Справа № 6-14281 вов 09
Головуючий у першій інстанції Грищенко Н.М.
Доповідач Григор'єва Л.І.
8 лютого 2012 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор'євої Л.І.,
Гуменюка В.І., Онопенка В.В.,
Жайворонок Т.Є., Патрюка М.В.,
Лященко Н.П., Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л. -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення), третя особа - відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ВАТ «КЗРК») про стягнення заборгованості із щомісячних виплат на відшкодування шкоди, перерахунок розміру щомісячних страхових виплат на відшкодування шкоди у зв'язку з винятковими обставинами за скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 8 червня 2007 року, ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року та ухвали Верховного Суду України від 31 березня 2009 року,
встановила:
У квітні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ВАТ «КЗРК» неправильно визначило розмір щомісячних страхових виплат при застосуванні коригуючих коефіцієнтів протягом 1994 - 2000 років, а Відділення з 1 травня 2004 року до 1 травня 2007 року при вирішенні питання про перерахування страхових виплат, які йому сплачуються у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, унаслідок нещасного випадку неправильно застосовує коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.
ОСОБА_1 просив стягнути на його користь із Відділення за період з 1 травня 2004 року до 1 травня 2007 року 48 445 грн. 30 коп. недонарахованих страхових виплат та зобов'язати Відділення, починаючи з 1 травня 2007 року, щомісяця сплачувати страхові виплати в розмірі 2 879 грн. 41 коп. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок або припинення відповідно до закону.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 8 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Відділення на користь ОСОБА_1 заборгованість із щомісячних страхових виплат на відшкодування шкоди за період з 1 травня 2004 року до 1 травня 2005 року в сумі 48 445 грн. 30 коп. Стягнуто з Відділення на користь позивача щомісячні страхові виплати в розмірі 2 879 грн. 41 коп., починаючи з 1 травня 2007 року, щомісяця до зміни обставин, що є підставою для їх перерахунку або припинення відповідно до закону.
Ухвалою Верховного Суду України від 31 березня 2009 року касаційну скаргу Відділення відхилено, рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 8 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року залишено без змін.
Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, Відділення подало скаргу до Верховного Суду України про перегляд цих рішень у зв'язку з винятковими обставинами з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення матеріального права - п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я - щодо підстав перерахування розміру відшкодування та, зокрема, застосування коефіцієнта підвищення тарифних ставок і посадових окладів 2,0, який було застосовано з 1 липня 1994 року, та 2,5 від 1 січня 1996 року на підприємстві, не перевіривши, чи було фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві.
Ухвалою Верховного Суду України від 26 листопада 2009 року допущено до провадження у зв'язку з винятковими обставинами скаргу Відділення, в якій порушується питання про скасування рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 8 червня 2007 року, ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року й ухвали Верховного Суду України від 31 березня 2009 року та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підтвердження цих доводів скаржник надав рішення Верховного Суду України від 18 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди та перерахування розміру щомісячної страхової виплати.
13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України».
Відповідно до абз. 3 п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарги на судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року включно, розглядаються в порядку та в межах повноважень, що діяли до набрання чинності цим Законом.
Ураховуючи наведені положення Закону, скарга розглядається в порядку ЦПК України в чинній редакції до набрання чинності Законом України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України підставою оскарження у зв'язку з винятковими обставинами судових рішень у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов висновку про неправомірне застосування ВАТ «КЗРК» у період з 1996 року до 2000 року коригуючих коефіцієнтів під час перерахування розміру щомісячного страхового відшкодування, що призвело до неправильного визначення розміру щомісячних платежів і їх виплати після передачі особової справи позивача до Відділення.
Однак з такими висновками судів не можна погодитися, оскільки суди дійшли їх із порушенням норм матеріального і процесуального закону.
Вирішуючи спір, суди не врахували положення ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», галузевих угод між Міністерством промислової політики, добровільними виробничими об'єднаннями та ЦК України профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, які є нормами прямої дії, Указ Президента України від 9 січня 1996 року № 41/96 «Про додаткові заходи щодо матеріального і морального заохочення працівників вугільної промисловості» та наказ Міністра вугільної промисловості України від 4 березня 1996 року № 72, відповідно до яких у разі зростання тарифних ставок і посадових окладів з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати (одночасно зменшувалися інші складові заробітної плати) без зміни її загального розміру, підстав для проведення перерахування щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок не передбачено.
Відтак, оскільки суди не перевірили чи мало місце фактичне зростання заробітної плати на підприємстві в період з 1996 року до 2000 року та чи правильно підприємством застосовані коефіцієнти реального росту заробітної плати під час перерахування щомісячних страхових платежів та визначений розмір страхового відшкодування станом на 1 жовтня 2001 року, а відтак і наступне перерахування фондом розміру цього відшкодування, то судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 8 червня 2007 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року та ухвалу Верховного Суду України від 31 березня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення оскарженню не підлягає
Головуючий А.Г. Ярема
Судді:
Л.І. Григор'єва
В.І. Гуменюк
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук
В.В. Онопенко
М.В. Патрюк
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін