Справа №11-1200Головуючий у І інстанціїМашарова
Категорія43Доповідач у 2 інстанції Черкасов
02.02.2012
Іменем України
16 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі :
головуючого : - Літвінова Є.В.
суддів : - Черкасова В.М., Орел А.І.
за участю прокурора : - Стаховської Н.О.
засудженого : - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_5 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2011 року, яким -
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вільховець Богуславського району Київської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, не працюючий, без постійного місця проживання, раніше судимий: 23.03.04 Богуславським районним судом Київської області по ст. 188 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 18.04.06 Богуславським районним судом Київської області по ст. 289 ч.2, 71 КК України до 6 років позбавлення волі; 16.07.07 Богуславським районним судом Київської області по ст. 289 ч.2, 70 ч.4 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 15.06.09 на підставі ст. 61, 82 КК України невідбута частина покарання замінена на 3 роки 1 місяць 20 днів обмеження волі;звільнений 04.08.10 згідно постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.07.10 на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 14 днів, -
засуджений за ч.2 ст.289 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
На підставі ст.ст. 71 ,72 КК України до призначеного покарання приєднано часткового не відбуте покарання відповідно до постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.07.2010 року та вироку Богуславського районного суду Київської області від 16.07.2007 року за ст. 289 ч. 2, 70 ч. 4 КК України і призначено остаточне покарання ОСОБА_5 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
Стягнуто з ОСОБА_5 за проведення судово-дактилоскопічної експертизи -2 505 грн. 42 коп. судових витрат та 2 000 грн. на користь ОСОБА_7 за вчинення матеріальної шкоди.
Також вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що він 29.08.2010 року близько 00.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння проходив біля АДРЕСА_1, де побачив автомашину ВАЗ-2103 д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору. Маючи умисел на викрадення вказаного автомобіля, скориставшись тим, що автомобіль не обладнаний ніякими протиугінними пристроями та сигналізацією, за допомогою щипців для нігтів, які мав при собі, відчинив замок передніх дверцят автомобіля, після чого, знаходячись в салоні даного автомобіля з блоку запалення висмикнув дроти та з їх допомогою завів вказаний автомобіль. Після чого ОСОБА_5 повторно, умисно, таємно від оточуючих, з ціллю покататись, шляхом вільного доступу, скоїв незаконне заволодіння автомобілем марки ВАЗ-2103 д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, який належить ОСОБА_7, завдавши останньому матеріальної шкоди, згідно висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 10090201 від 03 вересня 2010 р. на суму 5949,06 грн., після чого з місця злочину зник.
Повертаючись на місце скоєння злочину ОСОБА_5 з метою поставити викрадений автомобіль на місце, був виявлений працівниками ДПС ОСОБА_8 Однак, на їхню вимогу зупинитись, ОСОБА_5 проігнорував та став тікати на викраденому автомобілі, після чого був затриманий разом із викраденим автомобілем ВАЗ-2103 д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі м. Біла Церква - с. Озірне поблизу с. Озірне.
Відповідно до вимог ст. 355 КПК України прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, відкликав раніше подану ним апеляцію листом від 16.11.2011 року.
В апеляції адвокат ОСОБА_6 вважає, що даний вирок необхідно скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, у зв'язку з однобічністю і неповнотою судового слідства, враховуючи те, що ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину не визнав і показав, що автомобіль ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 викрав ОСОБА_9. Також не відповідає дійсності те, що ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, оскільки під час пред'явлення матеріалів справи для ознайомлення в порядку ст. 218 КПК України він заявив, що не був причетний до незаконного заволодіння транспортним засобом, а його здійснив свідок по справі ОСОБА_9, що також підтверджується показами свідка ОСОБА_10, яка показала, що її брат ОСОБА_9 говорив, що вони взяли машину у знайомого.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки допущена неповнота та однобічність дізнання, досудового та судового слідства, істотне порушення кримінально-процесуального закону і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, дана справа була повністю сфабрикована слідчими, які, будучи в змові з ОСОБА_9, намагалися залякати ОСОБА_5 і погрожували фізичним насиллям. Крім того, під час судового слідства багато, що вказувало на причетність свідка ОСОБА_9 до викрадення автомобіля, проте його сестра, друг, працівники міліції та ДАІ виправдовували його, путаючись в своїх показах. Навіть заявлене в судовому засіданні ОСОБА_5 та його захисником клопотання в порядку ст. 246 КПК України про притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, яке підтримав потерпілий, суд спростував і брав лише ті покази, які були на користь ОСОБА_9 та не реагував на істотні суперечності в показах свідків. Вважає, що дана справа була сфабрикована, свідок ОСОБА_9 в змові з працівниками правоохоронних органів оговорив ОСОБА_5, з метою уникнути відповідальності, що спричинило упереджений розгляд справи в судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав подану ним та захисником апеляції, думку прокурора, який підтримав відкликання апеляції прокурора та заперечує проти апеляції засудженого та його захисника, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_5 не визнав своєї вини, його винність у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно, встановлена всіма зібраними по справі доказами і підтверджується показами засудженого ОСОБА_5, які він давав на досудовому слідстві, його власноручно написаною явкою з повинною від 29.08.2010 року, де він вказував, що він угнав ВАЗ 2103 чорного кольору і того ж дня він давав аналогічні покази в своїх поясненнях працівникам міліції, показами потерпілого ОСОБА_7, який показав, що він є власником автомобіля Ваз 2103 чорного кольору і близько 2-ої години ночі 29.08.2010 року він виявив відсутність свого автомобіля і повідомив про це працівників міліції, показами свідка ОСОБА_9, який показав, що саме ОСОБА_5 підходив до машини і потім, коли він підійшов ближче, то ОСОБА_5 сидів за кермом і автомобіль був вже заведений. Свідок ОСОБА_9 категорично заперечив свідчення ОСОБА_5, щодо його причетності до викрадення автомобіля. Крім того, як на досудовому, так і на судовому слідстві він давав послідовні та однакові покази. Показами свідка ОСОБА_11, який пояснив, що ОСОБА_9 знає давно і підтримує з ним товариські стосунки і 28.08.2010 року. ОСОБА_9 близько 21 години йому телефонував і через деякий час приїхав до нього в село на автомобілі ВАЗ 2103 темного кольору за кермом якого сидів ОСОБА_5. Показами свідка ОСОБА_10, яка показала, що вона знайома з ОСОБА_5 і що вони разом з її братом ОСОБА_9 і його товаришем ОСОБА_11 приїжджали до неї вночі на автомобілі марки жигулі і на її запитання звідки машина ОСОБА_5 відповідав, що взяли у якогось знайомого. Потім вони на тій машині поїхали до м. Біла Церква і через деякий час завезли її додому. Лише зранку вона дізналася, що ОСОБА_5 з братом приїжджали до неї на викраденій машині і вони затримані працівниками міліції. Показами свідка ОСОБА_12, який являється працівником ДАІ і 29.08.2010 року близько 2-ої години ночі, разом з інспектором ДПС ОСОБА_13 переслідували автомобіль ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1, який проігнорував їх вимогу зупинитися і почав тікати і через деякий час автомашина зупинилася. Після повної зупинки даного автомобіля ними були затримані водій та пасажири вказаного автомобіля. Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_14 Крім цього, вина ОСОБА_5 підтверджується іншими доказами по справі, зокрема: заявою гр. ОСОБА_7 про незаконне заволодіння його автомобілем ВАЗ-2103 від 29.08.2010 року (т.1 а.с.4), протоколом огляду місця події від 29.08.2010 року (т.1 а.с.5) згідно якого встановлено факт відсутності автомобіля ВАЗ-2103, належного гр. ОСОБА_7, рапортом ІДПС ОСОБА_8 ОСОБА_12 про виявлення, переслідування та затримання автомобіля ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням особами, які незаконно їм заволоділи від 29.08.10 (т.1 а.с.12), протоколом додаткового огляду місця події від 29.08.10, згідно якого в лісосмузі поблизу с. Озірне виявлений автомобіль ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_1 (т.1 а.с.17-18), протоколом огляду та затримання транспорту від 29.08.2010 року, згідно якого затриманий автомобіль ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_1 (т.1 а.с.14), явкою з повинною ОСОБА_5, від 29.08.2010 року про незаконне заволодіння автомобілем ВАЗ-2103, д.н.з. НОМЕР_1 (т.1 а.с. 25), протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_5 від 29.08.10. (т.1 а.с.56), протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_9 від 29.08.10 (т.1 а.с. 58), висновком судової автотоварознавчої експертизи № 10090201 від 03 вересня 2010 року, згідно якого дійсна ринкова вартість автомобіля ВАЗ-2103 д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору станом на даний момент складає 5949,06 грн. (т.1 а.с. 72), висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 749 від 17.09.10, згідно якого поверхневий жиропотовий слід нігтьової фаланги пальця руки, виявлений в ході ОМП від 29.08.10 на поверхні скла лівої передньої двері автомобіля ВАЗ-2103 д.н.з. НОМЕР_1 придатний для ідентифікації особи і залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Поверхневі жиропотові сліди нігтьових фаланг пальців рук, виявлені в ході ОМП від 29.08.10 на зовнішній поверхні скла правої передньої двері автомобіля ВАЗ-2103 д.н.з. НОМЕР_1 придатні для ідентифікації особи і залишені вказівним та середнім пальцями правої руки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. (т.1 а.с. 105-123).
Суд, розглядаючи справу, прийшов до обґрунтованого висновку, що у діях ОСОБА_5 має місце незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно. Юридична кваліфікація дій ОСОБА_5, за ч.2 ст. 289 КК України є правильною.
Посилання в апеляціях захисника та засудженого ОСОБА_5, що була допущена однобічність і неповнота досудового та судового слідства, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і судом допущені істотні порушення норм кримінально-процесуального закону є безпідставними, необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами кримінальної справи. Оскільки, як убачається з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблені судом на підставі доказів, які, з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, були досліджені і перевірені під час розгляду справи та їм дана належна оцінка.
Зокрема, суд виходив з пояснень та показань засудженого ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які були безпосередніми свідками вчиненого злочину та інших доказів, що містяться у матеріалах кримінальної справи.
Судом першої перевірялися доводи захисника та засудженого про недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину і вони свого підтвердження не знайшли.
Посилання апелянтів на те, що ОСОБА_5 свою вину не визнавав на стадії досудового слідства та під час судового є безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься явка з повинною засудженого та його пояснення щодо вчиненого ним злочину, а твердження про непричетність до скоєного злочину суд розцінює як намагання ухилитися від відповідальності. Крім того, твердження засудженого про те, що до нього вчиняли фізичний тиск працівники міліції, також спростовуються матеріалами справи, а саме постановою прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції за фактом перевищення ними службових повноважень при проведенні перевірки та слідчих дій з ОСОБА_5 від 20.01.2011 року.. Так само є нікчемними посилання засудженого на те, що саме свідок ОСОБА_9 вчинив даний злочин, підмовивши його взяти на себе вину, так як з матеріалів справи вбачається, що свідок ОСОБА_9 давав послідовні і однакові покази, жодних доказів його причетності до викрадення автомобіля в матеріалах справи не міститься, а покази засудженого суд розцінює як намагання оговорити свідка з метою уникнення покарання.
Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_5 за вчинення тяжкого злочину, з урахуванням даних про його особу, зокрема його попередню судимість за вчинення аналогічного злочину, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що покарання, призначене у межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням положень ст.ст.71, 72 КК України, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_5А, покарання, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання і вірно призначив йому покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Підстав для скасування вироку з поверненням справи на новий судовий розгляд, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -
Апеляції захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
_________________________ ___________________________ ______________________
( Літвінов Є.В. ) ( Черкасов В.М. ) ( Орел А.І. )