Справа № 6-18648вов09
Головуючий в першій інстанції
Головін В.О.
Доповідач Ярема А.Г.
8 лютого 2012 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючогоЯреми А.Г.,
суддів:Григор'євої Л.І.,Лященко Н.П.,Патрюка М.В.,
Гуменюка В.І.,Онопенка В.В.,Сеніна Ю.Л., -
Жайворонок Т.Є.,Охрімчук Л.І.,
розглянувши справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за користування жилим приміщенням у гуртожитку за скаргою відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2008 року та ухвали Верховного Суду України від 5 березня 2009 року,
У грудні 2007 року відкрите акціонерне товариство “Павлоградвугілля” (далі - ВАТ “Павлоградвугілля”) звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі не в повному розмірі платять за користування кімнатами №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 у гуртожитку, що розташований на АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі філії ВАТ “Павлоградвугілля” “Соцвугілля”.
Станом на 1 грудня 2007 року у відповідачів за користування жилим приміщенням у гуртожитку утворилася заборгованість у розмірі 3 052 грн. 99 коп.
Оскільки відповідачі не виконують прохання товариства погасити 3 052 грн. 99 коп. заборгованості, ВАТ “Павлоградвугілля” просило стягнути з відповідачів зазначені кошти.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2008 року позов задоволено: стягнуто з відповідачів на користь позивача 3 052 грн. 99 коп. заборгованості за користування жилим приміщенням у гуртожитку.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ “Павлоградвугілля” відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 5 березня 2009 року у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ВАТ “Павлоградвугілля” на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2008 року відмовлено з підстав, передбачених п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України.
ВАТ “Павлоградвугілля” звернулося до Верховного Суду України зі скаргою, в якій просить переглянути у зв'язку з винятковими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2008 року та ухвалу Верховного Суду України від 5 березня 2009 року, скасувати їх і залишити в силі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2008 року. В обґрунтування скарги ВАТ “Павлоградвугілля” посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону, а саме ч. 2 ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Прикладом іншого, ніж у вказаній справі, застосування закону скаржник зазначає ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 червня 2009 року в справі за позовом ВАТ “Павлоградвугілля” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за користування жилим приміщенням у гуртожитку.
Законом України від 20 жовтня 2011 року №3932-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України” внесено зміни до розд. XIII “Перехідні положення” Закону України від 7 липня 2010 року № 2453 - VI “Про судоустрій і статус суддів” і визначено, що скарги на судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року включно, розглядаються в порядку та в межах повноважень, що діяли до набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із цим скарга підлягає розгляду в порядку ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 - VI “Про судоустрій і статус суддів”.
Скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Розглянувши скаргу, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України встановила факт неоднакового застосування касаційним судом правових норм.
Відповідно до п. 1 ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Установлено, що в зазначеному випадку, у тому числі й у справі, яка розглядається, предметом судового спору є стягнення заборгованості за користування жилим приміщенням у гуртожитку
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову й ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив із того, що встановлений ВАТ “Павлоградвугілля” розмір плати за проживання в гуртожитках у порушення вимог ч. 2 ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не затверджений органами місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
З такими висновками погодився й суд касаційної інстанції, залишаючи рішення апеляційного суду без змін.
Судами встановлено, що відповідачі на підставі ордерів користуються жилим приміщенням - кімнатами №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 - у гуртожитку, що розташований на АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі філії ВАТ “Павлоградвугілля” “Соцвугілля”.
Згідно з Положенням про гуртожитки ВАТ “Павлоградвугілля”, яке погоджене з профспілковими організаціями та введене в дію з 1 листопада 2006 року, плата за проживання сімей у гуртожитках для одиноких громадян, в якому мешкають і відповідачі, установлюється колективним договором.
У порушення п. 4 Положення про порядок нарахування плати за проживання в гуртожитках, які знаходяться на балансі ВАТ “Павлоградвугілля” (Додаток № 13 до розділу 12 Колективного договору ВАТ “Павлоградвугілля”), як посилається позивач, відповідачі не в повному розмірі проводили оплату за користування кімнатами №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 у гуртожитку, внаслідок чого сума заборгованості станом на 1 грудня 2007 року склала 3 052 грн. 99 коп.
Апеляційний суд безпідставно прирівняв ВАТ “Павлоградвугілля” до виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, оскільки не звернув уваги на те, що ВАТ “Павлоградвугілля” не є комунальним підприємством і не здійснює надання житлово-комунальних послуг споживачам відповідно до умов договору, а забезпечує експлуатацію гуртожитку на підставі укладених договорів (а.с. 107-184) з підприємствами виробниками/виконавцями комунальних послуг за цінами та тарифами, установленими з урахуванням витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, затверджених органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не перевірили вимоги позивача про стягнення плати за проживання в гуртожитку, не перевірили, чи грунтуються вони на нормі ст. 38 Примірного положення про гуртожитки та чи є вони правомірними.
Саме з таких вимог закону виходила колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України при вирішенні справи за позовом ВАТ “Павлоградвугілля” до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за користування жилим приміщенням у гуртожитку.
За таких обставин рішення міськрайонного та апеляційного судів, ухвала Верховного Суду України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Скаргу відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2 липня 2008 року, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2008 року та ухвалу Верховного Суду України від 5 березня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді Верховного Суду України:
А.Г. Ярема
Л.І. Григор'єва
В.І. Гуменюк
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В.В. Онопенко
Л.І. Охрімчук
М.В. Патрюк
Ю.Л. Сенін