"08" лютого 2012 р.Справа № 14/74/5022-1669/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
розглянув матеріали справи
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1 46000
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервер", б-р. Д. Галицького, 3/15, м. Тернопіль, 46000
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Сервер", що оформлене протоколом від 03.10.2011р.
Суть справи:
ОСОБА_1 звернулася в господарський суд Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервер" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Сервер", що оформлене протоколом від 03.10.2011р.
Заявлені вимоги, що підтримані в судових засіданнях повноважним представником, позивач обґрунтовує порушенням його прав, як учасника товариства, на отримання інформації з питань порядку денного, а також прийняття на зборах учасників господарського товариства рішень з питань, які не були включені до порядку денного.
Відповідач, на вимогу суду, участь повноважного представника в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних документів не подав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (повідомлення про вручення поштових відправлень знаходяться в матеріалах справи).
Розгляд справи судом неодноразово відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах.
В процесі розгляду справи, позивачу та його представнику належні їм права та обов'язки, передбачені ст.20, 22, 81-1 ГПК України роз'яснено.
За відсутності відповідного клопотання в порядку ст.81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Строк розгляду справи було продовжено за правилами, що викладені у ст. 69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позову без розгляду з огляду на наступне.
Предметом спору у даній справі являється визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ "Сервер", що оформлені протоколом від 03.10.2011р.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на позивача обов'язок поданими суду доказами довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Наведене правило кореспондується із положеннями ст. 54 ГПК України, яка встановлює вимоги до позовної заяви. Так, остання, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.
Документи, якими обґрунтовуються позовні вимоги повинні бути долучені до позовної заяви і в силу ст. 57 ГПК України. Крім того, даною статтею вказано на те, що до заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.
На виконання даних норм процесуального законодавства ОСОБА_1 до позовних матеріалів долучено ряд документів, а саме: копії звернення учасника товариства ОСОБА_4 від 05.07.2011р. про скликання та проведення зборів учасників, повідомлення про проведення загальних зборів від 29.08.2011р., протокол зборів засновників ТОВ "Сервер" від 03.10.2011р., звернення учасника товариства (позивач по справі) від 13.09.2011р. до ОСОБА_4, як учасника товариства та квитанція про його направлення №7328 від 13.09.2011р. із описом вкладення.
Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчених копіях.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.
Пленум Вищого господарського суду України в пункті 2.2 постанови від 26 грудня 2011 року № 18 зазначив, що у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.
Приймаючи до уваги вказаний вище припис та з огляду на те, що додані до позовної заяви документи, в тому числі і оспорюване рішення учасників господарського товариства не були посвідчені взагалі, представника позивача в судовому засіданні 11.01.2012р. зобов'язано надати їх в належним чином засвідчених копіях. Дана вимога міститься і в ухвалі суду від цього ж числа, якою розгляд справи було відкладено.
Незважаючи на наведене, витребувані судом документи в судове засідання 01.02.2012 року надані ОСОБА_1 не були. Натомість, позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника у іншому судовому процесі. При цьому суд констатує, що наведена обставина не може слугувати поважною для невиконання вимог суду щодо подання витребуваних письмових доказів.
В той же час, з огляду на неможливість вирішити спір за наявними у справі документами та приймаючи до уваги клопотання позивача, згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 08.02.2012р. При цьому, судом повторно зобов'язано позивача надати в судове засідання належним чином засвідчені копії документів, що долучені до позовної заяви.
Проте, позивач без зазначення будь - яких поважних на те причин, вказані докази у судове засідання 08.02.2012р. не подав, а його представник до суду не прибув.
Встановлені статтею 69 ГПК України строки вирішення спору у даній справі закінчились і вже судом продовжувались.
В той же час, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи без оцінки належних та допустимих письмових доказів - первинних документів, які містять інформацію про прийняті на зборах учасників 03.10.2011р. рішення є неможливим, адже процесуальне законодавство не допускає вирішення спору за неналежними доказами. При цьому слід зазначити, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування.
Вкрай необхідними для вирішення спору по суті є і додаткові документи , які ухвалами суду від 11.01.2012р. та 01.02.2012 року витребувані у позивача, а саме : переписка з ТОВ "Сервер" з приводу надання інформації.
Наведене твердження ґрунтується на правовій оцінці положень законодавства у сфері корпоративних правовідносин.
Так, право учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства закріплено у п. "г" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства". Зокрема, на вимогу учасника, товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Частиною 1 ст. 88 Господарського кодексу України (далі ГК ) обумовлено, що товариство зобов'язане надати своєму учаснику для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства.
Натомість, порушення даних правових норм товариством, позивач обґрунтовує копіями звернень про надання інформації, які адресовані ним не господарюючому суб'єкту, а одному із учасників ТОВ "Сервер" - ОСОБА_4, що не відповідає вимогам законодавства, яке регламентує спірні правовідносини.
Однак, зважаючи на пояснення в судовому засіданні представника про те, що вимоги про надання інформації з питань порядку денного оспорюваних зборів учасників надсилались позивачем безпосередньо і відповідачу, судом витребувано докази, що дану обставину засвідчують.
На переконання суду дані письмові докази, з огляду на визначені ОСОБА_1 підстави для позову, є суттєвими для вирішення його по суті, однак без зазначення будь - яких поважних на те причин, у судові засідання 01.02.2012р. та 08.02.2012р. позивачем також подані не були.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
За таких обставин та враховуючи п. 4.9 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18 позов залишається судом без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та п. 4.12 згаданої вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України судовий збір позивачу підлягає поверненню.
Враховуючи викладене та керуючись п. 5 ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов залишити без розгляду.
2. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України - 941 (дев'ятсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору сплаченого згідно квитанції №124 від 15.11.2011р.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Суддя О.В. Руденко