Справа №22-ц-5822/11Головуючий у І інстанціїРадзівіл А.Г.
Категорія40Доповідач у 2 інстанції Воробйова
07.11.2011
Іменем України
07 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Воробйової Н.С.
суддів: Ігнатченко Н.В., Семенцова Ю.В.
при секретарі- Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 до відкритого акціонерного товариства «Софія»про вселення.
Встановила :
Позивачка , в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини, звернулася до суду з позовом про вселення в АДРЕСА_1.
Посилалася на те, що з 01 липня 1991 року вона була прийнята на роботу в ВАТ «Софія»на посаду термообробниці, де і працює по даний час. Проживає в гуртожитку з 1998 року, а в 2001 році отримала ордер № 67 від 01.02.2001 року на право зайняття АДРЕСА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку ОСОБА_4 і тимчасово в кімнаті гуртожитку не проживала, але житлом цікавилася постійно, сплачувала комунальні послуги.
06 січня 2009 року вона приїхала до своєї кімнати, але до житла не потрапила, оскільки двері в кімнаті були зачинені. Вона звернулася до відповідача із заявою про те, що їй чинять перешкоди в користуванні кімнатою, але її питання до цього часу не вирішено.
Позивачка має намір після декретної відпустки повертатися на роботу та проживати в кімнаті, в яку вона вселилася на підставі ордеру у відповідності до чинного законодавства і в якій постійно зареєстрована з неповнолітньою дитиною.
Просила вселити її в АДРЕСА_1
Рішенням Броварського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено.
З апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_2, яка просила скасувати рішення суду з тих підстав, що рішення порушує її права, оскільки вона проживає в даній кімнаті з чоловіком та дочкою. Вселилася в кімнату за усною домовленістю з керівництвом товариства, її мати ОСОБА_5 має реєстрацію в АДРЕСА_1, її сім»я проживає там за згодою матері, а позивачка тривалий час не проживала у спірній кімнаті ту згідно ст..71 ЖК України втратила право на спірну житлову площу.
Апелянт просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у позові.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_6 з 01 липня 1991 року по даний час працює в ВАТ «Софія»на посаді термообробниці. Проживає в АДРЕСА_1 з 1998 року (а.с.10).
Згідно рішення виконавчого комітету Броварської міської ради №128 від 24.04.1998 року відмінено рішення від 29.12.84 року №492 та від 29ю02.88 року №61 про реєстрацію будинків по бульвару Незалежності 16в та 16 б на 535 ліжко-місць кожний , як гуртожитків для проживання одиноких та зареєстровано будинки по АДРЕСА_1 як гуртожиток для проживання сімей з 01.02.1993 року а.с.6).
В 2001 році ОСОБА_3 отримала ордер № 67 від 01.02.2001 року на право зайняття кімнати №407-б, розміром 12.7 кв.м. в АДРЕСА_1 ( а.с.11).
Згідно довідки за ф.3 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 прописані та проживають в АДРЕСА_1 та займають кімнату площею 12,7 кв.м. (а.с.5).
Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_4 у зв»язку з чим перебувала у відпустці по догляду за дитиною.
На час розгляду справи реєстрація позивачки та її доньки в спірній кімнаті не змінювалася, вимоги щодо визнання останніх такими, що втратили право користування житловою площею матеріали справи не містять.
При розгляді справи в суді відповідач визнав позов позивачки у повному обсязі, підтвердив, що позивачка вселилася в кімнату №407-б на підставі ордера, житлом постійно цікавилася, сплачувала належним чином комунальні послуги, на даний час має намір повернутися на роботу після відпустки по догляду за неповнолітньою дитиною, будь-які рішення щодо поселення в зазначену кімнату, площею 12,7 кв.м. інших осіб адміністрацією товариства не приймалися, інший ордер на вселення в кімнату не видавався.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що права позивачки та права її неповнолітньої дитини щодо проживання за місцем реєстрації не можуть бути обмеженими, рішення щодо виселення позивачки з спірної кімнати не приймалося, позивачка та її дитина, в порядку, передбаченому законом, такими, що втратили право на користування житловою площею не визнавалися, позивачка вселилася в спірну кімнату відповідно до вимог закону на підставі ордеру, а також, що позивачка перебуває у трудових відносинах з підприємством та дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог позивачки в частині вселення її кімнату гуртожитку.
Будь-які дані про те, що ОСОБА_2 та члени її сім»ї вселилися в спірну кімнату та проживають в ній згідно вимог закону і рішенням суду про вселення ОСОБА_3 та її неповнолітньої доньки порушено житлові права останньої в матеріалах справи відсутні.
Доводи апелянта щодо цього спростовуються матеріалами та обставинами справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Рішення суду відповідає вимогам закону. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст..ст.307,308 ЦПК України, колегія
Ухвалила :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: