"07" лютого 2012 р.Справа № 17/17-5053-2011
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Брагіної Я.В.
при секретарі Стачук Т.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довір. від 06.02.12.; ОСОБА_2, довір. від 31.12.11.
від відповідача: ОСОБА_3, довір. №8 від 30.12.11.;
від третьої особи: не з'явився (був присутній в засіданнях суду 25.01.12 та 31.01.12. ОСОБА_5, директор, паспорт, довідка ЄДРПОУ);
Розглянув справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС” ( м. Одеса )
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (м. Одеса )
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Сільського фермерського господарства „ОСОБА_4”
про спонукання до укладання договору постачання електроенергії
У засіданні суду 25.01.12. оголошувалась перерва до 31.01.12., а 31.01.12. до 07.02.12. на підставі ст.77 ГПК України.
16.12.11. Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про спонукання до укладення договору поставки електроенергії для бази відпочинку "Атлантида" за адресою: АДРЕСА_1 на умовах відповідача та у відповідності з Типовим договором, передбаченим Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою КМУ від 26.07.99. №1357., обгрунтовуючи вимоги, зокрема, наявністю між сторонами довготривалих договірних відносин на поставку електроенергії; договором на поставку електроенергії від 13.05.11 №4019., безпідставною відмовою відповідача від укладення договору поставки електроенергії, користуючись монопольним становищем, виконанням технічніх умов, актом здачі-приймання виконаних робіт (технічних умов), платіжними дорученнями, на підставі яких було перераховано відповідачу 50250,00грн. на реконструкцію підстанція "Затока ".
Відповідач надіслав відзив до суду, в якому заеречує проти позову, посилаючись на неправильний спосіб обраний позивачем для захисту порушених його прав, не дотримання вимог ст.ст.179, 180,181 ГК України, відсутністю технічних мереж у відповідача до бази відпочинку "Атлантида", поставкою відповідачу електроенергії через мережі Приватного підприємства фірми "Рута", який являвся основним споживачем електроенергії, а позивач субспоживачем, невиконанням технічних умов, без виконання яких неможливо поставляти електроенергію до бази відпочинку "Атлантида" ні безпосередньо відповідачем, ні через мережі третьої особи Сільського фермерського господарства "ОСОБА_4", а також поверненням коштів відповідачу за розроблення технічних умов, оскільки договір про реалізацію технічних умов не був укладений, не наданням доказів, які б підтверджували направлення відповідачу копії договору на постачання електроенергії чи типового договору, а також доказів, які б підтверджували відмову відповідача від укладення договору.
В засіданні суду представники позивача підтримали позов з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснили, що дійсно позивачу поставлялась електроенергія до бази відпочинку "Атлантида" до 2006 року через мережі Приватного підприємства "Рута". Але в 2006 році фірма "Рута" відмовилась від поставки позивачу через її мережі електроенергії. Тому за пропозицією відповідава було прийнято рішення побудувати нову підстанцію шістьма базами. Кошти позивачем були перераховані на будівництво нової підстанції. Нова підстанція введена в експлуатацію, власником її являється третя особа Сільськогосподарське фермерське господарство "ОСОБА_4". Але при введенні її в експлуатацію відповідач відмовився підключати до неї позивача. Технічні умови не отримував.
Представник відповідача підтримав заперечення, викладені у відзиві та у додатковому відзиві. Пояснив, що ніяким чином права позивача відповідач не порушував, тому що не відмовляв в укладенні договору на поставку електроенергії.. Позивач не надсилав проект договору відповідачу і таких доказів немає у справі. Договір не укладений з відповідачем, бо позивач не виконав технічні умови для можливості укладення договору поставки електроенергії, а також не виконано технічні умови, що видавалися третій особі. У відповідача відсутні мережі, по яких би поставлялась електроенергія на базу відпочинку "Атлантида".
Представник третьої особи після перерви в засідання суду не з'явився. У попередніх засіданнях пояснював, що дійсно за пропозицією відповідача нова підстанція будувалася шістьма базами відпочинку. Нова база по документах являється власністю третьої особи. При введенні в експлуатацію нової підстанції, відповідача не було підключено до неї. Технічні умови не було виконано, тому що однією із умов технічних умов необхідно передати на баланс відповідача бесплатно нову підстанцію.
Заслухавши пояснення представників позивачів, відповідача і тетьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Згідно договору купівлі-продажу від 16.10.2001 року, укладеного між позивачем та Акціонерним товариством Одеський завод "Гамбринус", позивач купив майновий комплекс бази відпочинку "Атлантида", розташований в м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Центральний курортний район, вул. Приморська (а.с.28-29, т.1).
06.06.06. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №355 (а.с.33- 38, 83-92, т.1), згідно якого ТОВ "Алекс" постачалася електроенергія через технологічні мережі Приватного підприємства фірма "Рута", який є власником мереж і основним споживачем, а позивач являвся субспоживачем. про що свідчить акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №6 до договору №355 від 06.06.06.) (а.с93, т.1).
04.11.10. ТОВ "Алекс" звернувся до відповідача з проханням видати спільні технічні умови на постачання електроенергії бази відпочинку "Атлантида" спільно із Приватним підприємством "Поділля" (а.с.95, т.1).
01.12.10. позивачу було видано технічні умови №375-10 з точкою приєднання до електромереж ВАТ "Одесаобленерго" (РУ-0,4 кВ ТП -10/0,4 кВ), що проектується (а.с.96, т.1), які не було виконано позивачем і не повернуто відповідачу.
01.02.11. року до відповідача звернулася третя особа з проханням видати технічні умови на збільшення технічних потужностей ЗТП -1732, що належать СФГ "ОСОБА_4" до 706 квт, із яких дозволена потужність 500квт і 206 квт для переводу на базу відпочинку "Атлантида" (а.с.97, т.1). В зверненні до відповідача третя особа зазначає про неможливість виконання технічних умов отриманих від відповідача позивачем, так як позивач прив'язаний до ТУ - СФГ "ОСОБА_4" ЗТП - 1732.
Третій особі були видані технічні умови №150-11 від 22.02.11.(а.с.30-32, т.1), які теж не виконані сторонами , бо не підписані, про що не заперечували представники позивача та третя особа в засіданні суду.
Як свідчать матерали справи, 22.04.11. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив тимчасово підключити до 30.09.11. базу відпочинку "Атлантида" від мережі Фермерського господарства "ОСОБА_4" (а.с.134, т.1).
13.05.11. було укладено договір між позивачем та відповідачем на постачання електроенергії відповідачу через мережі СФГ "ОСОБА_4" із 13.05.11. до 30.09.11.(а.с.45-52, т.1).
Отже, матеріали справи не містять доказів, які би підтверджували відмову відповідача на укладення договору поставки електроенергії на базу відпочинку "Атлантида".
Також матерали справи не містять доказів, які б свідчили про надіслання відповідачу пропозиції про укладення договору поставки електроенергії та проект договору на поставку електроенергії і такі не надані позивачем. Крім того, позивачем не надано доказів, що підтверджували би виконання технічних умов, які є необхідною умовою для укладення договору поставки електроенергії згідно Правил користування електроенергією.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких вказано й договори, визначено статтею 11 Цивільного кодексу України.
Також частиною 2 статті 67 Господарського та статті 627 Цивільного кодексів України визначено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, визначено статтею 179 Господарського кодексу України. Згідно з пунктом 3 цієї статті укладення договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання.
Дійсно, відповідно до ч.6 ст.179 ГП України, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови договорів.
Саме такі умови договору поставки електроенергії передбачено вимогами п.п.5.4, 5.5, 5.6 та 5.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96р. №28 (із відповідними змінами та доповненнями), відповідно до яких заявник має надати постачальнику документи для укладення договору, зокрема: заяву щодо укладення договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківські реквізити заявника, однолінійну схему електропостачання об'єкта, акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, визначення величини дозволеної та приєднаної потужності, договірні величини споживання потужності, договірні величини споживання електричної енергії, схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання та інші.
Проте, як суд зазначав вище, позивач не виконав технічні умови, надані останньому відповідачем для укладення договору постачання електроенергії і не надав доказів, які би підтверджували надання відповідачу зазначених вище документів.
Статтею 180 ГК України, передбачено істотні умови договору, зокрема, предмет, ціну і строк дії договору. Істотними умовами договору є визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Аналогічна норма міститься і в ст.638 ЦК України.
Відповідно до частин 2, 3, 5, 6 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму, тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Згідно ч.1 ст.641 ЦК України, пропозицію укласти договір може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Слід зазначити, що така правова позиція і Вищого господарського суду України, викладена у постановах №5019/151/11 від 13.07.11., №33/178-10/49/383-07/15/387-08 від 15.06.11. та №20/200ПД від 03.03.11.
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що позивач, в порушення вимог ст.181 ГК України, не надсилав відповідачу договір, в якому були б передбачені істотні умови, а відразу звернувся до суду з позовом про спонукання укласти договір на поставку електричної енергії на базу відапочинку "Атлантида".
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів тих обставин на які посилався в позові.
Суд не приймає доводи позивача щодо відмови відповідача від укладення договору поставки електроенергії на базу відпочинку "Атлантида", оскільки вони спростовуються матералами справи, а саме: не виконаними технічними умовами №375-10 та №150-11, відсутністю доказів, які би підтверджували надіслання відповідачу проекту договору зі всіма істотними умовами та відмову відповідача від укладення договору постачання електроенергії на базу відпочинку "Атлантида".
Не приймає суд доводи позивача щодо неотримання Технічних умов №375-10, оскільки навіть із звернення третьої особи до відповідача вбачається, що зазначені технічні умови були отримані позивачем, тому що третя особа зазначає про неможливість виконання технічних умов, отриманих від відповідача позивачем, так як позивач прив'язаний до ТУ - СФГ "ОСОБА_4" ЗТП - 1732.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕКС” до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” про спонукання до укладання договору постачання електроенергії - відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складання та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Брагіна Я.В.
Повний текст рішення підписано 13 лютого 2012 року.