79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.02.12 Справа№ 5015/6256/11
Суддя Н. Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи
За позовом: ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс», м. Львів
До відповідача-1: ПАТ „Дрогобицький хлібокомбінат», м. Дрогобич
До відповідача-2: ТзОВ «Хліб Прикарпаття», м. Борислав
Про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
В судове засідання з'явились:
від позивача: Миська Т.Г. -представник
від відповідача-1: Снєда П.С. -представник
від відповідача-2: не з'явився
в судовому засіданні брали участь: Свідерська Ю.М., ОСОБА_1
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс»до ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»про визнання права власності на автомобілі та витребування майна з чужого незаконного володіння.
29.11.2011 року позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог в частині визнання права власності, в якій він просив витребувати від ПАТ „Дрогобицький хлібокомбінат” автомобіль марки ГАЗ, модель 52 Фургон хлібний -С, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та автомобіль марки ГАЗ, модель: 33073 Фургон-С, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
Ухвалою суду від 01.12.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ТзОВ «Хліб Прикарпаття».
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що спірне майно, яке є предметом даного спору, було придбане в Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Прикарпаття»за Договором купівлі-продажу № 30-08/11 від 30.08.2011 року..
Враховуючи викладене та з огляду на ті обставини, що майно, яке є предметом даного спору, фактично не було передано продавцем за Договором купівлі-продажу № 30-08/11 -ТзОВ «Хліб Прикарпаття»- покупцю за вказаним договором -Товариству з обмеженою відповідальністю юридично-консалтинговій фірмі «Дока Плюс», суд за своєю ініціативою ухвалою від 20.12.2011 року залучив до участі у справі в якості відповідача- 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Прикарпаття».
В судовому засіданні 17.01.2012 року представник позивача свої позовні вимоги до відповідача-1 підтримав, просив задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих поясненнях. Крім того, усно повідомив, що жодних вимог до відповідача-2 не висуває.
Відповідач-1 проти позову заперечив, посилаючись на ті обставини, що жодних договірних відносин з позивачем та відповідачем - 2 у нього не було, автомобілі, що є предметом даного спору на території підприємства не перебувають. Як стверджує відповідач-1, він не користується і не володіє жодним майном, належним позивачу, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач-2 в судовому засіданні надав усні пояснення в яких зазначив, що автомобілі, які є предметом даного спору перебувають на території відповідача-1 і у нього відсутня можливість здійснити їх фактичну передачу позивачу.
В судовому засіданні 17.01.2012 року оголошувалась перерва до 30.01.2012 року для надання можливості позивачу уточнити позовні вимоги стосовно відповідача-2 та для надання можливості відповідачу-2 подати письмові пояснення стосовно позову та докази, що їх обґрунтовують.
19.01.2012 року позивач подав пояснення до позовних вимог в якому зазначив, що ТзОВ ЮКФ «Дока Плюс»не має жодних претензій до ТзОВ «Хліб Прикарпаття», оскільки останнє виконало всі вимоги договору №5015/6256/11.
В продовжене судове засідання 30.01.2012 року позивач подав заяву про виклик осіб для дачі, в якій просив суд викликати в судове засідання колишнього Голову правління ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»-ОСОБА_1, директора ТОВ «Хліб Прикарпаття»станом на березень 2011 р. -Сьокало Р.О., бухгалтера ТОВ „Галконком” -Свідерську Ю.М., директора ТОВ ЮКФ «Дока Плюс»-Духнича В.В., водіїв ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»-ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також механіка ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»-ОСОБА_4
Суд відмовив в задоволенні заяви з тих підстав, що в ній не було зазначено адрес вказаних вище осіб, що унеможливило направлення їм ухвали суду. Проте суд зазначив, що це не перешкоджає позивачу самостійно забезпечити їх участь в наступне судове засідання.
Представник відповідача-2 в судове засідання участь представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, проте через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву в якому підтримав позовні вимоги позивача до відповідача-1.
13.02.2012 року суд заслухав пояснення колишнього голови правління ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»ОСОБА_1, та бухгалтера ТзОВ «Галконком»Свідерську Ю.М.. У своїх поясненнях по суті спору ОСОБА_1 повідомив, що між ним і керівником ТзОВ «Хліб Прикарпаття»існувала усна домовленість про надання згоди на стоянку двох вантажних автомобілів, які належать відповідачу-2 на території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат». Під час дачі пояснень ОСОБА_1 був не послідовний у своїх твердженнях : спочатку стверджував, що спірні автомобілі не виїжджали з території підприємства (що спростовується відмітками в журналах ввозу і вивозу) і ним не використовувались у виробничих цілях, потім повідомив суд, що йому не було відомо про пересування зазначених транспортних засобів з території та на територію хлібокомбінату, бо він за цим не слідкував, пізніше стверджував, що зазначені автомобілі використовувались товариством у виробничих цілях на підставі договору оренди транспортних засобів ( доказів укладення такого договору суду не представлено), не міг згадати чи перебували зазначені автомобілі на території підприємства на час закінчення його повноважень, як керівника ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат».
Свідерська Ю.М. у своїх проясненнях повідомила, що бачила спірні автомобілі на території відповідача-1 на початку жовтня 2011 року, коли приходила на територію підприємства для проведення звірки ( жодних доказів перебування на території підприємства відповідача-1 та доказів проведення звірки у жовтні 2011 року між ТзОВ «Хліб Прикарпаття»та ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» суду не надано).
В судовому засіданні 13.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Як вбачається із тексту позовної заяви, позивач стверджує, що 30.08.2011 року ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс» придбала у ТзОВ «Хліб Прикарпаття» два вантажні автомобілі : марки ГАЗ, модель 52 Фургон хлібний -С, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та автомобіль марки ГАЗ, модель: 33073 Фургон-С, реєстраційний номер: НОМЕР_2, проте не має можливості розпоряджатися вищезазначеними автомобілями в зв'язку з їх незаконним утриманням на території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат».
07.09.2011 року позивач направив ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»претензію про надання безперешкодного доступу працівникам ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс» до автомобілів, що знаходяться на території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», яку відповідач-1 залишив без відповіді, що стало підставою для звернення з позовом про витребування від ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»майна: автомобіль марки ГАЗ, модель 52 Фургон хлібний -С, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та автомобіль марки ГАЗ, модель: 33073 Фургон-С, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і не підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно із ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування свого права власності на спірні автомобілі позивач посилається на договір № 30-08/11 купівлі-продажу вантажних автомобільних транспортних засобів від 30.08.2011 року, укладений між ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс»( Покупець) та ТзОВ «Хліб Прикарпаття»(Продавець) та Акт передачі-приймання від 30.08.2011 року ( а.с.8-11).
Аналізуючи подані позивачем докази в обґрунтування свого права власності на спірні автомобілі, судом встановлено, що згідно п.1.1 Договору №30-08/11 купівлі-продажу вантажних автомобільних транспортних засобів від 30.08.2011 року, укладеним між ТзОВ «Хліб Прикарпаття» (Продавець) в особі директора Духнича Вадима Володимировича та ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс» (Покупець) в особі заступника директора Волчак Н.Л. «в порядку та на умовах визначених цим Договором, Продавець передає Покупцеві у власність перелічені в п.1.2 цього Договору транспортні засоби, а Покупець приймає транспортні засоби, що передаються йому Продавцем у власність за цим Договором та зобов'язується сплатити Продавцеві обумовлену Сторонами в п.4.1 Договору вартість ТЗ в рахунок оплати їх вартості».
Відповідно до п.3.1 Договору «Передача ТЗ Продавцем Покупцю у власність здійснюється шляхом складання і підписання Сторонами відповідного акту передачі-приймання ТЗ за адресою місцезнаходження вказаною у п.1.3 цього Договору».
Як вбачається із положень п.1.3 Договору, Сторони зазначили, що транспортні засоби ( які є предметом купівлі-продажу) на момент підписання цього договору знаходились на прилеглій території будинку №8 по вул.. Рєпіна у місті Дрогобич ( територія ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»).
Таким чином, ТзОВ «Хліб Прикарпаття», як Продавець зобов'язувався передати транспортні засоби ( п.5.2.договору) шляхом складання і підписання Сторонами акту приймання-передачі ТЗ за адресою їх місцезнаходження (тобто у м.Дрогобичі на прилеглій території будинку №8 по вул.. Рєпіна, як це передбачено п.3.1 та п.3.2 цього Договору ( а.с.8-9).
Як вбачається з матеріалів справи ( а.с.11), згідно Акту приймання-передачі від 30.08.2011 року , на виконання умов п.1.1, п.3.1, п.3.2 Договору, продавець передає, а Покупець приймає автомобіль марки ГАЗ - 52, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та автомобіль марки ГАЗ- 33073, реєстраційний номер: НОМЕР_2. Зазначений Акт підписаний та скріплений печатками сторін.
З огляду на викладене, 30.08.2011 року ТзОВ «Хліб Прикарпаття», як Продавець передав, а ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс», як Покупець прийняла автомобілі, витребування яких є предметом даного спору.
Таким чином, необґрунтованими і документально не підтвердженими є доводи позивача про те, що придбані ним і передані йому по акту приймання-передачі транспортні засоби знаходяться на території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», оскільки жодних договірних зобов'язань ( як письмових, так і усних) між ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс»та ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»не існувало. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт передачі відповідачу-1 спірних транспортних засобів будь-ким, чи ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс», чи ТзОВ «Хліб Прикарпаття»на зберігання чи в оренду, з а відповідно необґрунтованими є вимоги ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс»до ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» про витребування у нього цих транспортних засобів. Необґрунтованими є посилання позивача на пояснення колишнього голови правління ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»ОСОБА_1, та бухгалтера Свідерської Ю.М., оскільки вони не є належними і допустимими доказами, в розумінні ст.34 ГПК України.
Зокрема, в судовому засіданні колишній голова правління ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»ОСОБА_1 стверджував, що за усною домовленістю він надав згоду на стоянку спірних транспортних засобів на території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»і на відповідальне зберігання їх не приймав. Крім того, ОСОБА_1 підтвердив, що не контролював пересування зазначених транспортних засобів з території і на територію підприємства, оскільки власник мав право розпоряджатися ними , завозити і забирати їх з території підприємства (звукозапис судового засідання було розпочато з ініціативи суду в зв'язку із непослідовністю пояснень ОСОБА_1). Докази виїзду і заїзду автомобілів на територію ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»знаходяться в матеріалах справи (а.с.69-77). Як вбачається із журналу вивозу (а.с.75), спірні автомобілі виїхали з території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»07.02.2011 року і згідно оглянутих в судовому засіданні оригіналів журналів ввозу, на територію відповідача-1 більше не заїжджали.
Проте, слід звернути увагу, що в письмових поясненнях ОСОБА_1, які позивач долучив до матеріалів справи в обґрунтування своїх позовних вимог (а.с.47), колишній голова правління ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»ОСОБА_1 стверджував , що зазначені автомобілі були розташовані на території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», опечатані печаткою ТзОВ «Хліб Прикарпаття»і будуть знаходитись на території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»до моменту, коли буде змога їх забрати для зберігання в інше місце.
Враховуючи суперечливість свідчень ОСОБА_1 , вони не можуть бути єдиними і беззаперечними доказами перебування майна на території відповідача-1 на момент звернення ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс»з позовом до суду.
Не заслуговують на увагу суду пояснення Свідерської Ю.М., яка ніби-то бачила автомобілі на території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»04.10.2011 року, коли приходила для проведення звірки, оскільки жодних доказів цього суду не надано.
Не підтверджено жодними належними і допустимими доказами доводи позивача про зберігання спірних автомобілів на території ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»і їх використання відповідачем -1 на підставі усної домовленості керівників.
Відповідно до п.1 ст.937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.
Положеннями ст.208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність будь-яких письмових угод та документів, що підтверджують факт незаконного володіння відповідачем-1 спірним майном, позовні вимоги про витребування майна від ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Засади правового регулювання відносин власності та захисту права власності встановлено Конституцією України.
Правовий режим власності, згідно з п. 7 ч. 1 першої ст. 92 Конституції України, визначається виключно законами України, якими і встановлюються його особливості.
На законодавчому рівні спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про власність».
Відповідно до ст. 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Стаття 334 ЦК України визначає момент набуття права власності за договором. У статтею 662 ЦК України передбачено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як вже зазначалося раніше, Продавцем автомобілів, витребування яких є предметом даного спору було ТзОВ Хліб Прикарпаття»і згідно п.5.2 Договору купівлі-продажу № 30-08/11 від 30.08.2011 року саме на нього покладено обов'язок передати ТЗ відповідно до умов договору, а умовами п.3.1 зазначеного Договору передбачено передачу транспортних засобів по акту приймання-передачі за адресою їх місцезнаходження ( а.с.8).
В матеріалах справи є Акт приймання-передачі транспортних засобів від 30.08.2011 року, згідно якого, на виконання умов п.1.1, п.3.1, п.3.2 Договору, Продавець (ТзОВ Хліб Прикарпаття») передав, а Покупець (ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс») прийняла : автомобіль марки ГАЗ - 52, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та автомобіль марки ГАЗ- 33073, реєстраційний номер: НОМЕР_2. Зазначений Акт підписаний та скріплений печатками сторін.
З огляду на викладене, не заслуговують на увагу суду доводи позивача, що зазначеним актом йому було передано лише правовстановлюючі документи та ключі від автомобілів, оскільки відповідно до п.2 зазначеного Акту передача правовстановлюючих документів відбулася одночасно з передачею автомобілів ( а.с.11).
З огляду на викладене, а також враховуючи письмові пояснення представника позивача про відсутність будь-яких претензій до ТзОВ Хліб Прикарпаття»( а.с.89), «оскільки останнє виконало всі вимоги договору № 5015/6256/11…», як до Продавця, саме на якого покладено обов'язок передачі речі, провадження у справі підлягає припиненню стосовно відповідача-2.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, всупереч вказаним статтям позивач, звернувшись до суду із позовом до ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», не надав належних і допустимих доказів, які підтверджують перебування спірних автомобілів станом на день подання позову на території відповідача, та не подав доказів, які б підтверджували що саме ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»чинить йому перешкоди в користуванні належними йому автомобілями.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог і недоведеність позивачем його вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат».
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,80,82,84,85 ГПК України, суд , -
1.Відмовити в частині позовних вимог про витребування від ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат»на користь ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс»автомобілів марки ГАЗ, модель 52 Фургон хлібний -С, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та марки ГАЗ, модель: 33073 Фургон-С, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
2.Припинити провадження в частині позовних вимог про визнання права власності ТзОВ юридично-консалтингова фірма «Дока Плюс»на автомобіль марки ГАЗ, модель 52 Фургон хлібний -С, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та автомобіль марки ГАЗ, модель: 33073 Фургон-С, реєстраційний номер: НОМЕР_2.
3.Припинити провадження у справі стосовно вимог до ТзОВ Хліб Прикарпаття».
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Березяк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.02.2012 року.
Суддя Березяк Н.Є.