79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.02.12 Справа№ 5015/7321/11
За позовом: Приватного підприємства "ЮМП Плюс", м. Львів
до відповідача-1: Стрийської міської ради, м. Стрий Львівської обл.
до відповідача-2: Державне підприємство "Центр державного земельного кадастр" в особі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", м. Львів
третя особа: Міністерство оборони України, м. Київ
про: спонукання до вчинення дій
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Старостенко О.В.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1. (дов. б/н від 23.11.2011р.)
відповідача-1: не з'явився
відповідача-2: не з'явився
третьої особи: ОСОБА_2. (дов. №220/714/д від 16.11.2011р.)
Представникам позивача та третьої особи роз'яснено його права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача та третьої особи відмовилися, відводів не заявлено.
Суть справи:
Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством "ЮМП Плюс", м. Львів, до Стрийської міської ради, м. Стрий, за участю третьої особи: Міністерства оборони України, м. Київ, про спонукання вчинити дії щодо припинення права постійного користування Міністерства оборони України земельною ділянкою площею 0,0564га за адресою м. Стрий, вул. Шевченка, 55 та віднести вказану ділянку до земель комунальної власності міста.
Обставини справи:
Ухвалою суду від 12.12.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.01.2012р.
Ухвалами суду від 11.01.2012р., від 24.01.2012р. розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалах.
В судовому засіданні 09.02.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задоволити та подав заяву (вх. № 2844/12 від 09.02.2012р.) про віднесення судового збору на позивача.
Відповідачі-1,2 у судове засідання 09.02.2012р. явки повноважних представників не забезпечили, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи у судове засідання 09.02.2012р. подав пояснення №369 від 08.02.2012р. (вх. №2832/12 від 09.02.2012р.) по суті позовних вимог, відповідно до якого просить припинити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено:
Приватним підприємством „ЮМП Плюс", відповідно до Договору купівлі-продажу від 10.04.2009р., нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3., зареєстрованого в реєстрі за №1012, придбано нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка Т., 55 військового містечка №72, у Концерну „Військторгсервіс".
Нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,0564га в обрізах фундаменту будівлі. Міністерством оборони дана земельна ділянка не використовується і використовуватись не буде.
Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням від 26.08.2011р. № 303/23/1/2217/576 подано клопотання до Міністерства оборони України щодо передачі вказаної земельної ділянки до комунальної власності територіальної громади міста.
Однак, відповідного рішення Міністерством оборони України до цього часу не прийнято, хоча строки офіційної відповіді сплинули.
Позивач звернувся до відповідача-1: Стрийської міської ради з листом, відповідно до якого просив прийняти рішення про припинення права користування земельною ділянкою на підставі вимог п."е" ст. 141, ст. 142 Земельного кодексу України.
У відповідь на звернення позивача, відповідач-1 відповів листом № 38/2158 від 24.10.2011р., яким відмовив у заявленому клопотанні, посилаючись на вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 26.04.2006р. „Деякі питання управління майном, яке вивільняється в ході реформування Збройних Сил": всі дії, пов'язані з оформленням земельних ділянок військових містечок під будівництво об'єктів, або з виконання клопотань, звернень, пропозицій щодо використання земель Міністерства оборони України", розглядаються виключно за поданням Міністерства оборони України.
Однак, за твердженням позивача, посилаючись на дану норму, відповідач не врахував, що Концерн “Військторгсервіс", який відчужив нежитлові приміщення, не відноситься до структури Збройних Сил України,, а здійснює свою діяльність, як суб'єкт господарювання на підставі вимог Господарського кодексу України, Закону України „Про управління об'єктами державної власності", Статуту підприємства, а також майно знаходиться у господарському віданні, а не в оперативному управлінні.
З огляду на зазначене та з дозволу органа управління майном, була відчужена вказана будівля без жодних заперечень чи застережень стосовно земельної ділянки.
Відповідач-1, в ході судового розгляду справи, не заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та зазначив, що після віднесення земельної ділянки під спорудою по вул. Шевченка, 55 у м. Стрию до комунальної власності питання про надання в оренду позивачу вказаної земельної ділянки буде винесено на засідання сесії Стрийської міської ради.
Представник третьої особи: Міністерства оборони України позовні вимоги заперечив, оскільки позовна вимога про спонукання до вчинення дій щодо припинення права постійного користування Міністерством оборони України викладена некоректно, оскільки міська рада не має повноважень зобов'язувати Міністерство або інший орган центральної виконавчої влади вчиняти будь-які дії. Крім того, представник третьої особи зазначив, що позивач плутає законні строки надання відповіді з дотриманням процедури передачі земельної ділянки з державної власності до комунальної власності територіальної громади міста. Дана процедура передбачена вимогами Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997р., а також вважає помилковим твердження позивача про можливість передачі земельної ділянки без погодження з Міністерством оборони України. Позивач підміняє поняття “Збройні Сили України” та ”підрозділи Міністерства оборони України”, яким є Державне підприємство МО України “Концерн “Військторгсервіс”.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Аналогічну норму містить Земельний кодекс України, зокрема, ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.
Згідно із п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (за вимогами п. “е” ст. 141 Земельного кодексу України).
Право оренди земельної ділянки, відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 93 Земельного кодексу України, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Виходячи з вищенаведених норм, позивач правомірно звернувся до відповідача та третьої особи про необхідність передання в користування земельною ділянки, що знаходиться під об'єктом нерухомості, який був придбаний ним у Концерну „Військторгсервіс". Проте, не отримав рішення Міністерства оборони України щодо передачі земельної ділянки в комунальну власність територіальної громади міста. В результаті, Стрийською міською радою відмовлено у переданні земельної ділянки в користування без рішення третьої особи.
Земельним кодексом України передбачена процедура передання в користування земельної ділянки, після вилучення її у попереднього користувача. Оскільки позивач, відповідно до договору купівлі -продажу, є законним власником будівель, тому до нього мають перейти всі права щодо земельної ділянки, яка знаходиться під нерухомим майном на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись вимогами ст.ст. 337 ЦК України, ст.ст. 93, 116, 120, 141 ЗК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 81, 84, 85, 116, 117 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Спонукати Стрийську міську раду (82400, м. Стрий, вул. Шевченка, 71) віднести земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. Шевченка Т., 55, площею 0,0564га до земель комунальної власності міста.
Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.02.2012р., керуючись вимогами ст. 85 ГПК України.
Суддя Левицька Н.Г.