Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-44-62
Іменем України
“ 31 ” січня 2012 року Справа №5028/17/1/2012
За ПОЗОВОМ: Приватного підприємства “Арлан”
38714, Полтавська область, Полтавський район, с. Івашки, вул. Мира, 2
До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю “Черешеньки”
16200, Чернігівська область, смт. Короп, вул. Дачна, 25
Про стягнення 145658,58 грн.
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача: не з'явився.
Від Відповідача: ОСОБА_1. -представник, довіреність №1 від 31.01.2012р.
Приватним підприємством “Арлан” заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Черешеньки” про стягнення 145658,58 грн., в тому числі 117225,72 грн. основного боргу, 23445,14 грн. штрафу, 4753,26 грн. пені, 234,46 грн. інфляційних.
До початку судового засідання 31.01.12р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач остаточно просить стягнути з Відповідача 141901,74 грн., в тому числі 117225,72 грн. основного боргу, 23445,14 грн. штрафу, 351,68 грн. інфляційних та 879,20 грн. -3% річних. Даною заявою Позивачем з загальної суми позовних вимог виключено 4753,26 грн. пені, включено 879,20 грн. -3% річних та збільшено розмір інфляційних на 117,22грн., тобто, даною заявою фактично зменшено загальну суму позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву Позивача про уточнення позовних вимог, якою фактично зменшено загальну суму позовних вимог.
Представник Відповідача відзиву на позов не надав, в судовому засіданні 31.01.12р. проти позову усно заперечив, пославшись на те, що на підприємстві внаслідок неналежної охорони з боку Позивача мала місце крадіжка, а тому Відповідач, відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, притримав сплату коштів.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд,
01 липня 2008 року між Приватним підприємством “Арлан” (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Черешеньки” (Відповідач) був укладений договір № 01/07 на спеціалізовану постову охорону об'єкта (далі Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Клієнт (Відповідач) передає, Виконавець (Позивач) приймає під спеціалізовану постову охорону визначене в Додатку №1 до даного договору (дислокація) приміщення з всім майном, що знаходиться в ньому і належить Клієнту надалі Об'єкт.
Згідно п.1.1.1. Договору під майном розуміються товарно-матеріальні-цінності, предмети, речі, документи, грошові кошти, на які клієнт має право власності, або знаходяться в приміщенні на інших законних підставах.
За умовами п.п.1.2.-1.2.1. Виконавець здійснює спеціалізовану постову охорону Об'єкта шляхом виставлення охоронних постів і обладнанням технічними засобами охорони спостереження окремих приміщень Об'єкта, з виведенням на пости, здійсненням патрулювання території Об'єкта в дні і години, вказані в дислокації. В Дислокації охорони Об'єкта вказується найменування, адреса, кількість постів охорони, дні та час охорони. Невід'ємною частиною дислокації є план-схема Об'єкта з визначеним на ній маршрутом руху інспекторів охорони.
Згідно п.п.2.1-2.2. Договору сума Договору визначається сторонами в дислокації-рахунку наведеного у Додатку №1 до Договору. У разі зміни норм витрат охорони, у тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зміну витрат на утримання охорони, вартість послуг охорони змінюється з внесенням сторонами відповідних змін в Додаток №1. Сума охорони складає: згідно Додатку №1. Проживання, харчування за рахунок Замовника. Оплата послуг Виконавця здійснюється Клієнтом що місяця, не пізніше 20 числа кожного поточного місяця на підставі рахунку та акту виконаних робіт.
Відповідно до п.3.4.5. Договору Клієнт зобов'язаний своєчасно вносити плату за послуги Виконавця відповідно до умов цього Договору.
Згідно п.п.4.1.-4.2. Договору, він укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же термін
Позивачем за січень-вересень 2011 року були надані Відповідачу послуги з охорони об'єкту на загальну суму 332507,16 грн., що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):
- №ОУ-0000003 від 31.01.11р. на суму 34500,00 грн.;
- №ОУ-0000007 від 28.02.11р. на суму 34500,00 грн.;
- №ОУ-0000009 від 31.03.11р. на суму 34500,00 грн.;
- №ОУ-0000013 від 30.04.11р. на суму 34500,00 грн.;
- №ОУ-0000019 від 31.05.11р. на суму 34500,00 грн.;
- №ОУ-0000023 від 30.06.11р. на суму 34500,00 грн.;
- №ОУ-0000029 від 31.07.11р. на суму 36625,16 грн.;
- №ОУ-0000033 від 31.08.11р. на суму 44382,00 грн.;
- №ОУ-0000041 від 30.09.11р. на суму 44500,00 грн..
Відповідач, в порушення умов Договору, оплату за надані послуги здійснив частково.
Як вбачається з акту звірення розрахунків між ТОВ “Черешеньки” та ПП “Арлан” за період з 01.01.11р. по 31.07.11р., станом на 31.07.11р. заборгованість Відповідача становила 129725,72 грн.
Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача за послуги охорони становить 117225,72 грн.
Відповідно до ст.978 Цивільного кодексу України:
«1. За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.»
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України
“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заперечення представника Відповідача на позов, що на підприємстві внаслідок неналежної охорони з боку Позивача мала місце крадіжка, а тому Відповідач, відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, притримав сплату коштів, судом не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
По-перше, Відповідач без зауважень підписав всі вищенаведені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та акт звірення розрахунків.
По-друге, згідно п.3.5. Договору Виконавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження майна Клієнта, що входить в дислокацію охорони «Об'єкта».
Тобто, в разі завдання діями Позивача матеріальної шкоди Відповідачу, це є підставою для звернення останнього з окремим позовом до Відповідача про відшкодування завданих збитків і доведення ним як факту завдання шкоди Відповідачем, так і його розміру.
Доказів передбачення Договором можливості зменшення розміру плати за послуги охорони чи взагалі її невиплати в разі крадіжки з вини Позивача Відповідачем суду не представлено.
По-третє, Відповідачем не представлено жодного доказу як факту крадіжки на Товаристві, вартості завданої шкоди, так і вини саме Позивача у даній крадіжці.
По-четверте, згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України:
«Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.»
Відповідно до ст.547 даного Кодексу:
«1. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
2. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.»
Відповідачем не надано суду доказів визначення сторонами у письмовій формі в самому Договорі чи додаткових угодах можливості застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як притримання, а тому в нього не було жодних правових підстав для притримання оплати послуг Позивача.
Крім того, представником Відповідача було заявлене усне клопотання про витребування від Позивача Витягу про включення Позивача до Єдиного державного реєстру та доказів розробки ним для Відповідача Інструкції про правила прийому-здачі «Об'єкта»під охорону.
Дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По-перше, відповідний Витяг був наданий Позивачем в судовому засіданні 18.01.12р.
По-друге, відповідно до ч.ч.1,2 ст.38 Господарського процесуального кодексу України:
«Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, що перешкоджають його наданню;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;
4) обставини, які може підтвердити цей доказ.»
Відповідного письмового клопотання з відображенням всіх наведених чотирьох пунктів представник Відповідача не надав і в першу чергу обґрунтування обставин, які може підтвердити цей доказ, і що ці обставини стосуються предмету позову, а саме факту не оплати Відповідачем послуг охорони, підтверджених актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та актом звірення розрахунків, підписаними обома сторонами.
В свою чергу, факт крадіжки, як зазначено вище, не є предметом розгляду даної справи.
Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:
“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.”
Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:
«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»
Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:
“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:
«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»
Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:
«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»
Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:
«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»
Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За умовами п.2.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати за цим Договором нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент прострочення, від недоплаченої суми за кожен день прострочення та штраф у розмірі 20% від суми боргу.
Враховуючи порушення Відповідачем строків оплати, передбачених умовами Договору, Позивачем був обґрунтовано нарахований Відповідачу штраф у розмірі 23445,14грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, Позивачем обґрунтовано нараховані Відповідачу інфляційні у розмірі 351,68 грн. за жовтень-грудень 2011 року та 3% річних у розмірі 879,20грн. за період з 30.09.11 р. по 31.12.11 р.
Відповідач доказів повної та своєчасної оплати за надані послуги охорони згідно Договору, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений на Відповідача.
Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Черешеньки” (16200, Чернігівська область, смт. Короп, вул. Дачна, 25, код ЄДРПОУ 14249045) на користь Приватного підприємства “Арлан” (38714, Полтавська область, Полтавський район, с.Івашки, вул. Мира, 2, код ЄДРПОУ 33203253) 117225 грн. 72 коп. основного боргу, 23445 грн. 14 коп. штрафу, 351 грн. 68 коп. інфляційних, 879 грн. 20 коп. -3% річних, 2838 грн. 04 коп. на відшкодування судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Кушнір
31.01.12