01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" лютого 2012 р. Справа № 52/497-24/132-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Бориспільської міської ради Київської області
до Приватного підприємства «Будторгсервіс»
про внесення змін до умов договору оренди та стягнення 60 192, 00 грн.
за участю представників:
від позивача:Волошина Ю.Г.
від відповідача:не з'явились
суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогами про внесення змін до умов договору оренди землі від 22.03.2006 р. та стягнення витрат надходжень бюджету за оренду у сумі 60 192, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необхідність приведення умов договору оренди землі від 22.03.2006 р. до вимог чинного законодавства та те, що дії відповідача призвели до втрати надходжень до місцевого бюджету.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.11.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2011 р. справу № 52/497 за позовом Бориспільської міської ради Київської області до Приватного підприємства «Будторгсервіс»про внесення змін до умов договору оренди та стягнення 60 192, 00 грн. передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.
12.12.2011 р. матеріали справи № 52/497 надійшли до господарського суду Київської області та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на розгляд судді господарського суду Київської області Лутак Т.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2011 р. суддею Лутак Т.В. справу прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 52/497-24/132-11 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.01.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.01.2012 р. надав суду відзив на позов, у якому не погоджується з вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, а також зазначає, що між позивачем та відповідачем 28.09.2011 р. було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22.03.2006 р.
У судове засідання 19.01.2012 р. представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 13.12.2011 р. не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 02.02.2012 р.
До господарського суду Київської області від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання № 02/12 від 02.02.2012 р. (вх. № 1565 від 02.02.2012 р.), у якому він просить суд розглянути справу по суті та винести рішення без участі представника відповідача у судовому засіданні.
Присутній в судовому засіданні представник позивача зазначив, що між сторонами 28.09.2011 р. було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22.03.2006 р., у зв'язку з чим він вважає, що є підстави для припинення провадження у справі в частині вимог до відповідача про внесення змін до умов договору оренди землі від 22.03.2006 р., в той же час підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат надходжень бюджету за оренду у сумі 60 192, 00 грн., посилаючись на ст.ст. 116, 121 Бюджетного кодексу України, ст. 157 Земельного кодексу України, п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, ст.ст. 218, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 614, 623 Цивільного кодексу України та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених у позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 02.02.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
22.03.2006 р. між сторонами було укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач зобов'язався надати, а відповідач -прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер: 3210500000:05:001:0042, під будівництво виробничої бази в районі 34 км. на території військового радгоспу «Бориспільський»в м. Борисполі, Київської області. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1. та зареєстровано у Бориспільському міському відділенні регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2006 р. за № 040633.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3, 0 гектарів; на земельній ділянці не знаходяться об'єкти нерухомого майна; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 320 658, 56 грн.
Пунктом 5 договору передбачено, що договір укладено на 25 років. Після закінчення строку дії договору відповідач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі відповідач повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово позивача про намір продовжити його дію.
Згідно з п. 6 договору орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі в розмірі 1 відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п. 7 договору розмір річної орендної плати становить 13 206, 58 грн. Орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 1 100, 55 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Пунктом 8 договору передбачено, що орендна плата вноситься відповідачем до 15 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок позивача: № 33214812600004, УДК у Київській області м. Київ, МФО 821018, КДБ 13050200, ЗКПО 23570059, «Місцевий бюджет»м. Бориспіль.
Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати переглядається один раз на 2 роки у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини відповідача, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 14 договору передача земельної ділянки відповідачу здійснюється у місячний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Пунктом 28 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Згідно з п. 35 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та нотаріального посвідчення і державної реєстрації у відповідності зі ст. 202 Земельного кодексу України та з вимогами Закону України «Про оренду землі».
На виконання умов договору оренди землі від 22.03.2006 р. позивач передав земельну ділянку загальною площею 3, 0 гектарів, а відповідач прийняв вказану земельну ділянку в строкове платне користування, кадастровий номер: 3210500000:05:001:0042, під будівництво виробничої бази в районі 34 км. на території військового радгоспу «Бориспільський»в м. Борисполі, Київської області, про що сторони склали акт прийому-передачі земельної ділянки від 28.03.2006 р.
06.03.2008 р. Бориспільською міською радою Київської області було прийнято рішення «Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя»№ 3370-30-V, яким затверджено відсотки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах м. Борисполя.
10.07.2008 р. Бориспільською міською радою Київської області на підставі вищезазначеного рішення № 3370-30-V від 06.03.2008 р. було прийнято рішення «Про внесення змін до договору оренди землі від 22 березня 2006 року, укладеного між міською радою та Приватним підприємством «Будторгсервіс»№ 4268-37-V, яким вирішено внести зміни до п. 6 договору оренди землі від 22 березня 2006 року, укладеного між міською радою та Приватним підприємством «Будторгсервіс», де слова «1 відсотку»читати «3 відсотків».
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово, а саме листом № 12-31-2511 від 04.06.2007 р., листом № 2554/02-17 від 08.08.2006 р., листом № 12-31-1409 від 27.03.2007 р., листом № 12-31-5189 від 30.07.2008 р., листом № 12-31-1435 від 04.03.2009 р., листом № 12-31-509 від 20.01.2010 р., листом № 12-31-4303 від 22.09.2010 р., звертався до відповідача з пропозиціями щодо внесення змін до умов договору оренди землі від 22.03.2006 р. Копії зазначених листів залучені до матеріалів справи.
Крім того, 20.10.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 14-20-5288 від 20.10.2011 р. про укладання додаткової угоди та проект додаткового договору до договору оренди землі від 22.03.2006 р. В підтвердження надіслання вказаного листа позивач надав до суду фіскальний чек № 4960 від 20.10.2011 р., який долучено до матеріалів справи.
Оскільки, відповідач на вищезазначені звернення позивача ніяким чином не відреагував, надісланий позивачем додатковий договір не підписав та не повернув із зауваженнями, позивач звернувся до суду з вимогами про внесення змін до умов договору оренди землі від 22.03.2006 р., а саме в частині, що стосується розміру та порядку внесення орендної плати, та стягнення з відповідача витрат надходжень бюджету за оренду у сумі 60 192, 00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальної громади на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 309-VI від 03.06.2008 р. (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч.ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині».
У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. Закон України «Про плату за землю»втратив чинність. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Строки внесення орендної плати встановлені в ст. 287 Податкового кодексу України.
Системний аналіз наведених законодавчих приписів свідчить про те, що законодавством врегульовано межі розміру річної орендної плати за землю, що не може бути нижчим 3 % та більшим 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та строки внесення орендної плати за землю.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»передбачено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.
У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Оскільки сторонами в договорі оренди землі від 22.03.2006 р. передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно з ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Статтею 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно з ст. 18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Стаття 20 вищенаведеного Закону передбачає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Пунктом 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Судом встановлено, що 28.09.2011 р. між Бориспільською міською радою Київської області та Приватним підприємством «Будторгсервіс»було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22 березня 2006 року посвідченого ОСОБА_1., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області за реєстром № 1176, відповідно до якого сторони на підставі рішення Бориспільської міської ради Київської області від 10.07.2008 р. за № 4268-37-V «Про внесення змін до договору оренди землі від 22 березня 2006 року, укладеного між міською радою та Приватним підприємством «Будторгсервіс»вирішили внести до договору оренди землі такі зміни:
«Пункт 4 договору оренди землі викласти у наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2011 рік становить 2 248 200, 00 грн., виготовлена відділом Держкомзему у м. Борисполі Київської області, відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого відділом Держкомзему в м. Борисполі, Київської області 22.09.2011 р. за № 2983.
Орендар земельної ділянки самостійно обчислює розмір орендної плати щороку з урахуванням нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року, розміру відсотків від нормативної оцінки землі встановлених відповідним рішенням сесії міської ради «Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя»на поточний рік та індексу інфляції.
Орендар щорічно до 1 лютого поточного року подає відповідному органу Державної податкової служби за місцезнаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом та до 15 лютого письмово повідомляє орендодавця про нову нормативну грошову оцінку землі.
Пункт 6 договору оренди землі викласти у такій редакції: річна орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виконаної управлінням Держкомзему у місті Бориспіль Київської області, щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця).
Орендна плата на кожний наступний рік вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі відповідного відсотка від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, що визначений рішенням міської ради від 06.03.2008 р. № 3370-30-V «Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя»з відповідними змінами та доповненнями та рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 10.07.2008 р. за № 4268-37-V «Про внесення змін до договору оренди землі від 22 березня 2006 року, укладеного між міською радою та Приватним підприємством «Будторгсервіс»
Пункт 7 договору оренди землі викласти у такій редакції: розмір річної орендної плати на 2011 рік становить 67 446, 00 грн. Орендна плата сплачується щомісячно в рівних частинах, з урахуванням плати за день. На наступні роки орендна плата обчислюється з урахуванням пункту 4 договору. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Всі інші пункти договору оренди землі від 22.03.2006 р. залишаються без змін.»
Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Згідно з ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частиною 3 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Стаття 20 вищенаведеного Закону передбачає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Пунктом 5 договору про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22 березня 2006 року посвідченого ОСОБА_1., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області, за реєстром № 1176 від 28.09.2011 р. передбачено, що цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Судом встановлено, що договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22 березня 2006 року посвідченого ОСОБА_1., приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області за реєстром № 1176 від 28.09.2011 р. зареєстрований у Відділі Держкомзему у місті Борисполі Київської області, про що у Державному реєстрі земель внесено запис від 27.12.2011 р. за № 32050004000, а, отже, набрав чинності після його державної реєстрації -27.12.2011 р.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у даній справі в частині вимог про внесення змін до умов договору оренди землі від 22.03.2006 р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 60 192, 00 грн. витрат надходжень бюджету за оренду за період 2010 року та 6 місяців 2011 року.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою вимога позивача про стягнення з відповідача 60 192, 00 грн. витрат надходжень бюджету за оренду є стягнення втраченої вигоди.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Приписами ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, реальні збитки. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, за приписами наведених норм позивач повинен довести суду належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, розмір цих збитків, наявність протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.
Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позивач не довів причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та завданими збитками у формі витрат надходжень бюджету, як і не надав обґрунтованого розрахунку заявлених збитків.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення витрат надходжень бюджету за оренду у сумі 60 192, 00 грн. є безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду правомірними були вимоги про внесення змін до умов договору оренди землі від 22.03.2006 р., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України (у редакції на момент звернення позивача до суду), покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Провадження у даній справі в частині позовних вимог про внесення змін до умов договору оренди землі від 22.03.2006 р. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. У задоволенні вимоги про стягнення витрат надходжень бюджету за оренду у сумі 60 192, 00 грн. відмовити повністю.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Будторгсервіс»(08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 84, ідентифікаційний код - 32585435) на користь Бориспільської міської ради Київської області (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 72, ідентифікаційний код - 04054903) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Т.В. Лутак
Дата підписання рішення: 07.02.2012 р.