Рішення від 13.10.2011 по справі 2-310/11

РIШЕННЯ

IMEHEM УКРАЇНИСправа №2-310/11 р.

.

22 квітня 2011 року Зiнькiвський районний суд Полтавської області в складi головуючого - суддi С.Р.Должко, при ceкpeтapi ОСОБА_2, розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Зiнькiв справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в своїй позовній заяві просить суд винести рiшення, яким визнати дійсним правочин щодо укладення усно між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 договору купівлі-продажу домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1, визнати дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 та визнати за ОСОБА_3, уродженцем с.Остапи, Лучинського району, Житомирської області, місце проживання АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він сплатив суму продажу за вищезазначене домоволодіння, однак вони не змогли укласти нотаріально посвідчений договір, так-як ОСОБА_5 на момент передачі йому грошей за придбаний будинок, не мав відповідних документів на будинок, що посвідчують право власності і не встигнувши їх виготовити раптово помер, а його спадкоємиця ОСОБА_4, відмовляється від того щоб виконати зобов'язання померлого спадкодавця посилаючись на те, що вона у право спадщини на спірне домоволодіння не вступала, а отже до неї не переходили в порядку спадкування права та зобов'язання спадкодавця щодо спірного домоволодіння, в наслідок чого він на даний час не має можливості зареєструвати своє право власності на вищезазначене домоволодіння у встановленому законом порядку.

Вiдповiдач позовні вимоги визнала у повному обсязі та у своєму письмовому поясненні на позов пояснила, що дійсно вона являється дочкою та єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_5 і як їй відомо її батько в 1999 році успадкував після померлої ОСОБА_6 домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1, де він проживав до 2005 року та у зв'язку із похилим віком і слабким здоров'ям переїхав жити до неї, а в березні 2006 року продав ОСОБА_3 вищезазначене домоволодіння. 14 березня 2006 року він отримав від ОСОБА_3 суму продажу за вищезазначене домоволодіння у повному розмірі в сумі 6000 грн., та передав йому вищезазначене домоволодіння і з березня 2006 року ОСОБА_3 фактично у ньому проживає. На той час технічна документація не була на нього перероблена з померлої ОСОБА_6 і її батько мав переоформити її на себе, щоб в подальшому укласти із ОСОБА_3 нотаріальний договір купівлі-продажу, про що він її повідомляв, однак через деякий час він раптово помер так і не переоформивши на себе технічної документації на будинок та не уклавши з ОСОБА_3 нотаріального договору купівлі продажу. Також відповідач пояснює, що вона як спадкоємець померлого, не має ніяких претензій з приводу вищезазначеного домоволодіння і не вступала у спадщину на нього, а тому я віддала ОСОБА_3 всі наявні документи на цей будинок, так-як оформляти документи на цей будинок вона не маю ні часу ні коштів і будь-яких зобов'язань з цього приводу я на себе не брала.

Дослідивши документальні докази, які наявні в матеріалах справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав:

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 28 квітня 1999 року державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 успадкував після померлої ОСОБА_6 домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1, та згідно технічного паспорта на житловий будинок від 14.04.1999року, складається із будинку А-1 житловою площею 16,3 квадратних метр; сарая -а-1; сарая - Б; сарая -б; сарая -В; погріба -г; Ѕ колодязя -К; огорожі -№ 1 - 2.

Відповідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Із вищезазначеного слідує, що ОСОБА_5 набув право власності на домоволодіння, по АДРЕСА_1, що належало спадкодавцю - ОСОБА_6.

Однак ОСОБА_5 не переоформив на себе технічного паспорта на вищезазначене домоволодіння та не зареєстрував свого права власності на нього, так-як технічний паспорт до цього часу залишається виписаний на померлу ОСОБА_6

В березні 2006 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_3 вищезазначене домоволодіння і 14 березня 2006 року отримав від ОСОБА_3 суму продажу за вищезазначене домоволодіння у повному розмірі в сумі 6000 грн., та передав позивачеві вищезазначене домоволодіння, що підтверджується розпискою відповідною розпискою від 14.03.2006 року.

Відповідно частини 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як передбачено ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно параграфа першого ч. 1 та ч. 2 ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку відносно того, що між сторонами було досягнуто згоди усіх істотних умов договору, покупець передав, а продавець прийняв у повній сумі продажу гроші за придбане нерухоме майно та водночас між сторонами відбулась передача від продавця покупцеві нерухомого майна, яке було предметом продажу, однак в наслідок раптової смерті продавця між сторонами не було укладено нотаріального договору купівлі-продажу, що не залежало від волі покупця.

Відповідач - спадкоємець продавця ухиляється від переоформлення документів на спірне нерухоме майно та подальшого укладення з позивачем договору купівлі-продажу, законно посилаючись при цьому на те, що вона у спадщину на спірне майно не вступала, а отже не успадковувала ніяких прав та зобов'язань на майно, що є предметом спору одночасно не заперечуючи проти заявлених прав позивача на вищезазначене нерухоме майно.

Вiдповiдно ст. 328 ЦК України, - право власностi набувається на пiдставах, що не забороненi законом, зокрема iз правочинiв. Право власностi вважається набутим правомiрно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконнiсть набуття права власностi не встановлена судом.

Вiдповiдно ст. 321 ЦК України, - Право власностi є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здiйсненнi.

Як передбачено ст. 386 ЦК України, - Держава забезпечує рiвний захист прав ycix суб'єктiв права власностi. Власник, який має пiдстави передбачати можливiсть порушення свого права власностi iншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дiй, якi можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дiй для запобiгання такому порушенню. Власник, права якого порушенi, має право на вiдшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За змiстом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власностi, якщо це право оспорюється або не визнається iншою особою, а також у разi втрати ним документа, який засвiдчує його право власностi.

Вiдповiдно ст. 9 Закону України «Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство», - У разi виходу з пiдприсмства його члени мають право на пай натурою, грiшми або цiнними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в iншiй, за згодою cторін, формi.

Як вбачається із матеріалів справи позивач правомірно набув право власності на нерухоме майно на пiдставах, що не забороненi законом, але в наслідок незалежних від нього обставин не має можливості зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку, в чому суд вбачає порушення його законних прав та інтересів власника.

За таких обставин суд знаходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

На пiдставi вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 218, 220, 316, 317, 321, 325, 334, 386, 392, 638, 640, 657, 1216 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 15, 30, 57-61, 130, 174, 212 - 223 ЦПК України, суд -

ВИРIШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно задовольнити.

Визнати дійсними правочин та договір купівлі-продажу домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1, що були укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем села Остапи, Лучинського району, Житомирської області, місце проживання - АДРЕСА_1, право власностіi на домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1, яке складається з будинку А-1 житловою площею 16,3 квадратних метр; сарая - а-1; сарая -Б; сарая -б; сарая -В; погріба -г; Ѕ колодязя -К; огорожі -№ 1 - 2. :

На рiшення може бути подано апеляцiйну скаргу на протязi 10 днiв пiсля проголошення рішення.

Суддя підпис.

З оригіналом згідно:

Рішення набрало законної чинності 04 квітня 2011 року .

Суддя Зіньківського

районного суду С.Р.Должко