Справа №22-ц-3586/11Головуючий у І інстанціїМедвідь Н.О.
Категорія31Доповідач у 2 інстанції Рудніченко
02.02.2012
Іменем України
6 червня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: судді Воробйової Н.С.
Суддів: Кулішенко Ю.М., Рудніченко О.М.
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення Києво -Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 трагічно загинула внаслідок ДТП ОСОБА_6.
В момент ДТП ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_7, який знаходиться в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «ТАТА- LРТ». д.н.з. НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_2, перебував при виконанні своїх трудових обов'язків.
В цей же час на проїжджій частині пр-ту Комарова на зупинці громадського транспорту «пр. Г.Севастополя»в крайній правій смузі попутного напрямку зупинився автобус «Богдан А-09202»д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, а також поруч із зазначеною зупинкою громадського транспорту на тротуарі стояла пішохід ОСОБА_6
Під час руху ОСОБА_7 допустив порушення вимог п.п. 2.3 підпункт «б», 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення з автобусом «Богдан А-09202», д.н.з. НОМЕР_2, в результаті чого автобус у некерованому стані виїхав на тротуар, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 та зіткнувся зі стовпом.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, від яких померла.
21 квітня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва, ОСОБА_7, визнав винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначив йому покарання у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, звільнивши його від відбуття основного покарання з випробуванням-іспитовним строком на 3 роки, на підставі ст.. 75 КК України.
На підставі Розпорядження Солом'янської РДА № 81 від 29.01.2003 р. ОСОБА_6 було призначено опікуном неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_5 знаходилась на утриманні ОСОБА_6, яка була єдиним годувальником у сім'ї, внаслідок протиправних дії водія автомобіля «ТАТА- LРТ», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_2 дівчинка зазнала сильних душевних страждань та їй була нанесена моральна травма, вона в ранньому віці втратила власних батьків і ОСОБА_6 була для неї єдиною опорою та надією на майбутнє. Вона перестала нормально спати вночі, так як їй сняться жахіття, сни повертають її до тієї жахливої аварії, раз за разом в її свідомості постають кадри ДТП, яке забрало життя єдиної близької та дорогої людини.
Внаслідок вчинених водієм автомобіля «ТАТА- LРТ», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_2 протиправних дій, ОСОБА_5 була завдана моральна школа, яку позивач оцінюю в 300000,00 грн.
Просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану внаслідок смерті годувальника у розмірі 300 000,00 грн.
Рішенням Києво -Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2011 року позов задовольнити частково.
Стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, 150 000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено.
Стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 7500 та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
Згідно статті 1167 ч. 2 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади , органу влади Автономної Республіки Крим , органу місцевого самоврядування , фізичної або юридичної особи , яка її завдала якщо шкоду завдано каліцтвом , іншим ушкодженням здоров»я , або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди слід виходити з вимог ст. 1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди, та обставин, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 трагічно загинула внаслідок ДТП ОСОБА_6.
В момент ДТП ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_7, який знаходиться в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «ТАТА- LРТ». д.н.з. НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_2, перебував при виконанні своїх трудових обов'язків.
В цей же час на проїжджій частині пр-ту Комарова на зупинці громадського транспорту «пр. Г.Севастополя»в крайній правій смузі попутного напрямку зупинився автобус «Богдан А-09202»д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_8, а також поруч із зазначеною зупинкою громадського транспорту на тротуарі стояла пішохід ОСОБА_6
Під час руху ОСОБА_7 допустив порушення вимог п.п. 2.3 підпункт «б», 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення з автобусом «Богдан А-09202», д.н.з. НОМЕР_2, в результаті чого автобус у некерованому стані виїхав на тротуар, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 та зіткнувся зі стовпом.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, від яких померла.
21 квітня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва ОСОБА_7 визнав винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначив йому покарання у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, звільнивши його від відбуття основного покарання з випробуванням-іспитовним строком на 3 роки, на підставі ст.. 75 КК України.
За таких обставин суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що фізична особа - підприємця ОСОБА_2 як власник джерела підвищеної небезпеки, з яким ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах, зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду.
Судове рішення в зазначеній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що моральна шкода безпідставно стягнута з нього, є такими, що суперечать вимогам закону і матеріалам справи.
При стягненні з відповідача в дохід держави суми державного мита в розмірі 7 500 грн. суд першої інстанції допустив помилку, та стягнув суму, яка не відповідає розмірам, визначеним в Декреті КМУ «Про державне мито», тому дана сума підлягає зменшенню до 1500 грн., в рішення суду першої інстанції в цій частині зміні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Рішення Києво -Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2011 року -змінити в частині стягнення державного мита на користь держави до 1500 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: