про визнання банкрутом
"02" лютого 2012 р. Справа № 5017/163/2012
За заявою: суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. код НОМЕР_1)
Суддя Б.О. Бахарєв
Представники сторін:
Від кредиторів: ДПІ у Кенійському районі - ОСОБА_2 (довіреність);
Від боржника: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство та визнання її банкрутом в порядку ч.5 ст. 7, ст. 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Боржник посилається на наявність заборгованості перед кредитором на загальну суму 2453066,81 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.01.2012р. порушено провадження у справі № 5070/163/2012 про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно суб'єкта.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив:
ОСОБА_1 є фізичною особою -підприємцем, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 04.07.2005р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед ДПІ у Ренійському районі у сумі 2 454 819, 78 грн., що підтверджується актом позапланової перевірки № 275 від 15.08.2011р., актом про результати не виїзної документальної перевірки податкової декларації по податку на додану вартість №101/17-1940211288, рішенням про результати розгляду первинної скарги № 27/17 від 11.01.2010р., податковим повідомлення-рішення № 7491701 від 02.09.2011р., рішенням про продовження строку розгляду повторної скарги № 2223/К/25-0315 від 18.03.2010р., рішенням про результати розгляду повторної скарги № 2894/К/25-0315 від 27.04.2010р., податковим повідомлення-рішення № 7481701 від 02.09.2011р.
Згідно довідки КП „Ренійське БТІ” № 493 від 02.12.2011р. за ФОП ОСОБА_1 нерухоме майно не зареєстровано.
Згідно довідки РЕВ ДАІ Болградського та Ренійського районів України в Одеській області № 1427 від 03.12.2011р. за ФО-П ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровано.
Згідно довідки з Держкомзему у Ренійському районі №20-20-03/837 від 02.12.2011р. за ФО-П ОСОБА_1 не зареєстровано земельних ділянок.
Загальний розмір зобов'язань боржника перед кредитором складає 2 454 819, 78 грн.
Як вказано у ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 1 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Відповідно до частини 2 статті 50 цього Кодексу фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Аналогічні положення зафіксовані у частині 1 статті 128 Господарського кодексу України, якою визначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1,2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.
Підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. (ст.42 Господарського кодексу).
Статтею 53 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
За змістом ч.4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок і наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюється цим Кодексом та іншими законами згідно зі ст. 209 Господарського кодексу України.
Як передбачено ч.2 ст. 209 цього Кодексу нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.
Умови та порядок відновлення платоспроможності або визнання банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Стаття 1 цього Закону визначає банкрутство як визнану господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування судом ліквідаційної процедури.
Відповідно до частини 2 статті 47 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Таким чином, звернення фізичної особи із заявою про визнання її банкрутом є реалізацією його права, наданого ст. 53 Цивільного кодексу України та ст.ст.47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з метою захисту прав його кредиторів, оскільки законодавством передбачено можливість повного або часткового задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі.
Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює, що безспірними грошовими вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Однак, за положеннями частини 5 статті 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник зобов'язаний звернутись у місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин, зокрема: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника у повному обсязі перед іншими.
П.34 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. вказує, що справа про банкрутство порушується за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 7 та статтями 51,53 Закону.
Як вказано у постанові Верховного Суду України від 27.10.2009р. по справі №5/65-09 відсутність виконавчих чи розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, як це визначено в п.3 ст. 6 Закону в даному випадку не є підставою для припинення провадження у справі, оскільки з заявою про порушення справи про банкрутство звернувся саме боржник, що свідчить про визнання ним обставини наявності боргу, тому не вимагається подання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду.
Таким чином, судом досліджено факт наявності заборгованості боржника перед кредитором, зазначеної у заяві про порушення справи про банкрутство сумі 2 454 819, 78 грн., що значно перевищує вартість активів боржника.
З врахуванням обсягу зобов'язань боржника перед кредитором та вартості наявних у нього майнових активів, за рахунок яких можливе задоволення вимог кредиторів, судом фіксується факт неплатоспроможності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та суд визнає його банкрутом.
В судовому засіданні представник ДПІ у Ренійському районі Одеської області не заперечував проти наявного боргу та визнання банкрутом ФОП ОСОБА_1, про що надано відповідне клопотання.
Арбітражний керуючий Рябець Олександр Михайлович (ліцензія серії НОМЕР_3 від 10.02.2009р.) звернувся до суду з заявою в порядку п.3 ст. 3 -1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” про призначення його ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, згідно якої повідомив суд, що він не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, йому не заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимість за вчинення корисливих злочинів.
Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Рябця Олександра Михайловича відповідає вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також приймаючи до уваги, що інших заяв в порядку ст. 3 -1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не надходило, господарський суд призначає ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рябець Олександра Михайловича.
Керуючись ст. 53 Цивільного кодексу України, ст. ст. 205, 209 Господарського кодексу України, ст. ст. 7, 22-25, 47, 48, 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд, -
1.Визнати банкрутом Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. код НОМЕР_1).
2.Відкрити відносно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. код НОМЕР_1) ліквідаційну процедуру.
3.Ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 призначити арбітражного керуючого Рябця Олександра Михайловича (ліцензія серії НОМЕР_3 від 10.02.2009р.).
4.Припинити повноваження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо розпорядження його майном.
5.Зобов'язати ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 22, 23, 25-28, 29-34, 48, 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
6.Ліквідатору не рідше одного разу на місяць надавати до господарського суду та кредиторам письмову інформацію щодо проведення ліквідаційної процедури.
7. Зобов'язати ліквідатора опублікувати відомості про визнання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах (газети Урядовий кур'єр та Голос України) за рахунок банкрута у п'ятиденний строк.
8.Вважати строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута таким, що настав.
9.Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.
10.Припинити стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.
11.Скасувати арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Копію постанови надіслати: ліквідатору, банкруту, відділ з питань банкрутства головного управління юстиції в Одеській області, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, ДПІ у Ренійському районі Одеської області, відділ ДВС за місцезнаходженням боржника.
Суддя Бахарєв Б.О.