Справа №11-164/12Головуючий у І інстанціїТетервак
Категорія64Доповідач у 2 інстанції Колокольникова
02.02.2012
Іменем України
01 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого-судді - Бех М.О.
суддів - Колокольнікової Н.М., Костенко І.В.
за участю прокурора - Скрипки І.М.
захисника - ОСОБА_1
засудженого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_1 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 24 листопада 2011 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Обуховичі Іванківського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- засудженої за ч.2 ст.368 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з управлінською діяльністю та розпорядженням матеріально -технічними цінностями строком на 3 роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком - 3 роки та покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально -виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_2, 09 серпня 2011 року, будучи службовою особою, з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням, одержав хабар у великих розмірах, при слідуючих обставинах:
Так, ОСОБА_2, який наказом №41-0 від 25.08.2010 року був призначений на посаду головного державного ревізора - інспектора Іванківської МДПІ Київської області, та якому було присвоєно 7 категорію 1 ранг службовця державної податкової служби, відповідно до п. 3.4.5-3.4.7 Посадової інструкції, як головний державний ревізор-інспектор відділу погашення прострочених зобов'язань Іванківської МДПІ, був зобов'язаний:
- проводити бесіди з боржниками; готувати та вручати боржникам податкові вимоги щодо їх заборгованостей; готувати та направляти боржникам повідомлення про виникнення права обтяжень рухомого та нерухомого майна;вилучати у боржників грошові кошти; стягувати кошти з рахунків боржника; описувати активи боржника;
- готувати матеріали для звернення стягнення на активи боржника;
- здійснювати взаємодію та обмін інформацією з підрозділами органів державної податкової служби з питань погашення податкового боргу;
- виявляти засновників та керівників підприємств, які ухиляються від сплати податкового боргу та не мають активів для його погашення,тобто, ОСОБА_2, відповідно до ст. 364 ч.1 КК України, являється службовою особою, яка здійснює нагляд за дотриманням податкового законодавства.
Проте, в кінці липня 2011 року, точна дата судом та слідством не встановлена, до гр. ОСОБА_3, зателефонувала начальник відділу прострочених податкових зобов'язань Іванківської МДПІ -ОСОБА_4 та запропонувала йому з'явитися до кабінету № 9 Іванківської МДПІ для співбесіди щодо погашення податкового боргу, який рахується за його дочкою,- приватним підприємцем ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5
Через деякий час, в липні 2011 року, точна дата судом та слідством не встановлені, ОСОБА_3 прибув в Іванківську МДПІ до каб.№9, що розташовані в смт. Іванків по вул. Проскури 24 Київської області, де головний державний ревізор -інспектор відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ОСОБА_2, з метою незаконного отримання матеріальної вигоди, повідомив йому, що за дочкою ОСОБА_3 рахується заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1900грн. і, що для того, щоб приватне підприємство його дочки не перевіряли працівники податкової інспекції, йому необхідно принести йому, ОСОБА_2, у якості хабара 3000 грн.
Після того, 08.08. 2011 року, під час телефонної розмови з ОСОБА_3, ОСОБА_2 підтримав свою вимогу щодо передачі вказаної суми грошей.
ОСОБА_3, знаючи про наполегливу вимогу ОСОБА_2 про дачу йому хабара, розуміючи, що в разі відмови, правам та інтересам його дочки-підприємцю ОСОБА_5 необґрунтованими перевірками буде заподіяно шкода, 09 серпня 2011 року о 14 годині в службовому кабінеті №9 Іванківської МДПІ, що розташована в смт. Іванків по вул. Проскури 24 Київської області, в якості хабара передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000 грн., які він на вимогу останнього поклав на стіл начальника відділу ОСОБА_6, та які ОСОБА_2 прикрив листком білого паперу, після чого обидва вийшли з кабінету.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Вказує, що органами досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, а судом дії засудженого перекваліфіковано на ч.2 ст. 368 КК України, що є грубим порушенням кримінального закону, оскільки застосовано кримінальний закон, який не підлягає застосуванню.
Крім того, суд застосував не діючу на момент вчинення злочину редакцію ст. 368 КК України.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладеним у вироку фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально -процесуального закону та постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 виправдати.
Вказує, що дії ОСОБА_2 при отриманні від ОСОБА_3 грошових коштів були спрямованні виключно на погашення податкового боргу підприємця ОСОБА_5, а не на отримання хабара і він діяв при цьому в межах своїх службових повноважень. При цьому, судом першої інстанції ніяким чином не мотивована перевага, надана показанням ОСОБА_3 і ОСОБА_5 перед іншими доказами, якими є показання засудженого та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, інші докази по справі.
Також, стверджує, що суд безпідставно послався на неналежний доказ -аудіозапис телефонної розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який виконаний самим ОСОБА_3 без певних повноважень.
Крім того, в усіх процесуальних документах досудового слідства анкетні дані засудженого вказані : ОСОБА_2, в той час як його правильне ім'я -ОСОБА_2, а отже органам досудового слідства не встановлено особу обвинуваченого, кримінальна справа відносно останнього не порушувалась, обвинувачення йому не пред'являлося, кримінальна справа відносно нього до суду не направлялась.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляцію та заперечував проти апеляції захисту, захисника ОСОБА_1, та засудженого, які підтримали свою апеляцію та заперечували проти задоволення апеляції прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляція захисту -частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 371 КПК України, неправильне застосування кримінального закону є підставою для скасування чи зміни вироку.
Як вбачається із вироку, суд першої інстанції перекваліфікував дії засудженого із ч. 3 на ч.2 ст. 368 КК України, проте не врахував вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»від 07.04.2011р., яким ст. 368 КК України викладена у новій редакції. Отже, суд застосував закон, який не підлягав застосуванню, оскільки на момент вчинення злочину він втратив чинність.
При таких обставинах, вирок підлягає безумовному скасуванню, справа -направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід усунути наведені недоліки, всебічно, повно, об»єктивно розглянути справу та прийняти рішення, яке б відповідало вимогам кримінального і кримінально-процесуального законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію прокурора, який брав участь у справі -задовольнити, апеляцію захисника ОСОБА_1 -задовольнити частково, вирок Іванківського районного суду Київської області від 24 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 -скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий
Судді