Київська регіональна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ОСОБА_7 ОСОБА_6 Печерський районний суд міста Києва < Суд-місто > 13.07.2011 ОСОБА_5
Справа № 2-3446/11
Категорія 26
18 січня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Горкавої В.Ю. Горкавої В. Ю. ,
при секретарі - Погоріла К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_6
-про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/1179/74/1014 від 11.10.2006року,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідчений 11.10.2006 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №3299 та зареєстрований в державному реєстрі правочинів 09.10.2006року, за реєстраційним №1632361, заставна вартість реалізації якого була визначена сторонами у сумі 631 000,00грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що 11.10.2006року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, останній було надано кредит в сумі 100 000,00доларів США зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами та остаточним їх поверненням 11.10.2026року. В подальшому цими ж сторонами була підписана додаткова угода, за умовами якої в термін з 13.04.2009 року по 13.04.2010 року було надано кредитні канікули на прострочену заборгованість до тіла кредиту, а також строк користування кредитними коштами було продовжено до 11.10.2031року. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором, 11.10.2006року між позивачем та ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, за яким в іпотеку передано квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності останній. Оскільки ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, станом на 03.03.2011року у останньої утворилась заборгованість за кредитним договором, що складається із суми простроченої заборгованості за кредитом-104 110,18 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 826 322,50грн., суми простроченої заборгованості за відсотками -12026,31 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 95452,82грн., суми пені за прострочення погашення відсотків-12012,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 95 342,58грн. Таким чином позивач вважає, що він має право відповідно до умов договору іпотеки, положень Закону України «Про іпотеку» та Цивільного Кодексу України задовольнити свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, якщо інше не встановлено договором.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачки та третя особа - ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, вважала позовні вимоги необґрунтованими та незаконними. Заперечуючи проти позову, представник відповідачки та третя особа послалась на те, що позивач всупереч нормам ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передчасно звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки договір іпотеки є похідним від основного зобов'язання, а відтак Банк спочатку повинен був звернутися з вимогами про стягнення кредитної заборгованості і у разі невиконання рішення суду, звернутися до суду з вимогами про звернення стягнення на іпотечне майно. Крім того, зазначила, що заборгованість виникла не з умисним невиконанням нею своїх зобов'язань, а через настання у жовтні 2008 року фінансової кризи і, незважаючи на це, вона не має наміру ухилятись від погашення заборгованості за кредитним договором, разом із тим просила врахувати, що в іпотечній квартирі вона проживає разом із малолітнім сином. Також зауважила, що заставна вартість іпотечного майна в сумі 631000грн. є значно нижчою, ніж його дійсна вартість.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх письмовими доказами шляхом дослідження, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 11.10.2006 року між АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №014/1179/74/1014, відповідно до умов якого, останній було надано кредит в сумі 100 000,00доларів США зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами та остаточним їх поверненням 11.10.2026року. (а.с.10-14).
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором, 11.10.2006 року між позивачем АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачкою ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, який посвідчений 11.10.2006року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Відповідно до умов даного договору іпотекодавець передає іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.10.2006року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Балансова вартість квартири складає 9793грн.14коп. та оцінено сторонами договору у 631 000грн.(а.с.а.с.15-16, 18).
Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором перед третьою особою, надав останній грошові кошти в розмірі 100 000,00 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № І РТ/680-25 від 11.10.2006року (а.с.19). Вказана обставина не заперечувалась представником відповідачки та третьою особою ОСОБА_6
13.04.2009 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_6 була укладена додаткова угода, за умовами якої у період з 13.04.2009 року по 13.04.2010 року останній було надано кредитні канікули на прострочену заборгованість до тіла кредиту, а також строк користування кредитними коштами було продовжено до 11.10.2031року (а.с.17).
У зв'язку з невиконанням третьою особою ОСОБА_6 умов кредитного договору Банк відповідно до умов п.5.1. договору Іпотеки 16.03.2010 року направив відповідачці письмову вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань та усуненням порушень за кредитним договором у строк до 15.03.2010року, а також застереженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання вказаної вимоги. Вказана обставина не заперечувалась представником відповідачки та третьою особою.
Станом на час розгляду справи третя особа ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала. У зв'язку з чим у останньої утворилась заборгованість, яка, як перевірено судом, нарахована позивачем станом на 03.03.2011 року, становить 128 148,91 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ (1долар США=7,9370грн.) становить 1 017 117,90грн. і складається: з суми заборгованості за кредитом у розмірі 104 110,18 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 826 322,50грн., суми простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 12026,31 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 95 452,82грн., суми пені з розрахунку 0,5% за прострочення погашення відсотків в розмірі 12 012,42 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 95 342,58грн. Вказана обставина підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.7-9).
Згідно з п.5.5 кредитного договору третя особа ОСОБА_6 взяла на себе зобов'язання достроково погасити заборгованість за одержаними кредитами та сплатити проценти за користування ними, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, та/або Договору застави, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п.5.3 договору Іпотеки позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою , а якщо його вимога не буде задоволена,-звернути стягнення на предмет іпотеки, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором або кредитним договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст.1049 ЦПК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, що встановлені договором.
Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» та п.5.2 договору Іпотеки передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом встановлено, що допущене відповідачкою порушення зобов'язань іпотечного договору завдає збитків іпотекодержателю та змінює обсяг його прав, оскільки
сума пред'явленого позову складається із загальної суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 017 177,90 грн. і є значно вищою, ніж заставна вартість предмету іпотеки-631 000грн., що встановлена п.1.3.договору іпотеки, а відтак у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за кредитним договором.
Доводи представника відповідачки та третьої особи щодо оцінки іпотечного майна, розмір якого на її думку є значно нижчим, ніж дійсний його розмір суд не приймає до уваги, оскільки остання не довела в судовому засіданні дійсний розмір іпотечного майна.
Посилання представника відповідачки та третьої особи на наявність права у Банка звернутися до суду з даними вимогами тільки після подання позову про стягнення кредитної заборгованості суд вважає безпідставними, оскільки базуються на суб'єктивному тлумаченні положень Закону України «Про іпотеку».
Слід зазначити, що позивач вимагає звернути стягнення на іпотечне майно у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а не вимагає тільки звернути стягнення на іпотечне майно.
Відповідно до ч.1 ст. 41 ЗУ “Про іпотеку” реалізація предмета іпотеки проводиться, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи норми чинного законодавства, оцінюючи всі докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
У зв'язку із задоволенням позову, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1700грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.00коп., що документально підтверджені.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 11, 33, 41 Закону України “Про іпотеку”, ст. ст.11, 16, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 614, 629, 631, 1049, 1054ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 169, 212, 213, 215, 292, 294 ЦПК України, суд-
< Текст > Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/1179/74/1014 від 11.10.2006року- задовольнити.
У рахунок погашення заборгованості у сумі 1 017117,90 грн. за кредитним договором №014/1179/74/1014 від 11.10.2006року, укладений між АППБ «Аваль» та ОСОБА_6 звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачці ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідчений 11.10. 2006 року ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №3299 та зареєстрований в державному реєстрі правочинів 09.10.2006року, за реєстраційним №1632361, заставна вартість реалізації якого була визначена сторонами у сумі 631 000,00грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот)грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять)грн.00коп. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.Ю.Горкава В. Ю. Горкава