01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" січня 2012 р. Справа № 9/145-11
За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»
До Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
Про стягнення 28 520, 10 грн.
Суддя Сокуренко Л.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію серія В02 № НОМЕР_1 від 11.07.2007 р.)
На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) про стягнення 28 520, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 06-5-6/773 від 10.10.2011 р. позовну заяву Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 28 520, 00 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Київської області у порядку ст.ст. 15, 17 ГПК України, в зв'язку з тим, що згідно з наданим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача є АДРЕСА_1.
Згідно розподілу автоматизованої системи документообігу суду зазначена позовна заява передана на розгляд судді Сокуренко Л.В.
Ухвалою суду від 03.11.2011 року порушено провадження у справі № 9/145-11 та призначено розгляд справи на 01.12.2011 року.
У судове засідання 01.12.2011р. представники позивача та відповідача не з'явилися; про причини неявки суд не повідомили; про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 01.12.2011 р. розгляд справи відкладено на 20.12.2011 р.
В судове засідання 20.12.2011 р. представник позивача з'явився, але документів, витребуваних ухвалою суду не надав, також не надав оригіналів документів, долучених до матеріалів позовної заяви в копіях; представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 20.12.2011 р. розгляд справи відкладений на 04.01.2012 р.
23.12.2011 р. через відділ діловодства господарського суду надійшла заява відповідача про те, що ніяких відношень з КП «Печерськжитло»у відповідача не існує, договори на комунальні послуги та експлуатаційні витрати між нею (ОСОБА_1) та позивачем не укладались, оскільки вона веде свою підприємницьку діяльність на ринку та не має жодного відношення до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (цокольний поверх).
В судове засідання 04.01.2012 р. представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.12.2011 р. та від 20.12.2011 р. не виконав, письмове пояснення щодо неможливості прибуття в судове засідання та неподання документів по справі не надав та не надіслав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судове засідання з'явилась, проти позову заперечує з посиланням на те, що за адресою, вказаною в договорі купівлі-продажу та договорі на комунальні послуги та експлуатаційні витрати, а саме: АДРЕСА_2, зареєстрована не була; не має жодного відношення до нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 (цокольний поверх), придбаного особою з подібним прізвищем згідно договору купівлі-продажу № 481 від 15.07.2003 р. та, як наслідок, договору на комунальні послуги та експлуатаційні витрати, який укладений між ФОП ОСОБА_1 та позивачем, нею особисто не укладався та підписаний не був.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив:
15.07.2003 р. між Фондом приватизації комунального майна Печерського району м. Києва та ОСОБА_1, яка проживає: АДРЕСА_2, паспорт: серія СН № НОМЕР_2, виданий 05.06.1997 р. Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві, укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення (цокольний поверх) загальною площею 103, 1 кв.м. у жилому будинку за адресою: 01014, АДРЕСА_3.
01.01.2009 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, паспорт: серія СН № НОМЕР_2, виданий 05.06.1997 р. Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві) укладено договір на комунальні послуги та експлуатаційні витрати.
При дослідженні даних договорів, судом встановлено, що реквізити даних договорів містять лише адресу реєстрації, серію та номер паспорту ОСОБА_1, тоді як ідентифікаційний номер особи, яка уклала зазначені договори (в тому числі і договір з позивачем) відсутній.
Згідно ч. 2 ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір здійснювати своє право на підприємницьку діяльність, оформлюється відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію, в якому зазначається ідентифікаційний код особи та адреса її реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно ст. 21 ГПК України відповідачем є підприємство та організація, яким пред'явлено позовну вимогу.
Позивач при подачі позову до суду самостійно визначає відповідача, який, на його думку, порушує або не визнає його права.
В даному випадку, позивачем визначений відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1
В судове засідання 04.01.2012 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з'явилась та надала документи на посвідчення особи (паспорт, свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця тощо). З даних документів вбачається, що ОСОБА_1, ідентифікаційний код особи 238861554, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця: серія В02 № НОМЕР_1, державна реєстрація проведена Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 11.07.2007 р., номер запису в ЄРПОУ 23390000000006186; паспорт: серія СН № НОМЕР_3, виданий Києво-Святошинським РУ ГУ МВС України в Київській області 21.12.1996 р.; зареєстрована 21.04.1995 за адресою: АДРЕСА_1; до 1995 року проживала в м. Миколаєві.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем подано позов до неналежного відповідача, оскільки відповідач у справі - ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, не має правових відносин з позивачем по спірному об'єкту, а є особою з ідентичними прізвищем, ім'ям та по-батькові з ОСОБА_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4, з якою позивачем і заключний договір.
Частиною 2 ст. 24 ГПК України встановлено, що господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Заяви про заміну неналежного відповідача належним або згоди на дану заміну від позивача до суду не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від одержання позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 28 520, 00 грн. надійшла до Господарського суду Київської області -03.11.2011 р.
Тобто, кінцевий строк розгляду спору по суті -03.01.2012 р.
Частиною третьою статті 69 Господарсько-процесуального кодексу встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Представник позивача двічі в судове засідання не з'явився, заяву про продовження строків розгляду спору по суті не надав та не надіслав.
Крім того, згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Тобто, інтереси позивача можуть представляти начальник Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»особисто, інші особи, які є представниками з належним чином посвідченими повноваженнями на ведення справи позивача в суді.
Також слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).
Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).
Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за всіма адресами, які вказані у позовній заяві та отримані представниками сторін, що підтверджується повідомленнями про вручення, які долучені до матеріалів справи, але позивач двічі не з'явився на виклики суду та не направив своїх уповноважених представників в судове засідання, то суд вважає, що сторони про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 ГПК України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності, таких умов: позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, враховуючи вказану норму процесуального законодавства та беручи до уваги те, що позивачем без поважних причин не надані суду документи, які витребувані судом та є необхідними для вирішення спору по суті, не надана повна та вичерпна інформацію по відповідачу та те, що представник позивача двічі не з'явився на виклики суду в судове засідання господарського суду, а його нез'явлення та неподання документів, які містять інформацію про особу з якою він уклав договір, перешкоджає вирішенню спору, суд залишає позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Статтею 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено повернення державного мита частково або повністю у випадках, якщо: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством; 2) повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій; 3) припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою; 4) скасування в установленому порядку рішення суду; 6) в інших випадках, передбачених законодавством України.
В пункті 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.
Тобто, оскільки, позов залишено без розгляду на підставі п. 5 статті 81 ГПК України та у вищезазначених нормативно-правових актах не передбачено підстав для повернення державного мита з Державного бюджету України, державне мито, сплачене позивачем, поверненню не підлягає.
Керуючись п. 5 ст. 81, 86 ГПК України, господарський суд Київської області, -
1. Позов залишити без розгляду.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Суддя Л.В.Сокуренко
Суддя Сокуренко Л. В.