Рішення від 16.02.2012 по справі 5015/61/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.12 Справа№ 5015/61/12

За позовом: приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест", м. Київ,

до відповідача:приватного підприємства "Пост-Інфо", м. Львів,

про: стягнення 7 205,17 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:ОСОБА_1. -довіреність №295 від 01.04.2011 р.,

відповідача:не з'явився,

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" до приватного підприємства "Пост-Інфо" про стягнення 7 205,17 грн. Ухвалою від 06.01.2012 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.01.2012 року. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договорів про надання телекомунікаційних послуг не здійснив оплату за поставлений товар. Внаслідок цього за період з травня 2009 року по лютий 2010 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 5 616,81 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1 181,44 грн. інфляційних втрат та 406,92 грн. -3% річних.

В судові засідання представник відповідача не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за юридичною адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців: проспект В.Чорновола, будинок 67, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79058. Проти позову у встановленому законом порядку не заперечив.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. За таких обставин відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №06113010008 на надання телекомунікаційних послуг від 30.11.2006 р. (надалі -Договір 1), договір №07100310007 на надання телекомунікаційних послуг від 03.10.2007 р. (надалі -Договір 2), договір №08051610008 на надання телекомунікаційних послуг від 16.05.2008 р. (надалі -Договір 3), договір №08102710010 на надання телекомунікаційних послуг від 01.10.2008 р., (надалі -Договір 4).

За умовами укладених договорів телефонна компанія (позивач у справі) надає Абоненту телекомунікаційні послуги, додаткові послуги, вказані в додатках до договору, а Абонент (відповідач по справі) отримує замовлені ним послуги та оплачує їхню вартість.

На виконання умов цих договорів позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 5 616,81 грн., що підтверджується рахунками на оплату послуг, долученими до матеріалів справи.

Як убачається з розрахунку позовних вимог, заборгованість за період з травня 2009 року по лютий 2010 року становить 5 616,81 грн. Зобов'язання щодо оплати отриманих послуг відповідач не виконав. Доказів погашення боргу у сумі 5 616,81 грн. не надав, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу наданих послуг на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, оскільки факт виконання позивачем договірного обов'язку підтверджено, відповідач неналежним чином виконував умови Договору в частині внесення плати за отримані послуги, строк виконання зобов'язання між сторонами встановлено (пункти 4.2, 4.6, 4.7 Договорів), у відповідача виник обов'язок з такої оплати, а тому вимоги позивача про стягнення 5 616,81 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 406,92 грн. -3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Що стосується стягнення 1 181,44 грн. інфляційних втрат, то суд вважає невірним здійснений позивачем розрахунок цієї суми. Провівши перерахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що до стягнення підлягає 1 097,24 грн. В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими. В решті позовні вимоги в цій частині відхиляє.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача частково, судовий збір потрібно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Пост-Інфо" (адреса: проспект В. Чорновола, будинок 67, Шевченківський район, місто Львів, Львівська область, 79058; ідентифікаційний код 33862828) на користь приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (адреса: провулок Кутузова, будинок 3, місто Київ, 01011; ідентифікаційний код 19199961) 5 616,81 грн. основного боргу, 1 097,24 грн. інфляційних втрат та 406,92 грн. -3% річних, 1 394,99 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2012 року.

Суддя Рим Т.Я.

Попередній документ
21439438
Наступний документ
21439440
Інформація про рішення:
№ рішення: 21439439
№ справи: 5015/61/12
Дата рішення: 16.02.2012
Дата публікації: 21.02.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори