Справа №22-ц-691/12Головуючий у І інстанціїБабіш А.А.
Категорія26Доповідач у 2 інстанції Савченко
03.02.2012
Іменем України
02 лютого 2012 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Іванової І.В., Кашперської Т.Ц.,
при секретарі Мариняко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -
В серпні 2011 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим, що відповідно до умов кредитного договору, укладеного 30.01.2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»і відповідачем, останній отримав в банку кредит в розмірі 10237 доларів США терміном на 5 років із розрахунку 12,95 % річних та зобов»язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за його користування. Вказував, що за умовами крединого договору відповідач мав повертати кредит щомісячними платежами, однак не виконує цих обов'язків має прострочену заборгованість. Посилаючись на ч.2 ст.1050 ЦК України та умови кредитного договору, просив стягнути достроково з відповідача на користь банку борг за кредитом станом на 11.01.2011 р. в розмірі 105145,86 грн., з яких 62111,91 грн. - тіло кредиту, 13718,04 грн. -відсотки, пеня за несплату кредиту 12310,14 грн., пеня за несплату відсотків 17005,77 грн., та судові витрати.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2011 року позов задоволено в повному обсязі.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити в позові ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення судом норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
- 2 -
Задовольняючи позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд обгрунтовував свої висновки тим, що позичальник ОСОБА_2 не виконує передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів і має прострочену заборгованість, що у свою чергу відповідно до закону і умов кредитного договору є підставою для дострокового стягнення з відповідача на користь позивача суми кредиту в повному обсязі.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що 30.01.2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, і відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав в банку на споживчі потреби кредит готівкою в розмірі 10237 доларів США терміном на 5 років із розрахунку 12,95 % річних (а.с.8-10). Повернення кредиту згідно п.3.3 кредитного договору передбачено шляхом внесення позичальником щомісячних платежів за кредитом (а.с.8 зворот). 22.06.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору, якою врегульовано поверенння позичальником заборгованості, строк сплати якої настав, та визначено строки і порядок сплати кредиту надалі (а.с.45-47).
Також, судом встановлено, що відповідач не виконав обов'язків по поверненню кредиту, покладених на нього кредитним договором і додатковою угодою, з липня 2009 р. припинив погашення кредиту, в результаті чого станом на 11.01.2011 р. він має прострочену заборгованість по тілу кредиту -15362,62 грн., за відсотками - 13718,04 грн. (а.с.17-18).
Відповідно до п.3.13 укладеного між сторонами кредитного договору банк має право вимагати, а позичальник зобов»язаний достроково повернути кредит у разі невиконання або неналежного виконання ним умов договору. Таке погашення повинно бути здійснене позичальником не пізніше 30 календарних днів з дня надіслання банком вимоги про дострокове погашення.
Письмова вимога банку про необхідність дострокового погашення заборгованості та наслідки її невиконання, отримана відповідачем 17.08.2009 р., залишена без задоволення (а.с.12).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
За таких обставин суд обгрунтовано задоволив позов і достроково стягнув із відповідача на користь позивача борг за кредитом в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності видачі банком кредиту в іноземній валюті -доларах США у зв'язку з відсутністю у банка і позичальника індивідуальних ліцензій на право проведення валютних операцій необгрунтовані і суперечать ст.5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного кнтролю», згідно якої операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями.
- 3 -
Безпідставні посилання апелянта на те, що розрахунок боргу, здійснений банком, невірний, бо не враховано умови додаткової угоди до кредитного договору від 22.06.2009 р. З матеріалів справи вбачається, що після укладення додаткової угоди 22.06.2009 р. відповідач здійснив 23.06.2009 р. лише один платіж на погашення кредиту після чого погашення кредиту припинив, а відтак наданий банком розрахунок боргу повністю відповідає вимогам укладеного кредитного договору і додаткової угоди, в тому числі узгодженого між сторонами графіку повернення кредиту (а.с.17-18).
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про наявність підстав для застосування положень ч.3 ст.551 ЦК України і зменшення розміру пені, поскільки розмір боргу за кредитом -75829,95 грн. співмірний із стягнутою судом пенею - 29315,91 грн.
Доводи апелянта про невручення йому листа-вимоги банку від 18.06.2009 р. про погашення кредиту, спростовуються підписом позичальника про отримання цього листа на його копії та зазначеною ним власноруч датою отримання -17.08.2009 р. (а.с.12).
Не грунтуються на законі доводи апеляційної скарги про те, що встановлена кредитним договором пеня не відповідає розміру пені, передбаченому Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», поскільки відповідно до преамбули цього закону суб'єктами зазначених в законі правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Отже дія даного закону не поширюється на спірні кредитні правовідносини.
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення позову не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08.12.2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________