"15" лютого 2012 р. Справа № 13/474
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Попікової О.В.
за участю представників:
Прокурора: Ходаківський М.П. посвід. 18;
Позивача: ОСОБА_1 дов. від 28.11.2011 року №225-КР-1968;
Відповідача: не з'явився;
Третьої особи: ОСОБА_2 дов. від 28.10.2010 року №06-34/31089.
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "ШКОЛА ДЕРЮГІНИХ" на рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2011 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 року
у справі № 13/474 господарського суду міста Києва
за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "ШКОЛА ДЕРЮГІНИХ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про припинення права постійного користування земельною ділянкою
У листопаді 2011 року заступник прокурора міста Києва, виступаючи в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "ШКОЛА ДЕРЮГІНИХ", просив припинити відповідачу право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1976 га, що знаходиться за адресою: місто Київ, бул. Дружби Народів,13-а та зобов'язати останнього повернути вищезазначену земельну ділянку Київській міській раді, посилаючись на порушення статей 96, 141, 152 Земельного кодексу України, статі 416 Цивільного кодексу України щодо систематичної несплати земельного податку.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2011 року до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.11.2011 року (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 року (головуючий Федорчук Р.В., судді Ткаченко Б.О., Лобань О.І.) позов задоволений, припинено право постійного користування та зобов'язано відповідача повернути спірну земельну ділянку.
Оскаржені судові рішення мотивовані порушенням відповідачем вимог законодавства щодо дотримання строків забудови земельної ділянки та сплати земельного податку.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "ШКОЛА ДЕРЮГІНИХ" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати судові рішення, припинити провадження у справі, посилаючись на порушення положень міжнародного договору, оскільки надана товариству земельна ділянка стосується речових прав американських учасників товариства та є інвестицією у розумінні міжнародного договору, тому спір виходить за рамки приватноправового і не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Одночасно позивач просив зупинити дію оскаржених ним рішень місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції, однак, будь-яких обґрунтувань вищезгадана заява не містила, з огляду на що залишена без задоволення.
Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 13.02.2012 року №03.07-05/80 сформовано колегію суддів: головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Попікова О.В.
У судове засідання 15.02.2012 року представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Колегія суддів, вислухавши представників позивача, третьої особи, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.12.1993 року Київською міською радою народних депутатів прийнято рішення № 44 “Про вилучення та надання земельної ділянки по бульвару Дружби народів, 13-а в Печерському районі під будівництво Центру художньої гімнастики “Школи Дерюгіних”(а.с.14-15) відповідно до якого:
- затверджено проект відведення земельної ділянки під будів ництво Центру художньої гімнастики “Школи Дерюгіних” на бульварі Дружби народів, 13-а в Печерському районі (п.1);
- вилучено з користування Головного управління капітального будівництва земельну ділянку площею 0,093 га за його згодою(п.2);
- надано в постійне користування “Школі Дерюгіних” земельну ділянку площею 1,976 га на бульварі Дружби народів, 13-а в Печерському районі/ /1,883 га за рахунок земель запасу Київської міської Ради народних депутатів та 0,093 га за рахунок вилученої у ГоловУКБ/(п.3);
- зобов'язано забудовника (відповідача) виконувати обов'язки землекористувача згідно ст.40 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення (п. 4.1);
- зобов'язано забудовника (відповідача) одержати дозвіл на проведення будівельно-монтажних робіт та ордер на будівництво у встановленому порядку (п.4.2.);
- зобов'язано забудовника (відповідача) передати місту кошти як пайову участь на розвиток соціальної, інженерно-транспортної та природоохоронної інфра структури в обсягах, визначених Комітетом економіки (п.4.3.);
- визначено, що всі майново-правові питання вирішувати у Печерському районі у встановленому порядку (п.4.4)
- зобов'язано забудовника (відповідача) до користування земельною ділянкою приступити після (встановлення її меж в натурі та отримання документа, що посвідчує право користування нею (п.4.5);
- вказано Головкиївархітектурі ордер на будівництво видати після погодження проекту Містобудівною радою та відповідними службами міста у встановленому порядку (п.5);
- взято до відома, що будівництво буде здійснено в 1994 - 1997 рр. за рахунок власних коштів замовника - товариства “Школи Дерюгіних”- фірмою “Індустроградня”/Хорватія/ (п.6);
- зазначено, що в разі використання земельної ділянки не за призначенням рішення про її надання буде переглянуто (п.7).
15.02.1994 року товариству з обмеженою відповідальністю “Центр художньої гімнастики “Школа Дерюгіних” видано державний акт на право постійного користування землею площею 1,1976 га, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000002 (а.с. 16-18).
Матеріали справи містять листи Головного управління земельних ресурсів державної податкової інспекції та адміністрації (а.с. 19-21), які свідчать про тривалу несплату земельного податку відповідачем, та яким було надано правову оцінку судами попередніх інстанцій.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не виконані свої зобов'язання, покладені на нього рішенням № 44 від 14.12.1993 року “Про вилучення та надання земельної ділянки по бульвару Дружби народів, 13-а в Печерському районі під будівництво Центру художньої гімнастики “Школи Дерюгіних”, в т. ч. і щодо обов'язку здійснити будівництво протягом 1994 - 1997 рр. за рахунок власних коштів (а.с.15).
Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає підстави припинення права користування земельною ділянкою, відповідно до якої такими підставами є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Стаття 40 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року № 561-XII (чинного на час прийняття рішення Київської міської ради народних депутатів від 14.12.1993 року №44) також передбачала, що власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю, що також було зазначено у пункті 4.1 рішення Київської міської ради народних депутатів від 14.12.1993 року №44 “Про вилучення та надання земельної ділянки по бульвару Дружби народів, 13-а в Печерському районі під будівництво Центру художньої гімнастики “Школи Дерюгіних”.
Згідно статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.
Крім того, стаття 206 Земельного кодексу України передбачає, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, передбачено що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
З огляду на вищенаведене судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що відповідачем у порушення норм чинного законодавства систематично не сплачувався земельний податок, що стало підставою для задоволення позову прокурора.
У касаційній скарзі заявник посилається на відсутність у директора товариства відповідача повноважень на представництво інтересів товариства у судах першої та другої інстанції.
Однак, відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Ухвалами місцевого господарського суду від 09.11.2011 року відповідача було зобов'язано подати до суду ґрунтовний відзив на позовну заяву з посиланням по суті позовних вимог з посиланням на певні норми законодавства України та доданням підтверджуючих доказів а також оригінали і належним чином засвідчені копії установчих документів, на підстави яких діє відповідач (а.с.2).
Останній вимоги суду, викладені у вищезгаданій ухвалі, не виконав, натомість надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на надання відповідачеві достатнього часу для забезпечення правової допомоги.
Ухвалою місцевого господарського суду від 15.11.2011 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "ШКОЛА ДЕРЮГІНИХ" було задоволено, розгляд справи відкладено на 23.11.2011 року в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 3 зазначеної ухвали відповідача було зобов'язано подати суду:
- оригінали і належним чином засвідчені копії установчих документів, на підставі яких діє відповідач, свідоцтво про державну реєстрацію, інформацію від державного реєстратора про знаходження відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час розгляду справи;
- ґрунтований відзив на позовну заяву з поясненнями по суті заявлених позивачем вимог, посиланням на певні норми законодавства України та доданням підтверджуючих доказів;
- проектно-кошторисну документацію будівництва на території земельної ділянки відповідача та докази: а) сплати земельного податку; б) сплата сум участі на розвиток соціальної, інженерно-транспортної та природоохоронної інфраструктури; в) одержання дозволу на проведення будівельно-монтажних робіт та ордеру на будівництво.
Крім того, у пункті 5 вищезгаданого процесуального документу міститься роз'яснення сторонам,що їх неявка у судове засідання, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Відповідач, направивши у судове засідання 23.11.2011 року свого представника, звернувся з письмовою заявою від 23.11.2011 року, у який з посиланням на договір між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій просив припинити провадження у справі на підставі ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та, відповідно, прав товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "ШКОЛА ДЕРЮГІНИХ" відхиляються як необґрунтовані, оскільки відповідач не тільки не скористався наданими йому процесуальним законом можливості захисту, але й, як було зазначено вище, не виконав вимоги місцевого господарського суду, викладені в ухвалах від 09.11.2011 року та від 15.11.2011 року.
Щодо доводів касаційної скарги про порушення місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією норм Міжнародного договору між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій, судова колегія зазначає, що, згідно статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Права учасників господарського товариства обмежені положеннями статті 116 Цивільного кодексу України , а також установчими документами.
Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, відповідачем не надано належних та допустимих у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів щодо відсутності у директора товариства повноважень на представництво інтересів відповідача у господарському процесі у справі № 13/474.
Також обґрунтовано місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції дійшли висновку про відсутність між сторонами процесу інвестиційного спору та визнали хибність тлумачення відповідачем договору, укладеного між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій, ратифікованого Законом України №226/94-ВР від 21.10.1994 року.
Доводи заявника касаційної скарги про порушення норм міжнародного договору є неспроможними, оскільки, як правильно встановив суд апеляційної інстанції, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 24-25) у графі “Керівник юридичної особи та наявність обмежень щодо його повноважень” зазначено, що керівником товариства з обмеженою відповідальністю “Центр художньої гімнастики “Школа Дерюгіних” є Дерюгіна Ірина Іванівна та відсутні будь-які обмеження щодо її повноважень.
На думку колегії, не вбачається порушень норм процесуального права і у діях суду апеляційної інстанції про відмову відповідачеві у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи у зв'язку з відкриттям провадження окружним адміністративним судом міста Києва у справі №2а-16021/11/2670 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "ШКОЛА ДЕРЮГІНИХ" до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії.
Як було зазначено вище, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "ШКОЛА ДЕРЮГІНИХ" як під час розгляду справи у місцевому господарському суду, так і у суді апеляційної інстанції не скористалось своїми процесуальними правами та не надало жодного доказу на підтримання своєї правої позиції.
Крім того, заявником касаційної скарги не було зазначено у чому саме полягає порушення норм двосторонньої угоди від 04.03.1994 року "Договір між Україною та Сполученими Штатами Америки про заохочення та взаємний захист інвестицій", а стаття 28 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника, що було досліджено судами попередніх інстанції.
Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування оскаржених судових актів відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр художньої гімнастики "ШКОЛА ДЕРЮГІНИХ" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 23.11.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2011 року у справі № 13/474 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К.Прокопанич
Судді: І.В.Алєєва
О.В. Попікова