Справа №22-ц-3559/11Головуючий у І інстанціїОрел А.С.
Категорія50Доповідач у 2 інстанції Воробйова
11.07.2011
Іменем України
11.07.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.С.
суддів: Рудніченко О.М.., Кулішенка Ю.М.
при секретарі : Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Славутицького міського суду Київської області від 31 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ фірми «Відродження Полісся», треті особи-акціонерний комерційний банк «Форум», управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області про захист трудових прав.
встановила :
У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням доповнень та уточнень, просив стягнути з відповідача суму 154867,52 грн., яка складалася з заборгованості по заробітній платі в сумі 117582,18 грн., суми компенсації втраченого заробітку через простій в розмірі 18753,61 коп., суми інфляційних витрат в розмірі 13066,82 грн., 3% річних в сумі 4254,42 грн., суми індексації зарплати в розмірі 1210,49 грн. , а також просив стягнути на його користь з відповідача 20000 грн. моральної шкоди.
Крім того, позивач просив : визнати факти, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача-фізичної особи, застрахованої у системі загальноообов»язкового державного страхування, а саме :
- факт періоду безперервної роботи позивача у відповідача протягом 45 повних місяців та 9 днів (з 23.03.2007 року по 01.01.2011 року);
- факт зменшення розміру заробітку позивача у сумі 18753,61 грн. через простій не з вини працівника за період з 24.12.2009 року по 01.01.2010 року;
- Факт нарахування суми заробітку позивача у відповідача у розмірі 133422,77 грн. за період безперервної роботи з 01.01.2009 року до 01.01.2011 року ( із зазначенням сум за кожен місяць);
- Факт невидачі відповідачем у 2010 році витребуваних позивачем довідок про розмір заборгованості з заробітної плати позивача; про розмір несплачених страхових внесків до цільових державних фондів та довідки про доходи позивача;
- Визнати інші факти, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача для отримання матеріальної допомоги у місцевому центрі зайнятості населення після звільнення з підприємства та для отримання державної допомоги у формі субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме визнати факт того, що за період з 20.01.2010 року по дату прийняття рішення суду у відповідача були відсутні керівник підприємства та інші відповідальні особи для прийняття управлінських рішень щодо звільнення працівників відповідно до вимог законодавства, а також для видачі належних довідок для засвідчення факту роботи позивача на підприємстві відповідача, про середню заробітну плату, про розмір заборгованості по заробітній платі, про доходи позивача та інші.
Заочним рішенням Славутицького міського суду Київської області від 31 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 57 586,31 грн. заборгованості по заробітній платі та 1210 ,49 грн. суми індексації заробітної плати, а всього 58 796,80 коп.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення по суті вимог.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.
Відповідно ст..233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Згідно ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмежень будь-яким строком.
Відповідно до чинної практики застосування судами законодавства про оплату праці, судам при вирішення спорів слід враховувати, що стягнення належної працівнику заробітної плати без обмежень будь-яким строком застосовується за умови додержання строків звернення за вирішенням спору.
Згідно з положеннями ст..237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду україни «Про практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством застосовується тримісячний строк (ст..233 КЗпП України).
Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України та ч.1ст.1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 33 Закону України «Про оплату праці»передбачено в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індексацію індивідуальної заробітної плати згідно з чинним законодавством.
Порядок індексації заробітної плати встановлено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених Постановою КМ України №1078.
Зокрема, ст..34 Закону «Про індексацію грошових доходів населення»передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.34 КЗпП України простій- це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Згідно з Постановою пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»у справах за позовами про оплату простою необхідно виходити як із правил ст..113 КЗпП України, так і з відповідних норм інших актів законодавства, маючи на увазі , що оплата простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки ставиться у залежність від повідомлення про початок простою власника або уповноважен ним орган у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємства.
Судом встановлено, що позивач був прийнятий на роботу на посаду начальника юридичної служби 23.03.2007 року відповідно до наказу №п/К 000100.
Згідно Статуту фірми «Відродження Полісся» фірму створено на підставі Установчого договору між учасниками (засновниками) в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_5.(нова редакція -2001р. а.с.77,77зв.).
Генеральним директором фірми призначено ОСОБА_4
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 08.07.2009 року по справі за позовом АКБ «Форум»до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов»язання уступки майнових (корпоративних) прав на частки в статутному фонді господарського товариства зобов»язано відповідачів уступити АКБ «Форум»свої майнові(корпоративні) права на частки в статутному фонді ТОВ «Відродження Полісся», що становлять 100% статутного фонду з наступною реєстрацією в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та внесення змін до Статуту товариства а.с.19-20, 21-22). Рішення набрало законної сили.
Постановою Славутицького міського суду від 13.10.2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 про скасування постанови про накладання штрафу, встановлено, що після ухвалення рішення Славутицького міського суду від 08.07.2009 року ПАТ « Банк Форум»(раніше АКБ «Форум») , як новий власник фірми, не створив новий виконавчий орган щодо управління ТОВ «Відродження Полісся»та не підтвердив повноваження ОСОБА_4 як генерального директора, який, в свою чергу не мав повноважень для прийняття управлінських рішень (а.с.169).
По справі встановлено, що ТОВ фірма «Відродження Полісся»припинила свою господарсько-виробничу діяльність з жовтня 2009 року, на підприємстві були відсутні (звільнилися) службові особи, що здійснювали управління діяльністю підприємства, служба бухгалтерії та головний бухгалтер, не проводилася нарахування заробітної плати та її виплата, не здійснювалися будь-які перерахування до пенсійного фонду, стахових внесків тощо.
З листа-пояснення Л.М. Нетребко - начальника служби охорони об»єкту, яка у листопаді 2009 року створена ПАТ «Банк Форум», видно, що з листопада 2009 року працівники ТОВ ««Відродження Полісся»на території фірми не перебували, подача електроенергії та водопостачання була припинена. Охорону майна товариства, що перебуває у заставі ПАТ «Банк Форум»з 19.11.2009 року здійснює ПП «Форум охорона 2007» (а.с.129).
У грудні 2009 року підприємство було знеструмлено. 20.01.2010 року генеральний директор фірми ОСОБА_4 звільнився з роботи за власним бажанням.
Згідно з розрахунком заборгованості по заробітній платі працівників ТОВ «Відродження Полісся», складеного провідним контролером-ревізором КРВ м.Славутича, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.08.2008 року по 01.10.2009 року становить 57 586, 31 грн.. Сума індексації заробітної плати за даний період становить 1210,49 грн.(а.с.48-56, 73).
Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітні платі та суми індексації в розмірі 58 796,80 грн. за даний період позивач не оскаржує.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення заробітної плати за час простою (листопад 2011р.-даний час).
Доводи позивача щодо даних обставин, з посиланням на наказ генерального директора фірми «Відродження Полісся»ОСОБА_4 від 19.11.2009 року обґрунтовано відхилені судом.
З урахуванням рішення Славутицького міського суду Київської області від 08.07.2009 року, обсягу повноважень ОСОБА_4, відсутності в наказі терміну, на який призупиняється діяльність підприємства, припинення у повному обсязі господарської діяльності на невизначений час, відсутність органів управління, звільнення за власним бажанням генерального директора, підприємство не можна вважати таким, що перебуває в режимі простою у розумінні ч.1 ст.34 КЗпП України, за час якого оплата праці проводиться за правилами ч.1 ст.113 цього Кодексу.
З оглядку на викладене, надані позивачем табелі обліку робочого часу та розрахунки оплати праці ( в т.ч. табелі за жовтень - грудень 2009 року) після припинення діяльності підприємства, які складені особисто позивачем та іншими не уповноваженими особами, не можуть вважатися підставами для виникнення зобов'язань підприємства перед позивачем (а.с.67-70, 62-65,59-61).
Колегія суддів вважає правильним рішення суду в частині відмови позивачу у застосуванні індексу інфляції та відповідальності за порушення грошового зобов»язання у виді 3% річних від простроченої суми.
Висновок суду, що положення ст..625 ЦК України до спірних трудових відносин не застосовується відповідає вимогам закону.
Колегія суддів погоджується також з рішенням суду в частині відмови позивачу у вимогах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить зміна майнових прав позивача.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову в цій частині, суд обґрунтовано виходив з положень ст..256 ЦПК України, та дійшов правильного висновку, що для встановлення фактів, які просить встановити позивач у судовому порядку, законодавством встановлено інший порядок.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи
Рішення ( в межах оскарження) ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
В апеляційній скарзі не приведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.
Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія
Ухвалила :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 31 січня 2011 року ( в межах оскарження) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді -