Справа №22-ц-1747/11Головуючий у І інстанціїІванюта Т.Є.
Категорія26Доповідач у 2 інстанції Воробйова
05.12.2011
Іменем України
05 грудня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Воробйової Н.С.
суддів: Семенцова Ю.В., Кашперської Т.Ц.
при секретарі- Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 23 червня 2010 року у справі за позовом ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Виробного-торгова фірма»Радосинь»про визнання недійсним договору позики.
Встановила :
Позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору позики від 05 травня 2006 ОСОБА_2 отримала грошові кошти у сумі 105000 грн. зі строком повернення до 15 серпня 2006 року.
У зазначений строк отримані кошти відповідачка не повернула, має заборгованість у сумі 102 288,26 грн.
Позивач просив стягнути з відповідачки суму боргу, а також 3% річних , що становлять 8482,93 грн. та інфляційні витрати в розмірі 68979,52 грн.
ОСОБА_2 подала зустрічний позов, в якому просила визнати договір позики від 05 травня 2006 року недійсним.
Зазначала, що договір від 05 травня 2006 року вона не підписувала, підпис на документі їй не належить, вважає наданий позивачем документ згідно КК України підробленим.
Рішенням Кагарлицького районного суду від 23 червня 2010 року позовні вимоги позивача задоволено у повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги за зустрічним позовом.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
По справі встановлено, що відповідно до договору позики від 05 травня 2006 ОСОБА_2 отримала грошові кошти у сумі 105000 грн. зі строком повернення до 15 серпня 2006 року.
У зазначений строк отримані кошти відповідачка не повернула, має заборгованість у сумі 102 288,26 грн.
Умовами договору від 05 травня 2006 року (п.5.1-5.5) передбачено, що у випадку порушення зобов»язань за договором сторони несуть відповідальність визначену договором та чинним законодавством .
У випадку прострочення виконання грошового зобов»язання позичальник, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також п»ять процентів річних від простроченої суми ( а.с.213).
Згідно з ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21.02.2011 року та ухвали від 26.09.2011 року ( повторно направлено до КНДІСЕ ) по справі проведено судово-почеркознавчу експертизу. Відповідно до висновку якої від 07.11.2011 року підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Позичальник »у договорі позики від 05.05.2006 року та графі «Підпис»у видатковому касовому ордері від 05.05.2006 року -виконані самою ОСОБА_2
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд обґрунтовано виходив з положень ст..625,1048-1050 ЦК України, умов договору та дійшов правильного висновку, щодо обов»язку відповідачки повернути борг за договором позики та сплатити 3% річних за користування грошовими коштами та інфляційні витрати.
Доводи відповідачки, що вона договір від 05 травня 2006 року не підписувала, підпис на документі їй не належить і що надані позивачем документи згідно КК України є підробленими, спростовуються матеріалами справи, зокрема Висновком судово-почеркознавчої експертизи КНДІСЕ від 07.11.2011 року.
Так, відповідно до висновку судового експерта підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Позичальник » у договорі позики від 05.05.2006 року та графі «Підпис»у видатковому касовому ордері від 05.05.2006 року -виконані самою ОСОБА_2
Будь-які докази, що свідчать про наявність в діях позивача складу злочину, передбаченого нормами КК України матеріали справи не містять, належні докази, на підтвердження позовних вимог по зустрічному позову, ОСОБА_2 не надала.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія
Ухвалила :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: