"15" лютого 2012 р. Справа № 15/071-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Козир Т.П.
суддівГольцової Л.А.
Іванової Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області
на рішення
та на постановуГосподарського суду Київської області від 30.08.2011
Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011
у справі№ 15/071-11
господарського судуКиївської області
за позовомПрокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі:
1. Головного управління Державного комітету України по земельних ресурсах у Київській області;
2. Ворзельської селищної ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аква Світ"
провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.04.2008 та повернення земельної ділянки
за участю представників сторін:
позивача 1: повідомлений, але не з'явився;
позивача 2: повідомлений, але не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1, дов. б/н від 21.07.2011; ОСОБА_2., дов. б/н від 21.07.2011;
прокурора: Рудак О.В., прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. № 72;
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2011 у справі № 15/071-11 (суддя Рябцева О.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Жук Г.А., судді -Тарасенко К.В., Яковлєва М.Л.) рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2011 у справі № 15/071-11 залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
При вирішенні справи місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 06.10.2005 між Ворзельською селищною радою Київської області та ДП санаторій "Зірка" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" укладено договір оренди землі, предметом якого була оренда підприємством земельною ділянкою несільськогосподарського призначення -землі громадського призначення, яка знаходиться в смт. Ворзель, вул. В.Жовтня, 54, загальною площею 8,8757 га забудованих земель.
Пунктом 15 вказаного договору визначено цільове призначення цієї земельної ділянки -землі громадського призначення.
ДП санаторій "Зірка" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" листом від 17.05.2007 № 101 звернулось до Ірпінського міського голови, яким відмовилось від земельної ділянки площею 0,40 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Ворзель, вул. В.Жовтня, 54 на користь ТОВ "Аква Світ", яке є переможцем конкурсу по продажу об'єкта нерухомості -свинарника площею 146,6 кв.м., що знаходиться на даній земельні ділянці, для передачі товариству. Підприємство зазначило, що просить вилучити дану площу земельної ділянки з договору оренди від 06.05.2005.
При цьому, рішенням Виконавчого комітету Ворзельської селищної ради від 08.02.2007 № 12 будівлю вказаного вище свинарника "К" площею 146,6 м2 виділено в окреме домоволодіння та присвоєно нову юридичну адресу: смт. Ворзель, вул. Леніна, 2Б.
Рішенням Ворзельської селищної ради від 28.03.2008 № 756-28-V "Про надання ТОВ "Аква Світ" земельної ділянки в оренду для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: смт. Ворзель, вул. Леніна, 2Б" затверджено розроблену технічну документацію та прийнято рішення надати товариству в оренду земельну ділянку площею 0,4295 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селищі Ворзель, по вул. Леніна, 2Б, терміном на 49 років.
Судами досліджено, що 17.04.2008 між Ворзельською селищною радою (Орендодавець) і ТОВ "Аква Світ" (Орендар) укладено спірний договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська обл., смт. Ворзель, вул. Леніна, 2Б, загальною площею 0,4295 га. Пунктами 14, 15 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Як правильно визначено місцевим господарським судом, звертаючись до суду із позовом, прокурор зазначає про зміну Ворзельською селищною радою цільового призначення спірної земельної ділянки. До вилучення земель в запас Ворзельської селищної ради, оспорена земельна ділянка, згідно договору оренди від 06.10.2005, використовувалась для обслуговування санаторію, що, на думку прокурора, відносить її до категорії земель рекреації.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Слід зазначити, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, визначеними законом, а тому слід встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Судами попередніх інстанцій взято до уваги листи Держкомзему у м. Ірпінь Київської області (від 05.01.2011 № 01-06/12 про те, що земельна ділянка в смт. Ворзель, вул. Леніна, 2Б, відповідно до ст. 19 ЗК України, відноситься до категорії земель -землі житлової та громадської забудови; від 11.08.2011 № 01-06/854 про те, що ділянка за адресою: смт. Ворзель, вул. Леніна, 2Б обліковується як "землі громадського призначення), Ворзельської селищної ради (від 05.01.2011 № 2 про те, що спірна земельна ділянка була вилучена з користування ДП санаторій "Зірка" та передана в оренду ТОВ "Аква Світ" згідно з договором оренди від 17.04.2008 без зміни цільового призначення).
До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (ст. 38 ЗК України).
В свою чергу, відповідно до ст. 50 ЗК України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Статтею ст. 20 ЗК України передбачено порядок встановлення та зміну цільового призначення земель, зокрема, зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Попередніми судовими інстанціями досліджено, що сторонами не доведено прийняття рішення органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, яким спірну земельну ділянку було б віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.
Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори (п. 2.26 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, встановлено та відзначено, що рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 29.02.2008 № 703-26-V, яким надано дозвіл ТОВ "Аква Світ" на виготовлення технічної документації по оформленню договору оренди земельної ділянки, та рішення Ворзельської селищної ради від 28.03.2008 №756-28-V, яким затверджено розроблену технічну документацію та вирішено надати ТОВ "Аква Світ" в оренду земельну ділянку площею 0,4295 га., на даний час є чинними.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).
Статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановивши, що матеріалами справи не доведено зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, що визначено прокурором як підстава для звернення до суду із даним позовом та врахувавши, що вказані вище рішення Ворзельської селищної ради є чинними, дійшов мотивованого та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки судів у даній справі зроблені з дотриманням вимог ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.
Доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст.1115, 1117 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанції норм законодавства при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим колегія суддів визнає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим залишаються без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 у справі № 15/071-11 -без змін.
Головуючий суддя Т.П. КОЗИР
Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА
Л.Б. ІВАНОВА