01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" січня 2012 р. Справа № 9/140-11
№ 9/140-11 05.01.2012 р.
За позовом Споживчого товариства Тетіївського району
До Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області
За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кашперівського споживчого товариства
Про визнання недійсним рішення
Суддя Сокуренко Л.В.
Представники:
Від позивача Тітов А.І. (посв. №7 від 20.04.2003 р.)
Від відповідача ОСОБА_1 (довір. №134 від 15.09.2011 р.)
Від третьої особи ОСОБА_2 (довір. №12 від 01.01.2012 р.)
Рикун В.Г. (керівник згідно довідки)
Рішення прийнято в судовому засіданні 05.01.2012 р. після оголошеної перерви в судовому засіданні 04.01.2012 р. згідно ст. 77 ГПК України.
На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Споживчого товариства Тетіївського району до Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області про визнання недійсним рішення.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2011 року порушено провадження у справі № 9/140-11 та призначено розгляд справи на 21.11.2011 року, залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кашперівське споживче товариство; зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору; довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час розгляду справи; письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на певні норми чинного законодавства України; письмові пояснення, в яких зазначити спосіб захисту, якому відповідає вимога про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Бурковецької сільської ради від 21 лютого 2003 року №15 «Про визнання прав власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»; зазначити норми чинного, на момент прийняття спірного рішення, законодавства України (21.03.2003 р.) яким суперечить зазначене рішення; код ЄДРПОУ відповідача; направити копію позовної заяви на адресу третьої особи -Кашперівського споживчого товариства, докази направлення надати в судове засідання; зобов'язано відповідача надати письмові пояснення та докази щодо юридичного статусу Виконавчого комітету Бурковецької сільської ради; оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; зобов'язано третю особу надати письмові пояснення по суті позовних вимог. Крім того 15.11.2011 р. через загальний відділ суду надійшло клопотання позивача про перенесення розгляду справи на інший час у зв'язку з необхідністю участі представника позивача в іншому судовому засіданні в цей же час
18.11.2011 року через загальний відділ суду надійшло клопотання від третьої особи про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи №12/125-11 за позовом Кашперівського споживчого товариства до Бурковецької сільської ради за участю третьої особи Споживчого товариства Тетієвського району про визнання незаконним та скасування рішення 6 сесії 6 скликання Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області №49 від 13.04.2011 року «Про скасування рішення виконкому Бурковецької сільської ради від 21.03.2003 року №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства».
21.11.2011р. у судове засідання представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим ухвалою суду 21.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 20.12.2011 р., зобов'язано позивача, відповідача та третю особу виконати вимоги ухвали суду від 02.11.2011 року та надати письмові пояснення по суті клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.
20.12.2011 року у судовому засіданні представником позивача подано уточнення позовних вимог, в яких позивач просить суд визнати недійсним оспорюване рішення виконавчого комітету Бурковецької сільської ради та зобов'язати відповідача оформити Свідоцтво право власності на нерухоме майно -будівлю магазину за Споживчим товариством Тетіївського району, яка знаходиться по вулиці Леніна №13 в селі Бурківці, Тетіївського району Київської області. Крім того, в даному судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням про вилучення Кашперівського споживчого товариства як третьої особи зі справи на підставі того, що останнє, на його думку, втратило будь-яке процесуальне право третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приймати участь в судовому засіданні на стороні відповідача у зв'язку з посиланням на відсутність порушень його суб'єктивних прав та обов'язків, що вбачається з постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 року №12/125-11; також представником позивача надані суду пояснення по суті позовних вимог та документи на виконання ухвали про порушення провадження у справі.
Представник відповідача у судове засідання 20.12.2011 року з'явився, надав суду витребувані документи та пояснення по суті позовних вимог, проти позову не заперечує, визнає його у повному обсязі.
Представник третьої особи у судове засідання 20.12.2011 р. з'явився та надав суду заперечення проти позову, оскільки вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні розглянуті клопотання сторін та вирішено наступне:
Суд розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, вважає за необхідне залишити її без задоволення та розглядати позов без даного уточнення, оскільки за своєю юридичною природою дане уточнення є заявою про зміну предмету та підстав позову. Так, у позовній заяві позивач звертався до суду з вимогою визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Бурковецької сільської ради № 15 від 21.02.2001 р. з посиланням на порушення відповідачем норм чинного законодавства України при його прийнятті та просив дане рішення визнати недійсним на підставі ст.ст. 346, 393 ЦК України. Тоді як в уточненні позовних вимог позивач доповнив позовні вимоги та просить суд, крім первісних позовних вимог, зобов'язати відповідача оформити за ним Свідоцтво на право власності на спірні магазини з посиланням на прийняте ВК Бурковецької сільської ради рішення № 31 від 17.06.2011 р. «Про признання права власності та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно Споживчому товариству Тетіївського району»на підставі ст.ст. 15, 321 ЦК України. Разом з тим, така вимога не може бути розглянута в межах даного провадження, адже передбачає дослідження правомірності прийняття рішення Виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради № 31 від 17.06.2011 р. щодо визнання за юридичною особою права власності на об'єкти нерухомого майна та підстав відмови Тетіївським МБТІ у оформленні свідоцтва на право власності за позивачем. Крім того, вимога щодо оформлення свідоцтва на право власності не може бути пред'явлена до відповідача у даній справі, оскільки правом оформлення та видачі свідоцтва про право власності наділено Тетіївське МБТІ. Тобто, дана вимога тягне за собою також зміну суб'єктного складу відповідачів.
Враховуючи викладене та те, що одночасна зміна предмету та підстав позову є недопустимою, суд залишає заяву позивача про зміну предмету та підстав позову без задоволення.
Клопотання позивача про вилучення третьої особи з процесу також відхилене судом, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає підстав та порядку здійснення таких процесуальних дій. Згідно частини першої статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть бути залучені господарським судом, якщо рішення господарського суду може вплинути на їх права або права щодо однієї із сторін. Порядок вилучення третьої особи процесуальним законодавством України не передбачений.
Крім того, предметом позову є рішення Виконавчого комітету Бурковецької сільської ради минулого скликання було прийнято рішення від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства», яким визнано право власності на магазини за третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кашперівське споживче товариство. Тобто, прийняте судове рішення безпосередньо вплине на права та обов'язки третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кашперівське споживче товариство щодо спірних об'єктів нерухомого майна.
Клопотання третьої особи про зупинення розгляду справи № 9/140-11 до вирішення по суті справи №12/125-11, яке подане до суду 18.11.2011 р., судом також відхилено, виходячи з наступного:
Так, відповідно до ч. 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду справи.
Разом з тим, третя особа клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтовує тим, що у справі №12/125-11 за позовом Кашперівського споживчого товариства до Бурковецької сільської ради за участю третьої особи Споживчого товариства Тетієвського району про визнання незаконним та скасування рішення 6 сесії 6 скликання Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області №49 від 13.04.2011 року «Про скасування рішення виконкому Бурковецької сільської ради від 21.03.2003 року №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»вирішується питання про правомірність прийняття радою рішення про скасування оспорюваного рішення.
Позивач та відповідач у судовому засіданні проти зупинення розгляду справи № 9/140-11 до розгляду справи № 12/125-11 заперечують з посиланням на те, що рішення у справі № 12/125-11 прийняте та на даний час переглянуте у Київському апеляційному господарському суду з прийняттям постанови суду, на підтвердження чого надали до суду копії рішення суду № 12/125-11 від 27.09.2011 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду № 12/125-11 від 06.12.2011 р. Крім того, на думку позивача та відповідача, дані справи між собою не пов'язані.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оскільки Кашперівським споживчим товариством не доведено та не обґрунтовано суду належними та допустимими доказами у розумінні ст. 33 ГПК України, яким чином предмет спору у справі № 12/125-11 про скасування рішення Виконавчого комітету Бурківецької сільської ради «Про скасування рішення виконкому Бурковецької сільської ради від 21.03.2003 року №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»може вплинути на предмет спору у справі № 9/140-11 про визнання рішення виконкому від 21.03.2003 року №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства» недійсним, та, оскільки, суд вважає, що дані справи не є пов'язаними, а окремий розгляд справи № 12/125-11 жодним чином не впливає і не перешкоджає розгляду даного спору, то суд в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 9/140-11 до розгляду справи № 12/125-11 відмовляє.
В судовому засіданні 20.12.2011 року в справі було оголошено перерву на 27.12.2011 р.; в судовому засіданні 27.12.2011 року судом було оголошено перерву на 04.01.2012 р.
В судовому засіданні 04.01.2012 року представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, позов підтримує в повному обсязі та просить суд позов задовольнити; представник відповідача подав відзив на позов, яким проти позову не заперечує, визнав його в повному обсязі; представник третьої особи в судовому засіданні звернувся з усним клопотанням про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи та додатковими документами по справі, які подали сторони, в зв'язку з чим суд оголосив перерву до 05.01.2012 р.
05.01.2012 р. позивач надав додаткові документи по справі, позов підтримує, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача надав суду додаткові документи на вимогу суду, проти позову не заперечує.
Представник третьої особи проти позову заперечує, наголошує на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-
Рішенням виконавчого комітету Бурковецької сільської ради від 17 червня 2011 року №31 «Про признання права власності та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно Споживчому товариству Тетіївського району»було признано право власності на нежитлову будівлю -магазин, який знаходиться по вулиці Леніна, 13, в селі Бурківці Тетіївського району Київської області за Споживчим товариством Тетіївського району (надалі -Позивач), ідентифікаційний код 01702075.
Пунктом 2 зазначеного рішення було зобов'язано Тетіївське міжміське бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію свідоцтва про право власності на нерухоме майно на цей об'єкт.
За ствердженням позивача, вказане рішення не скасоване, не змінювалося і дійсне на час подачі позовної заяви та розгляду справи. Відповідач та третя особа доказів оскарження, скасування або визнання недійсним даного рішення до суду не надали.
При зверненні позивача до Тетіївського міжміського бюро технічної інвентаризації щодо оформлення свідоцтва про право власності, позивачу стало відомо, що раніше Виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради минулого скликання було прийнято рішення від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства», яким визнано за Кашперівським споживчим товариством право власності на магазини №40 та 50 по вул. Леніна, 3 (п.1) та доручено Тетіївському МБТІ провести реєстрацію свідоцтва на право власності на вище згадані об'єкти (п. 2).
20.06.2003 р. Кашперівському споживчому товариству (надалі -третя особа) видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно: магазини №40 та 50 по вул. Леніна, 13, від 20.06.2011 р., серія САА №684113, реєстраційний номер: 1560253 в Державном реєстрі речових прав.
Позивач вважає, що рішення Виконавчого комітету Бурковецької сільської ради від 21.03.2003 р. №15 порушує його права як власника даного майна та є незаконним, оскільки було прийняте з перевищенням Виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради повноважень, які надані йому Законом України «Про місцеве самоврядування», та з порушенням чинного на момент прийняття рішення законодавства України, в зв'язку з чим просить суд визнати його недійсним.
Судом досліджені рішення Виконавчого комітету Бурковецької сільської ради від 21.03.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»та документи, на підставі, яких зазначене рішення було прийняте, та встановлено наступне:
20.02.2003 р. Кашперівське споживче товариство звернулось до Бурковецької сільської ради з заявою № 7 про визнання права власності на магазини №51 та №40 по вул. Леніна, 13 в селі Бурківці, що знаходяться на балансі даного споживчого товариства, за Кашперівським споживчим товариством, належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи.
Правовстановлюючих документів, на підтвердження права власності Кашперівського споживчого товариства на дане майно, до заяви долучено не було.
Проте, Виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради минулого скликання було прийнято рішення від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства», яким визнано за Кашперівським споживчим товариством право власності на магазини №40 та 50 по вул. Леніна, 3 (п.1) та доручено Тетіївському МБТІ провести реєстрацію свідоцтва на право власності на вище згадані об'єкти (п. 2).
В судовому засіданні представники третьої особи визнали, що спірне рішення виконкому дійсно було прийняте на підставі заяви третьої особи і жодні інші документи, в тому числі правовстановлюючі документи на зазначені магазини, ними до заяви в якості додатків не долучались.
Представник Відповідача у відзиві від 03.01.2012 р. підтвердив факт прийняття рішення виконавчим комітетом минулого скликання лише на підставі заяви третьої особи та зазначає, що сільською радою даний факт був встановлений лише 08.02.2011 р., після звернення пайовиків Кашперівського споживчого товариства до Бурковецької сільської ради з заявою про перевірку.
За результатами перевірки, проведеної відповідачем, було встановлено, що рішення прийнято за заявою третьої особи без наявних правовстановлюючих документів на спірне майно. З метою приведення рішення виконавчого комітету в належний стан, у відповідності до законодавства України, 17.02.2011 р. Бурковецькою сільською радою на адресу третьої особи було направлено лист №106, в якому споживче товариство було повідомлено про незаконність прийняття рішення виконавчим комітетом від 21.02.2003 р. №15 про визнання за товариством права власності на магазини та запропоновано споживчому товариству надати всі наявні правовстановлюючі документи, які б підтвердили право власності на магазини для вирішення питання по суті.
24.02.2011 р. третя особа надала відповідь відповідачу на лист від 17.02.2011 р. В листі було зазначено, що Кашперіському споживчому товариству магазини №40 та 52 по вул. Леніна, 13 в селі Бурківці Тетіївського району були передані у власність балансом Тетіївського районного споживчого товариства від 01.07.1989 р., тому рішення виконкому від 21.02.2003 р. №15 є законним і відсутні будь-які підстави для його скасування. До листа третьої особи були долучені свідоцтво про право власності, рішення виконкому обласної ради № 263 від 22.04.1968 р., протокол засідання Тетіївської районної ради № 4, довідка Тетіївського МБТІ від 16.05.2002 р.
Враховуючи те, що дані документи не підтверджують факт права власності, яке набуте третьою особою до прийняття виконавчим комітетом рішення, то 29.03.2011 р. відповідач вдруге звернувся до третьої особи з вимогою надати правовстановлюючі документи на зазначені магазини.
11.04.2011 р. третя особа надала відповідь № 3 на лист відповідача, в якому повідомила про те, що дане майно ніколи не перебувало у комунальній власності, а відносилось до системи споживчої кооперації. Документів, витребуваних сільською радою, до відповіді долучено не було.
13.04.2011 р. рішенням 6 сесії 6 скликання Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області «Про скасування рішення виконкому Бурковецької сільської ради від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»оспорювань рішення було скасоване, а як уже заначалось, рішенням Виконавчого комітету Бурковецької сільської ради від 17 червня 2011 року №31 «Про визнання права власності та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно Споживчому товариству Тетіївського району»було визнано право власності на спірні магазини за позивачем.
Рішення 6 сесії 6 скликання Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області № 49 «Про скасування рішення виконкому Бурковецької сільської ради від 21.02.2003 р. № 15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»від 13.04.2011 р. було оскаржене третьою особою до господарського суду Київської області.
Рішенням Господарського суду Київської області від 27.09.2011 р. у справі №12/125-11 позов Кашперівського споживчого товариства було задоволено, а рішення ради № 49 від 13.04.2011 р. скасоване. Разом з тим, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 р. дане рішення суду № 12/125-11 від 27.09.2011 р. було скасоване і прийняте нове рішенням, яким в позові третій особі відмовлено в повному обсязі. Отже на момент розгляду справи рішення сільської ради про скасування оспорюваного рішення є чинним.
Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як було встановлено Постановою Київського апеляційного господарського суду № 12/125-11 від 06.12.2011 р. (стор. 4), підставою для прийняття рішення виконавчим комітетом 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства» була лише заява Кашперівського споживчого товариства від 20.02.2003 р. №7 та довідка про перебування цих магазинів на балансі Кашперівського споживчого товариства. Факт перебування згаданих об'єктів нерухомості на балансі Кашперівського споживчого товариства не є безспірною ознакою його права власності. Доказів на спростування цих обставин Кашперівське споживче товариство місцевому та апеляційному судам не надав.
Під час розгляду даного спору, суд дійшов аналогічного висновку, що Виконавчим комітетом Бурковецької сільської ради минулого скликання було прийнято рішення від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»лише на підставі заяви та довідки третьої особи, що спірне майно перебуває на його балансі, тобто без правовстановлюючих документів.
Посилання третьої особи на те, що спірне майно належить йому на праві власності, оскільки передано йому Тетіївською райспоживспілкою передаточним балансом від 01.07.1989 р. в статутний фонд як основні засоби, до уваги судом не приймається, виходячи з наступного:
До матеріалів справи третьою особою долучена частина документа «Основные средства по магазину № 52 с. Бурковцы ОСОБА_3 переданные Кашперовскому радгоспробкооп 01.07.1989 г.», який містить перелік будівлі магазину та обладнання, з зазначенням кількості та грошового визначення. Крім того, долучений документ «Остаток основных средств переданнях по состоянию на 01.07.1989 г. Кашперовскому радгоспробкооп Тетиевским продторгом», в якому зазначені прізвища фізичних осіб та вартість основних засобів в грошовому еквіваленті.
Суд не приймає дані документи на підтвердження права власності на спірні магазини за третьою особою та не вбачає передачі позивачем третій особі зазначених магазинів у с. Бурківці у власність, оскільки встановити мету складання даних документів (облік, передача в користування, на баланс або у власність) з їх змісту не можливо.
Крім того, з наданого сторонами (в тому числі і третьою особою) постанови районної конференції споживчої кооперації Тетіївського району від 25.07.1989 р. вбачається про прийняття рішення реорганізувати Тетіївське районне споживче товариство в Тетіївську районну споживчу спілку, в склад якої на добровільній основі ввійдуть Тетіївське міське споживче товариство, Пятигірське споживче товариство, Кашперівський радгосробкооп, Шевченківський радгосп робкооп.
Тобто, станом на 25.07.1989 р. Кашперівський радгосробкооп входило до складу Тетіївського районного споживчого товариства та увійшло до складу Тетіївської районної споживчої спілки згідно постанови конференції. Питання щодо передачі будь-якого майна від Тетіївського районного споживчого товариства Кашперівському радгосробкооп на даній конференції не розглядалось.
Інших документів, крім довідки про перебування майна на балансі, на підтвердження факту отримання у власність зазначеного майна третьою особою до суду надано не було.
Разом з тим, відповідно до п.7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 р. №02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності»знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.
Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Аналогічні положення містяться у п. 9 Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2008 р. №01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом».
Отже, факт передачі магазинів на баланс третьої особи не свідчить про те, що у неї виникло право власності на зазначене нерухоме майно.
Отже, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»Виконавчий комітет Бурковецької сільської ради не перевірив документи, які підтверджують право власності на спірні магазини.
Рішенням від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»виконавчим комітетом було визнано право власності на нерухоме майно за третьою особою, проте відповідно до норм Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями визнавати чи оспорювати право власності будь-яких осіб.
Жодне із положень статей даного Закону, а також інших нормативно-правових актів не наділяє повноваженнями органи місцевого самоврядування визнавати право власності на об'єкти нерухомого майна за юридичними чи фізичними особами.
Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно органи місцевого самоврядування наділені лише повноваженнями щодо оформлення права власності за юридичними особами на підставі правовстановлюючих документів (п. 6.1).
Повноваженнями ж щодо визнання права наділені виключно судові органи при зверненні особи з відповідними вимогами до них.
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 144 Основного Закону органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до п. 2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 р. (зі змінами) підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Згідно із ч. 2 п. 2 даного Роз'яснення недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта у тому числі стосовно його форми, може також бути підставою для визнання такого акта недійсним, якщо відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта.
Відповідно до Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна органами місцевого самоврядування провадиться з видачею свідоцтва про право власності фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Жодного із зазначених документів третьою особою для оформлення права власності на спірні магазини не подавалось, що свідчить про безпідставність рішення виконавчого комітету про визнання права власності за третьою особою та подальшого оформлення свідоцтва на право власності на спірні магазини.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»та іншими нормативними актами, в тому числі підзаконними, що прийняті на його основі, не закріплено право виконавчого органу ради як органу, який відповідно до Конституції України та Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених Законом «Про місцеве самоврядування в Україні»та іншими законами, визнавати право на об'єкти нерухомого майна за юридичними особами, тому рішення Виконавчого Бурковецької сільської ради від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»було прийняте з порушенням компетенції виконавчого комітету ради, а також з порушенням порядку прийняття такого рішення.
Рішенням Конституційного суду України від 11.11.2004 р. №16-РП/2004 встановлено принцип недоторканості власності кооперативних організацій, закріплений у положеннях частини 4 статті 37 Закону України «Про кооперацію», пункту 1 статті 10 Закону України «Про споживчу кооперацію», згідно з яким власність кооперативних організацій перебуває під захистом держави, охороняється нарівні з іншими формами власності і передбачає, що відчуження власності може мати місце лише за умов і на підставах, визначених законом.
Надання споживчим товариствам права безпосереднього володіння, користування і розпорядження належним їм майном виключає втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність організацій споживчої кооперації, крім випадків, прямо передбачених законом (частина шоста статті 37 Закону України "Про кооперацію", пункт 7 статті 17 Закону України "Про споживчу кооперацію").
Недоторканність власності споживчої кооперації є гарантією державного захисту від посягань на здійснення власником володіння, користування та розпорядження майном, заборони будь-яких порушень його права на своє майно, неприпустимості вчинення інших дій всупереч законним інтересам власника.
Частиною 1 статті 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Оскільки, рішенням виконавчого комітету Бурковецької сільської ради від 17 червня 2011 року №31 «Про визнання права власності та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно Споживчому товариству Тетіївського району»право власності на нежитлову будівлю -магазин, який знаходиться по вулиці Леніна, 13, в селі Бурківці Тетіївського району Київської області було визнано за позивачем, то рішення, про визнання права власності на ці об'єкти нерухомості за іншою юридичною особою порушує його права як власника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Виконавчого комітету Бурківецької сільської ради Київської області від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства»прийняте з порушенням компетенції органу місцевого самоврядування, порядку прийняття рішення, порушує права позивача як власника спірних магазинів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Бурківецької сільської ради Київської області від 21.02.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства».
Щодо посилань третьої особи про безпідставність вимог позивача з посиланням на те, що постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.02.2006 р. у справі №246/13-05 за позовом Київської обласної споживчої спілки споживчих товариств до Споживчого товариства Тетіївського району, третя особа -Тетіївська районна державна адміністрація, залишеною в силі Постановою Верховного суду України від 26.08.2006 р. визнано недійсним: рішення позачергової конференції Тетіївської райспоживспілки від 13 березня 2003 р., викладені в постанові позачергової конференції Тетіївської райспоживспілки від 13.03.2003; рішення зборів уповноважених Споживчого товариства Тетіївського району від 13.03.2003 р., викладені в протоколі № 2 від 13 березня 2003 зборів уповноважених Споживчого товариства Тетіївського району; визнано недійсним Статут Споживчого товариства Тетіївського району, зареєстрований Тетіївською районного державною адміністрацією 18.03.2003, реєстраційний №165;пунктом 7 резолютивної частини вищезазначеної постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду було припинено юридичну особу - Споживче товариство Тетіївського району (ідентифікаційний код 01702075) шляхом визнання недійсним запису 18 березня в журналі обліку реєстраційних справ за № 165 Тетивської районної державної адміністрації. В Бюлетені державної реєстрації №5 (45) вщ 20.03.2006 було опубліковано оголошення про початок процедури ліквідації Споживчого товариства Тетіївського району (код ЄДРПОУ 01702075) на підставі судового рішення. Таким чином, з моменту оголошення процедури ліквідації Споживчого товариства Тетіївського району почала діяти ліквідаційна комісія, а повноваження керівних органів товариства були припинені. Тобто рішенням суду, на думку третьої особи, було встановлено незаконність створення такої юридичної особи як Споживче товариство Тетіївського району та встановлено відсутність в останнього будь-яких майнових прав щодо об'єктів нерухомості райспоживспілки, то суд зазначає наступне:
Пунктом 1 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій. Згідно ч. 3 заначеної статті державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.
Згідно зі ст. 5 цього Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних ociб та фізичних oci6 підприємців станом на 12.09.2011 р. Споживче товариство Тетіївського району знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, а керівником товариства є -голова ліквідаційної комісії Тітов Анатолій Іванович.
За таких обставин, судом встановлено, що станом на день розгляду справи відсутні належні докази, які б свідчили про ліквідацію юридичної особи позивача.
Щодо заперечень третьої особи на необґрунтованість факту порушення майнових прав та інтересів позивача з посиланням на те, що, на момент прийняття спірного рішення, позивача як юридичної особи не існувало, оскільки державна реєстрація Споживчого товариства Тетіївського району була проведена лише 18.03.2003 р., то суд зазначає, що, оскільки рішенням виконкому від 17 червня 2011 року №31 «Про визнання права власності та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно Споживчому товариству Тетіївського району»право власності на спірні магазини було визнано за позивачем, то оспорюване рішення порушує його права як власника майна.
Крім того, суд не приймає до уваги заяву третьої особи про застосування трирічного строку позовної давності до даного позову, виходячи з наступного:
Згідно п. 4 ч. 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Оскільки предметом даної справи є визнання недійсним рішення виконкому ради, що порушує право власності позивача на спірні магазини, то, керуючись ст. 268 ЦК України, строк позовної давності до даних правовідносин застосований бути не може.
Ствердження третьої особи про те, що позивач мав посилатись у позовній заяві на норми Цивільного кодексу УРСР, який був чинний на момент прийняття оспорюваного рішення, суд також вважає безпідставними, адже речове право позивача на спірні магазини виникло у нього 17.06.2011 р. у зв'язку з прийняттям виконкомом рішення про визнання права власності на спірні об'єкти за ним, а отже після набрання чинності Цивільним кодексом України. Крім того, як уже зазначалось, позивач дізнався, що його право було порушене спірним рішенням виконавчого комітету лише після того, як він звернувся до Тетіївського МБТІ за оформленням права власності на спірні об'єкти, тому, керуючись ч.1 статті 5 Цивільного кодексу України застосуванню підлягають саме норми даного акту.
Інші заперечення третьої особи щодо позовних вимог також не спростовують порушень відповідачем законодавства при прийнятті оспорюваного рішення та зводяться до оцінки правовідносин щодо процесу набуття позивачем права власності на cпipні магазини, що, на переконання суду, не є предметом дослідження в межах даної справи, оскільки право власності позивача виникло за іншим рішення виконавчого комітету сільської ради, яке на даний момент чинне та не оскаржене.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України та відповідно права та інтереси позивача.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що прийняте відповідачем рішення не грунтується на вимогах чинного законодавства, а тому має бути визнане незаконним в порядку ст. 21 ЦК України.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Бурковецької сільської ради від 21.03.2003 р. №15 «Про визнання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства».
3. Стягнути з Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області (09811, Київська область, Тетіївський район, с. Бурківці, вул. Леніна , 16 код ЄДРПОУ 0436) на користь Споживчого товариства Тетіївського району (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Кірова, 3; ідент.код 01702075) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Л.В. Сокуренко