно виконання боржником своїх зобов'язань, на користь кредитора до угод, що були предметом договору уступки. Відповідач був письмово повідомлений про передачу його кредитних зобов'язань. Судами не було надано належної оцінки діям самого відповідача пов'язаним із виконанням спірного кредитного договору, та не доведено наявність у нього об'єктивних перешкод у виконанні кредитних зобов'язань.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
26.05.2005 року між ТОВ "Український промисловий банк" (далі Банк) та відповідачем укладено кредитний договір № 276/К-05 на відкриття відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті (далі Договір).
В період з 06.05.2005 року по 06.11.2009 року до Договору було укладено 21 додаткову угоду та узгоджені графіки щодо погашення заборгованості.
До матеріалів справи (т.1 а.с.22-47) залучені розпорядження бухгалтерії Банку щодо перерахування відповідачу грошових коштів.
Згідно до розрахунку боргу загальна сума заборгованості відповідача, визначена в позовній заяві складає 16 336 752 грн.
20.02.2008 року було укладено додатковий договір № 12 до Договору. Фактично, зазначений додатковий договір є новою редакцією Договору.
Відповідно до нової редакції Договору Банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредит у розмірі -еквівалент 2 145 000 дол. США. Строк кредитної лінії встановлений з 26.05.2005 року до 24.08.2012 року.
Відповідно до п.5.1.1 Договору Банк зобов'язаний відкрити відповідачу позичкові рахунки для обліку заборгованості за кредитом, рахунки для нарахування та сплати процентів, рахунки для сплати комісії.
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що у випадку зміни умов придбання кредитних ресурсів або порядку виконання зобов'язань сторін за договором -за погодженням з відповідачем та його поручителем, вносяться зміни до Договору та договорів забезпечення протягом 10 календарних днів з дати надіслання Банком відповідачу відповідної пропозиції.
Пунктом 10.3 Договору передбачено, що всі зміни та доповнення до цього Договору вносяться в письмовій формі шляхом укладання додаткових договорів про внесення змін та доповнень або шляхом надсилання Банком відповідачу повідомлення відповідно до п.п. 2.7; 9.2 Договору.
Всі повідомлення за Договором будуть вважатися зробленими належним чином, у разі, якщо вони здійсненні у письмовій формі за підписом уповноваженого представника сторони, що відправила повідомлення, засвідченої печаткою та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами сторін, що зазначені в Договорі (п.10.4 Договору).
До матеріалів справи (т.1 а.с.129-135) залучено копію договору б/н, який укладено між позивачем, Банком та Національним банком України про передачу активів та кредитних зобов'язань Банку на користь позивача з витягом з додатку № 2 від 30.06.2010 року про передачу активів та кредитних зобов'язань Банку на користь позивача.
В пункті 4.1 договору б/н передбачено, що в порядку, в обсязі та на умовах визначених цим договором Банк цим передає (відступає) позивачу право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком України, в наслідок чого позивач замінює Банк, як кредитора (стає новим кредитором у зазначених зобов'язаннях). Відповідно до положень ст.516 ЦК України відступлення Укрпромбанком прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами до позивача не вимагає отримання згоди боржників.
В наслідок передачі Банком позивачу прав вимоги до боржників, позивачу переходить (відступається) право вимагати (замість Банку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (п.4.2 договору б/н).
Згідно з витягом до додатку №2 до договору б/н позивачу відступлено право вимоги за кредитним договором №276/К-05.
Укладений договір б/н про передачу активів та кредитних зобов'язань Банку на користь позивача за своєю правовою природою є договором уступки права вимоги і відповідно в наслідок укладання зазначеного договору позивач є новим кредитором у кредитному Договорі № 276/К-05 з 30.06.2010 року по відношенню до відповідача.
До матеріалів справи залучено листа Банку, який надіслано 14.07.2010 року на адресу відповідача, який підписаний представником Банку та позивача , та в якому зазначено, що до позивача перейшли права первісного кредитора за Договором та зазначені відповідні реквізити для погашення основної суми боргу та нарахованих процентів.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою в наслідок (у тому числі) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не установлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Мотиви, які наведені в рішеннях суду та посилання на пункти Договору п.2.2 (щодо обліку строкової заборгованості); п.2.5(щодо сплати комісії); п.4.4 (сплата процентів); п 5.1.1 (відкриття позичальником позичкового рахунку для обліку заборгованості); п.9.1 (щодо зміни умов придбання кредитних ресурсів або порядку виконання зобов'язань за договором); п.10.3- 10.4 (щодо внесення змін та доповнень до договору) не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення заборгованості за грошовими зобов'язаннями.
Прийняті у даній справі судові рішення свідчать про те, що судами фактично не розглянуті позовні вимоги позивача. Судами не з'ясовано в якому обсязі виконані договірні зобов'язання відповідачем по відношенню до Банку станом на 30.06.2010 року (день укладання договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Банку на користь позивача) і як вони можуть вплинути на розмір позовних вимог. Виконувались чи ні зобов'язання відповідачем по відношенню до Банку після 30.06.2010 року. Який обсяг заборгованості має відповідач за кредитним договором, та чи є у відповідача прострочення у сплаті взятих на себе грошових зобов'язаннях.
Висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що позивач створив перешкоди у виконанні договірних зобов'язань боржником щодо повернення грошових коштів є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів того, що відповідач вчиняв дії щодо повернення грошових коштів, а позивач відмовлявся від їх прийняття.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судові рішення прийняті у даній справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в іншому складі суддів.
При новому розгляді справи судам необхідно, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог - з'ясувати, в якому обсязі виконані договірні зобов'язання відповідачем по відношенню до Банку станом на 30.06.2010 року (день укладання договору про передачу активів та кредитних зобов'язань Банку на користь позивача) і як вони можуть вплинути на розмір позовних вимог. Виконувались чи ні зобов'язання відповідача по відношенню до Банку після 30.06.2010 року. Який обсяг заборгованості має відповідач по відношенню до позивача за кредитним договором № 276/К-05, та чи є у відповідача прострочення у сплаті взятих на себе грошових зобов'язаннях.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року у справі № 18/5025/1020/11 скасувати та направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області для розгляду по суті.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Б.М.Грек