"15" лютого 2012 р. Справа № 22/68-19/146
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Сибіги О.М.
розглянувши матеріали
касаційних скарг Національного авіаційного університету, Міністерства освіти та науки України, товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об?єднання "Авіа"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду
від 08.12.2011
у справігосподарського суду Полтавської області
за позовомНаціонального авіаційного університету
до:1.Кременчуцької районної державної адміністрації; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничого об?єднання "Авіа";
3.Рокитнянської сільської ради;
третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Міністерство освіти та науки України;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області
за участю прокуратури Полтавської області
провизнання недійсним договору купівлі-продажу, державного акту на право приватної власності на земельну ділянку
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:не з'явились;
від відповідача-1:не з'явились;
від відповідача-2:ОСОБА_4 - дов. № 89 від 15.04.2011;
від відповідача-3:не з'явились;
від третіх осіб:не з'явились;
від Генеральної прокуратури:Ступак Д.В. -посв. № 307;
Справа розглядалась неодноразово.
При новому розгляді справи рішенням від 20.10.2011 господарського суду Полтавської області (суддя Безрук Т.М.) визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.09.2004 з моменту його укладення та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 178307 від 27.10.2004.
Відмовлено в позові Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в частині вилучення з володіння ТОВ “Науково-виробниче об'єднання “АВІА” земельної ділянки площею 2,9012 га та повернення її в державну власність для постійного користування під аеродром, а також відмовлено в позові Національного авіаційного університету та Міністерства освіти і науки молоді та спорту України до Рокитнянської сільської ради.
Постановою від 08.12.2011 Харківського апеляційного господарського суду рішення від 20.10.2011 господарського суду Полтавської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно Закону України "Про освіту" та Закону України "Про транспорт" Кременчуцька районна державна адміністрація неправомірно уклала спірний договір купівлі-продажу та видала ТОВ “Науково-виробниче об'єднання “АВІА” державний акт на право приватної власності.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Національний авіаційний університет та Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами і просять їх скасувати, в яких послались на те, що господарськими судами порушенні норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 84 Земельного кодексу України, яка містить пряму заборону щодо передачі у приватну власність земель транспорту та учбових господарств навчальних закладів.
Також, не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Науково-виробничого об'єднання "Авіа" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, в якій послалося на те, що господарськими судами порушенні норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 140 Земельного кодексу України, якою передбачено підстави припинення права власності на земельну ділянку. Відповідач-2 в касаційній скарзі зазначив, що в оскаржуваних судових актах не наведено підстав припинення права власності на земельну ділянку ТОВ "НВО"Авіа", які встановлені законом.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги ТОВ "НВО "Авіа" відмовити, а касаційні скарги Національного авіаційного університету та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України задовольнити частково.
Господарськими судами встановлено, що листом від 11.11.2002 за № 1.14-1056 Кременчуцький льотний коледж відмовився від частини земель для подальшої передачі ТОВ "НВО "Авіа". 05.02.2003 розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 57 вилучено з постійного користування Кременчуцького льотного коледжу земельну ділянку площею 2,9012 га та надано її в оренду ТОВ “НВО “Авіа” з правом викупу.
27.02.2004 розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 119 прийнято рішення про продаж ТОВ “НВО “Авіа” земельної ділянки площею 2,9012 га для розміщення та обслуговування споруд.
21.09.2004 року Кременчуцька районна державна адміністрація та ТОВ “НВО “Авіа” уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,9012 га, який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу за реєстровим № 1315, та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів.
27.10.2004 ТОВ “НВО “Авіа” отримало Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 2,9012 га з цільовим призначенням земельної ділянки для підприємств іншої промисловості.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 210 Земельного кодексу України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністерства освіти і науки України № 325 від 28.05.2003 та наказом Національного авіаційного університету №101/од від 10.06.2003 Кременчуцький льотний коледж реорганізовано шляхом його приєднання до Національного авіаційного університету. На даний час він є структурним підрозділом Національного авіаційного університету без права юридичної особи, а Національний авіаційний університет є правонаступником Кременчуцького льотного коледжу.
Земельна ділянка, яка є об'єктом спірного договору належить до земель повітряного транспорту державної форми власності. До укладення спірного договору знаходилась в постійному користуванні Кременчуцького льотного коледжу, який є вищим державним навчальним закладом. На земельній ділянці розміщено аеропорт та державне майно.
Частиною 1 ст. 63 Закону України "Про освіту" встановлено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.
Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
За п.2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.1992, який діяв на час укладення спірного договору, здійснення контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.
Статтею 12 Закону України "Про освіту" передбачено, що Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти.
Відповідно до положень Земельного кодексу України державним установам земельні ділянки надаються не у власність, а в постійне користування. Державний навчальний заклад відповідно до наведених вище норм не може бути власником майна, оскільки загальнодержавну власність складають земля і майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, а майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою, яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.
Місцевий господарський суд правомірно зазначив, що Кременчуцький льотний коледж при відмові від земельної ділянки, на якій розташовано державне майно, повинен був отримати згоду Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, оскільки він не був власником переданого йому майна та об'єктів, а здійснював лише оперативне управління закріпленим за ним державним майном.
Листом від 25.11.2009 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України повідомило господарський суд Полтавської області, що воно не надавало згоди на вилучення земельних ділянок з постійного користування Кременчуцького льотного коледжу.
Отже, як встановлено господарськими судами, Кременчуцький льотний коледж неправомірно відмовився від спірної земельної ділянки без погодження з відповідним Міністерством.
Постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справах № 3/100-09, № 3/101-09, № 3/145-09, постановами Харківського апеляційного господарського суду у справах № 10/126-09, № 3/48-09, № 10/48, залишеними без змін постановами Вищого господарського суду України, визнано недійсними розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 57 від 05.02.2003 про вилучення з постійного користування Кременчуцького льотного коледжу земельної ділянки площею 2,9012 га та розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 119 від 27.02.2004 про продаж ТОВ “НВО “Авіа” земельної ділянки площею 2,9012 га, на підставі яких укладено спірний договір купівлі-продажу.
Таким чином, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлені вище факти мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи і не потребують доведення.
Місцеві господарські суди обґрунтовано дійшли висновку про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.09.2004 недійсним, оскільки його укладено з порушенням норм чинного законодавства та, враховуючи, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ПЛ № 178307 від 27.10.2004 видано на підставі договору, суди також правомірно визнали його недійсним.
Щодо позовних вимог Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України про вилучення земельної ділянки площею 2,9012 га з володіння відповідача ТОВ "НВО "Авіа" та повернення її у державну власність для постійного користування Національному авіаційному університету, то колегія суддів вважає, що господарські суди правомірно дійшли висновку про відмову в їх задоволенні.
Вказані вимоги не відповідають встановленим ст. 152 Земельного кодексу України способам захисту прав на земельні ділянки.
Однак, передчасними вважаються посилання місцевих господарських судів на норми ст. ст. 149-151 Земельного кодексу України в обґрунтування відсутності підстав для припинення права власності ТОВ "НВО "Авіа" на спірну земельну ділянку, оскільки предметом позовних вимог є, зокрема, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2004, а не примусове припинення прав на земельну ділянку (ст. 143 цього Кодексу), що не слід ототожнювати.
Всупереч вимогам ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України господарські суди, при визнанні недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.09.2004, не застосували наслідки недійсності цього договору.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Визначальним тут є принцип, згідно з яким недійсний правочин не створює для сторін чи інших осіб правових наслідків. За недійсним правочином кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала за правочином.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При новому розгляді справи в частині позовних вимог про вилучення земельної ділянки площею 2,9012 га з володіння ТОВ НВО “Авіа” та повернення її у державну власність для постійного користування Національному авіаційному університету принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119 - ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційної скарги ТОВ "Науково-виробничого об'єднання “Авіа” відмовити.
Касаційні скарги Національного авіаційного університету та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України задовольнити частково.
Пункт 8 резолютивної частини рішення від 20.10.2011 господарського суду Полтавської області та постанову від 08.12.2011 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 22/68-19/146 в частині вимог про вилучення з володінь ТОВ "Науково-виробничого об'єднання “Авіа” земельної ділянки, площею 2,9012 га та повернення її в державну власність для постійного користування під аеродром скасувати.
Справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
В решті частині рішення від 20.10.2011 господарського суду Полтавської області та постанову від 08.12.2011 Харківського апеляційного господарського суду (у вказаній частині) у даній справі залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга