ОСОБА_1 ОСОБА_5 < третя особа > Печерський районний суд міста Києва < Суд-місто > 11.05.2011 Супрун Галина Борисівна
Справа № 2-2521/11
Категорія 19
18 січня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - < введіть прізвище судді > Супрун Г. Б. ,
при секретарі - Тарадайко Е. О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, 3-ті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання правочину недійсним та визнання права власності, та позовом 3-ї особи ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, 3-тя особа: ОСОБА_9,про визнання правочину недійсним та визнання права власності на житлове приміщення,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 20.06.1995 року, укладеним між його батьком ОСОБА_8 та ОСОБА_9, Мотивує позов тим, що квартира належала йому та батьку в рівних долях на праві власності, та була відчужена за підробленим підписом батька , після чого перепродана двічі, також просив визнати за ними право власності в на ? частину квартири , та витребувати у останнього набувача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначену квартиру.
3-тя особа ОСОБА_8 звернувся з самостійними вимогами, аналогічними за основним позовом, просив також визнати за ним право власності на ? частину квартирита витребувати її у відповідачів,оскільки квартира продана без поза його волею, та договір купівлі-продажу нотаріально не засвідчувався.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів позов підтримали з підстав, викладених в уточнених позовних вимогах.
Відповідачі в судове засідання не з»явились , про день та час розгляду справи повідомлялись належно згідно ч.9 ст.74 ЦПК України, через пресу (газету «Урядовий кур»єр» від 20.12.2011р., випуск №237(4635). А тому суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності. Відповідач ОСОБА_6 просив розглядати справу за його відсутності (а.с.21 т.2), заперечень щодо позову по суті не надав.
Вислухавши позивача та представника позивачів, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
ОСОБА_8 від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 купив АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.1995р.,засвідченому товарною біржою « Українська біржа «Десятинна» (а.с.9.).На той час позивач ОСОБА_1 був неповнолітнім, йому виповнилось 10 років , після розлучення батьків з матір»ю уїхав проживати в м.Чернігів.
Лише в 2011році коли стала потреба розподілу особистих рахунків між співвласниками, оскільки відносини з батьком стали напруженими, позивач звернувся до БТІ про видачу витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, тоді він і дізнався про те, що вони вже не є співвласниками квартири, яка двічі перепродавалась іншим особам без його відома, без залучення органу опіки та піклування. А тому звернувся до суду з даним позовом..
На підставі договору купівлі-продажу від 20.06.1995р., який міститься в матеріалах справи (а.с.114 т.1,)засвідченому приватним нотаріусом ОСОБА_10 та зареєстрованому в реєстрі за № 2657, ОСОБА_8 продав квартиру ОСОБА_9
Як з»ясувалось , батько ОСОБА_8звертався до правоохоронних органів з заявою про порушення кримінальної справи щодо підробки його підпису та укладання від його імені договору купівлі-продажу квартири від 20.06.1995р., але справа ще розслідується.
Згідно ст.48 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), який діяв на момент укладання спірного правочину, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті права або майнові права неповнолітніх дітей.
Згідно ст.78 КпШС (в редакції 1969р.) в разі наявності у неповнолітніх належного їм майна, батьки управляють ним як опікуни та піклувальники без спеціального на те призначення, але з додержанням відповідних правил про опіку та піклування.
Відповідно до ст.145 КпШС та п.36 Правил опіки та піклування , затверджених 15.07.1971р. Міністерствами юстиції, освіти , охорони здоров»я та соціального забезпечення УРСР, опікун не вправі без дозволу органів опіки і піклування укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх укладення, якщо вони виходять за межі побутових.
Такими угодами , зокрема, є договори, що потребують нотаріального посвідчення і спеціальної реєстрації, відмова від належних підопічному майнових прав, поділ майна, поділ або обмін жилої площі, видача письмових зобов»язань тощо.
П.27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в редакції 14.06.1994р., передбачає обов»язкове нотаріальне посвідчення такого договору.
Отже, квартира продана без будь-якого дозволу органу опіки та піклування від імені неповнолітнього ОСОБА_1 (а.с.114), тобто без додержання правил опіки та піклування. Це підтверджується наданою відповіддю Печерської районної в м.Києві державної адміністрації від 12.04.2011р. (а.с.11)
Недійсність правочину підтверджується матеріалами справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.09.1995року Печерським РУ ГУ МВС України в м.Києві порушено кримінальну справу за заявою ОСОБА_8 по факту шахрайського заволодіння АДРЕСА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.143 та ч.3 ст.194 КК України (в редакції 1960р.)
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що підпис зроблений начебто від імені батька ОСОБА_8 в договорі від 20.06.1995р. зроблений не ним , а іншою особою, що підтверджується висновком експерта-криміналіста ГУ МВС України в м.Києві Хомутова А.Г. (а.с. 16 т.2 ), і аналогічно: підпис від імені нотаріуса ОСОБА_10 зроблений не нею, а іншою особою.
З відповіді приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_10 від 23.03.2011р. вбачається, що вона не посвідчувала договір купівлі-продажу від 20.06.1995р. (а.с.132 т.1). А також з відібраних пояснень при допиті як свідка від 13.12.1995р. вона при огляді договору пояснила, що це не її підпис і вона не засвідчувала цього договору (а.с.2 т.2)
Згідно ст..47 УК УРСР (в редакції 1963р) недодержання нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу.
В подальшому ОСОБА_9 продала квартиру ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.1995р.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, з відібраних пояснень як свідка від 28.11.1995р. ОСОБА_9 загубила свій паспорт у грудні 1993року, в зв»язку з чим зверталась з заявою до Залізничного РУ ГУ МВС в м.Києві., і від слідчого дізналась, що по її документам була продана квартира.
Потім ОСОБА_5 продав квартиру ОСОБА_12 на підставі договору купівлі-продажу від 01.09.1995р. Ці дані підтверджуються наданою відповіддю БТІ та копіями договорів (а.с.111-116)
В зв»язку зі смертю у 2002р. ОСОБА_12 її спадкоємцями є ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тому саме вони є відповідачами по справі.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3, питання про визнання угоди недійсною і застосування пов»язаних з цим наслідків повинні вирішуватись в одному провадженні, та витребування належного майна з чужого володіння, оскільки воно вибуло з володіння особи поза її волею.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог як позивача ОСОБА_1 так і вимог 3-ї особи ОСОБА_8
В зв»язку з визнанням недійсності договору купівлі-продажу від 20.06.1995р., недійсними також є і правочини, укладені в подальшому на підставі цього договору. Але відповідачі таких вимог не заявили, в судове засідання не з»явились. Крім того, слід зазначити, що згідно даних АБ відповідач ОСОБА_5 в м.Києві та Київській області не зареєстрований (а.с.11 т.2), а за адресою : АДРЕСА_2, будинку, номер якого він зазначав при укладанні правочину, взагалі не існує (а.с.168 т.1, а.с.202 т.1, а.с.28 т.2, а.с.30 т.2), що викликає сумнів в правдивості його свідчень.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та 3-ї особи.
Керуючись ст.ст. 47, 48 ЦК УРСР ( в редакції 1963р), ст.ст.78, 145 КпШС(в редакції 1969р.), ст.ст.10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд,-
< Текст > Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3-ті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання правочину недійсним та визнання права власності, а також позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3-тя особа: ОСОБА_9, про визнання правочину недійсним та визнання права власності на житлове приміщення,- задовольнити. Визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 20.06.1995 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, засвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_10та зареєстрований в реєстрі за № 2657.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_8 право власності на ? частину АДРЕСА_1 .
Витребувати у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 належне в рівних долях (по ? частині кожному) ОСОБА_1 та ОСОБА_8 майно, а саме: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя < введіть прізвище судді > Г. Б. Супрун