01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"18" січня 2012 р. Справа № 58/396
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 020/2012 від 05.01.2012 р.);
від відповідача-1: ОСОБА_2 (довіреність № 03/2/956 від 20.12.2011 р.);
від відповідача-2: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства „Броварський завод пластмас”, м. Бровари
до:
1) Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк”, м. Київ;
2) Комунального підприємства Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації”, м. Бровари;
про визнання недійсним договору про надання послуг
ПАТ „Броварський завод пластмас” звернулось в господарський суд м. Києва із позовом до ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації” про визнання недійсним договору № 097 про надання послуг від 16.08.2011 р., укладеного між ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” та КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації”.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що договір № 097 про надання послуг від 16.08.2011 р. був укладений між відповідачами всупереч вимогам законодавства України, а саме положенням Закону України „Про виконавче провадження”, Наказу Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій”, та без відповідних повноважень, із порушенням прав та інтересів позивача.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2011 р. порушено провадження у справі № 58/396 за позовом ПАТ „Броварський завод пластмас” до ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації” про визнання недійсним договору про надання послуг.
У процесі розгляду господарським судом м. Києва справи відповідачем-1 було надано суду відзив б/н від 02.11.2011 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2011 р. справу № 58/396 передано за підсудністю до господарського суду Київської області, оскільки місцезнаходженням відповідача-2, який є виконавцем оспорюваного договору є наступна адреса: 08300, вул. Шевченка, буд. 6-А, м. Бровари, Київська область, і оскільки предмет іпотеки, щодо якого опосередковано стосується спір, розташований у м. Бровари Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2011 р. прийнято до провадження справу № 58/396 за позовом ПАТ „Броварський завод пластмас” до ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації” про визнання недійсним договору про надання послуг та присвоєно їй № 58/396-14/186-11 і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 21.12.2011 р.
21.12.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 18.01.2012 р.
18.01.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
ПАТ „Броварський завод пластмас” є власником комплексу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: бульвар Незалежності, 53, м. Бровари, Київська область, та складається з наступного переліку:
- будівля цеху пресованих виробів інв. № 847, загальною площею 9 816, 1 кв.м.;
- будівля цеху ливарних виробів інв. № 257, загальною площею 4 703, 7 кв.м., Цех труб ПВХ;
- будівля цеху виробництва труб ПВХ інв. № 108, загальною площею 1 532, 8 кв.м.;
- будівля цеху екструзії інв. № 102, загальною площею 7 554, 3 кв.м., Цех ПВХ пластикату;
- будівля цеху інв. № 1029, загальною площею 12 715, 6 кв.м.;
- склад сировини цеху ПВХ інв. № 11120, загальною площею 71, 9 кв.м.;
- приміщення швейної дільниці інв. № 1032, загальною площею 164 ,0 кв.м., Ремонтно-будівельна дільниця;
- будівля посту охорони на автостоянці інв. № 7800, загальною площею 8, 6 кв.м.;
- приміщення для утримання собак інв. № 10901, загальною площею 8, 8 кв.м., Інструментальний цех;
- будівля цеху інв. № 104, загальною площею 2 674, 4 кв.м.;
- приміщення дільниці гальваніки інв. № 2590, загальною площею 413, 0 кв.м.;
- будівля цеху ремонтно-механічного цеху інв. № 105, загальною площею 2 147, 0 кв.м.;
- будівля цеху дільниці електропостачання інв. № 3703, загальною площею 283, 4 кв.м.;
- трансформаторна підстанція інв. № 3704, загальною площею 173, 2 кв.м., Дільниця тепловодопостачання;
- бойлерну інв. № 3201, загальною площею 42, 8 кв.м.;
- насосна пожежегасіння інв. № 3295, загальною площею 38, 8 кв.м.;
- насосна станція інв. № 1026, загальною площею 113, 6 кв.м.;
- холодильна станція інв. № 3294, загальною площею 303, 0 кв.м.;
- будівля транспортного цеху інв. № 1935, загальною площею 269, 4 кв.м., Складське господарство;
- царговий склад тари інв. № 500003, загальною площею 198, 4 кв.м.;
- склад сировини з листової сталі інв. № 500004, загальною площею 454, 4 кв.м.;
- склад сировини з листової сталі інв. № 500005, загальною площею 250, 0 кв.м.;
- напіварочний склад із листової сталі інв. № 500008, загальною площею 650, 0 кв.м.;
- склад готової продукції інв. № 500009, загальною площею 195, 0 кв.м.;
- напіварочний склад із листової сталі інв. № 500010, загальною площею 364,4 кв.м.;
- цегляна одноповерхова будівля інв. № 500011, загальною площею 21, 0 кв.м.;
- арочний склад інв. № 10202, загальною площею 479, 4 кв.м.;
- будівля цеху інв. № 107, загальною площею 150, 1 кв.м.;
- склад ВМТПШОМа інв. № 10276, загальною площею 352, 3 кв.м.;
- склад сировини інв. № 10076, загальною площею 57, 3 кв.м.;
- склад сировини інв. № 10264, загальною площею 296, 5 кв.м., Заводоуправління;
- побутові приміщення інв. № 7740, загальною площею 5 316, 2 кв.м.;
- будівля ІЛК інв. № 1054, загальною площею 4 925, 2 кв.м., їдальня;
- будівля їдальні інв. № 7741, загальною площею 664, 8 кв.м.;
- приміщення холодильної камери інв. № 7779, загальною площею 31, 9 кв.м.;
- приміщення медпункту інв. № 7765, загальною площею 182, 3 кв.м.;
- будівля гуртожитку інв. № 5755, загальною площею 4 883, 7 кв.м..
Право власності ПАТ „Броварський завод пластмас” на вищевказане нерухоме майно підтверджується договором про поділ майна від 14.07.2009 р., укладеним між гр. Федончуком П. П., гр. Оніщуком В. М., ПП „Ніда”, ТОВ „Вінсо”, ТОВ „Втормасплав”, ТОВ „Делана”, ТОВ „Світоч ДВА”, ТОВ „Полюс плюс”, ТОВ „ВКФ „Ванкорс-трейдінг”, ТОВ „Торговельно-будівельний дім „ОЛДІ”, ЗАТ „Броварський завод пластмас”, та нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Базир Н.М., і зареєстрованим в реєстрі за № 854.
22.07.2009 р. КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації” було прийнято рішення про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно за ПАТ „Броварський завод пластмас” на підставі договору про поділ майна від 14.07.2009 р., укладеного між гр. Федончуком П. П., гр. Оніщуком В. М., ПП „Ніда”, ТОВ „Вінсо”, ТОВ „Втормасплав”, ТОВ „Делана”, ТОВ „Світоч ДВА”, ТОВ „Полюс плюс”, ТОВ „ВКФ „Ванкорс-трейдінг”, ТОВ „Торговельно-будівельний дім „ОЛДІ”, ЗАТ „Броварський завод пластмас”.
06.08.2009 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено іпотечний договір, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І. В., і зареєстрований в реєстрі за № 856, згідно умов якого предметом іпотеки є вищевказане нерухоме майно.
Згідно п. 5.1.1. іпотечного договору іпотекодержатель має право у будь-який час протягом дії договору за умови попереднього, не менш ніж за один робочий день, письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки.
Відповідно до п. 5.1.12. іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки на підставах, умовах і в порядку , передбачених цим договором.
У червні 2011 р. ТОВ „Офіс Лайн” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Броварський завод пластмас” про стягнення 4 627 485, 00 грн. основної заборгованості.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2011 р. порушено провадження у справі № 14/102-11 за позовом ТОВ „Офіс Лайн” до ПАТ „Броварський завод пластмас” про стягнення 4 627 485, 00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2011 р. за наслідками розгляду відповідної заяви ТОВ „Офіс Лайн” вжито заходів до забезпечення позову, а саме накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, що належить ПАТ „Броварський завод пластмас”, в межах ціни позову - 4 627 485, 00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р. ухвалу господарського суду Київської області від 12.07.2011 р. у справі № 14/102-11 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2011 р. скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 12.07.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р. у справі № 14/102-11.
16.08.2011 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір № 097 про надання послуг, згідно умов п. 1.1. якого цим договором на підставі наданих замовником листів-заяв в період дії цього договору виконавець зобов'язується виконувати зазначені роботи, а саме: технічну інвентаризацію будинків садибного типу, нежитлових приміщень у багатоповерхових будинках, комплексів; реєстрацію поточних змін; копії поверхових планів; первинну реєстрацію права власності об'єктів нерухомого майна з проектом рішення; реєстрацію права власності об'єктів нерухомого майна; витяги з Реєстру на об'єкти нерухомого майна за адресою, яка вказана в листі.
Згідно п. 3.1. договору виконавець зобов'язаний надавати послуги якісно згідно наданих листів-заяв; складати та передавати замовнику акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг); розпочати виконання роботи з дня попередньої оплати згідно наданого рахунку замовнику; у випадку виявлення дефектів в матеріалах бюро виконавець зобов'язується ліквідувати їх без додаткової оплати в трьохденний термін з дня пред'явлення скарги; документи передаються замовнику за місцем знаходження Виконавця.
Відповідно до п. 3.2. договору замовник зобов'язаний надавати листи-заяви на виконання
конкретних робіт з обов'язковим додатком відповідного пакету документів; замовник зобов'язується прийняти й оплатити послуги відповідно до цін зазначених у рахунку-фактурі та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) у встановлений термін (пункт 2.1); підписувати акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) протягом трьох робочих днів з моменту одержання та передати екземпляр виконавцю; забезпечувати належний доступ виконавцю в усі приміщення для їх обміру та обстеження у визначений час та належне освітлення цих приміщень; при незабезпечені доступу до обмірювальних робіт замовником додатково оплачується повторний вихід працівника бюро на об'єкт; перед початком робіт ознайомити виконавця з специфікою небезпечного виконання робіт на об'єкті та провести інструктаж по охороні праці. На об'єктах спеціального призначення провести цільовий інструктаж з безпечних нешкідливих умов праці для працівників бюро (виконавців робіт) під час виконання робіт, передбачених даним договором; надати посильну допомогу при обмірних роботах.
Пунктом 5.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011 р.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг, а також послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. „Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 2 ст. 207 цього ж кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII „Про захист прав споживачів” (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV „Про оренду землі” (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.
При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Дослідивши договір № 097 про надання послуг від 16.08.2011 р., укладений між ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” та КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації”, суд дійшов висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов даного договору (предмет, вартість робіт і порядок здійснення розрахунків, зобов'язання сторін, відповідальність сторін, термін дії договору, інші умови), їх зміст та форма договору не суперечать положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. „Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно”, Закону України „Про виконавче провадження”, Наказу Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій” та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину.
Як було зазначено вище, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що укладення між ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” та КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації” договору № 097 про надання послуг від 16.08.2011 р. порушило його права та законні інтереси.
Абзацом 5 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не є стороною спірного договору, а предмет договору жодним чином не стосується прав і обов'язків та будь-яких інтересів позивача, оскільки умови про предмет договору є загальними, а не конкретними і ними не визначено комплекс прав та обов'язків сторін договору щодо вищевказаного нерухомого майна, власником якого є позивач. Тобто, як вбачається із умов спірного договору, його предмет жодним чином не стосується спірного вищевказаного нерухомого майна, власником якого є позивач, а отже, і прав та інтересів позивача.
Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, договір № 097 про надання послуг від 16.08.2011 р., укладений між ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” та КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації”, не суперечить положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. „Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно”, Закону України „Про виконавче провадження”, Наказу Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій” та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину, та те, що будь-які права і інтереси ПАТ „Броварський завод пластмас” вчиненням вищевказаного правочину та у спірних відносинах відповідачами не порушувались, то позовна вимога позивача про визнання його недійсним, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
13 лютого 2012 р.