Господарський суд
Чернігівської області
14000,м. Чернігів, пр-т Миру,20,тел. 698-166
Іменем України
«31 »січня 2012 року Справа №5028/17/131/2011
За ПОЗОВОМ: Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,
04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 8, кімн. №№58А, 59
в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 14
До ВІДПОВІДАЧА: Фермерського господарства "Сансет"
16234, Чернігівська область, Коропський район, с. Тарасівка
Про стягнення 25544,52 грн.
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача: ОСОБА_1 -директор відділення, довіреність б/н від 15.04.11р.
Від Відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні прийняв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Єреп В.В., посвідчення №134 від 05.09.07р.
Заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств заявлено позов до Фермерського господарства "Сансет" про стягнення 25544,52 грн., в тому числі 25000,00 грн. неповернутих коштів фінансової підтримки, 435,27 грн. пені, 25,00 грн. інфляційних та 84,25 грн. -3% річних.
Прокурор та представник Позивача підтримали позовні вимоги.
У судовому засіданні 17.01.12р. Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому визнає суму заборгованості в повному обсязі та просить продовжити термін погашення заборгованості з травня по вересень 2012 року у зв'язку із: складними кліматичними умовами, що призвело до незначних обсягів у зборі врожаю; проходженням у 2011-2012 році періоду сертифікації, що потребує фінансових витрат; непередбачуваними витратами, через не врожай, на докуповування значної кількості кормів для поголів'я свиней.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Прокурора, представників сторін, суд,
21 жовтня 2009 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Позивач) та Фермерським господарством "Сансет" (Відповідач) укладено договір №4 про надання фінансової підтримки Фермерському господарству (далі -Договір).
За умовами п.1 Договору Укрдержфонд (в особі регіонального відділення) (Позивач) зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству в сумі 100000 (сто тисяч) гривень, а фермерське господарство (Відповідач) зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним Договором строк.
Відповідно до п.2. Договору фінансова підтримка надається для поновлення обігових коштів, придбання техніки, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.
Як вбачається з п.3.2.1. Договору Чернігівське відділення Укрдержфонду зобов'язувалось надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену у договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.
Згідно п.п.4.1.-4.2. Договору фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до 21 жовтня 2014 року та повертається фермерським господарством згідно зі встановленим графіком (п.3.4.3.), окрім випадків зміни умов Договору або розірвання Договору Укрдержфондом в односторонньому порядку. Договір діє до повного виконання фермерським господарством "Сансет" фінансових зобов'язань та повернення коштів фінансової підтримки у повному обсязі, відповідно до умов цього Договору.
Як вбачається з п.3.4.3. Договору фермерське господарство взяло на себе зобов'язання повернути кошти фінансової підтримки згідно з встановленим графіком:
- до 21 жовтня 2011 р. в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.;
- до 21 жовтня 2012 р. в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.;
- до 21 жовтня 2013 р. в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.;
- до 21 жовтня 2014 р. в сумі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.
На виконання умов Договору Позивачем було перераховано Відповідачу 100000,00грн. фінансової підтримки (допомоги), що підтверджується платіжним дорученням №7 від 28.10.2009р.
Відповідач, в порушення умов договору, до 21.10.2011р. 25000,00 грн. коштів фінансової підтримки не повернув.
Позивачем були надіслані Відповідачу листи №53-25/109 від 12.10.11р. та №53-25/154 від 21.11.11р. з вимогою сплатити суму заборгованості.
Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 25000,00грн.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України
«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:
“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”
Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:
“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:
“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”
Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:
“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”
Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:
“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”
Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 5.2. Договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Чернігівському відділенню Укрдержфонду пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки включно.
На підставі викладеного, Позивачем була нарахована Відповідачу пеня у розмірі 435,27грн.
При цьому, Позивачем помилково зазначено період, за який нарахована пеня, з 21.10.11р. по 01.12.11р.
Фактично, з урахуванням умов п.3.4.3. Договору, останнім днем розрахунку є 21.10.2011р., а період, за який має бути нарахована пеня, - з 22.10.11р. по 01.12.11р.
Разом з тим, розмір пені 435,27 грн. фактично відповідає дійсності.
За умовами п.5.1. Договору у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки, фермерське господарство зобов'язане сплатити Чернігівському відділенню Укрдержфонду суму заборгованості з урахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за весь період прострочення платежу.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, Позивачем обґрунтовано нараховані Відповідачу інфляційні у сумі 25,00 грн. за листопад 2011 року.
Також Позивачем нараховані Відповідачу 3% річних у розмірі 84,25 грн.
При цьому, Позивачем помилково зазначено період, за який нараховані 3% річних, з 21.10.11р. по 01.12.11р.
Фактично, період, за який мають бути нараховані 3% річних, - з 22.10.11р. по 01.12.11р., а розмір 3% річних 84,25 грн. фактично відповідає дійсності.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказів своєчасного повернення коштів фінансової підтримки, як і належних та достатніх доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, Відповідач не надав, позов визнав в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Прохання Відповідача продовжити термін погашення заборгованості з травня по вересень 2012 року не підлягає задоволенню, оскільки не містить ніякого нормативно-правового обґрунтування і відповідного оформлення, зокрема, як клопотання про розстрочення виконання рішення, до нього не додано доказів, що підтверджують доводи, викладені у відзиві, та наявність обставин, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення.
В свою чергу, Прокурор та представник Позивача заперечили проти зазначеного прохання представника Відповідача.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,44,49,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Сансет" (16234, Чернігівська область, Коропський район, с. Тарасівка, код ЄДРПОУ 34334106, р/р 2600964451 у Коропському відділенні ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 8, кімн. №№58А, 59) в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 14, код ЄДРПОУ 21402205, р/р №37113018000996 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592) 25000 грн. боргу, 435 грн. 27 коп. пені, 25 грн. інфляційних, 84 грн. 25 коп. - 3% річних.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Сансет" (16234, Чернігівська область, Коропський район, с. Тарасівка, код ЄДРПОУ 34334106, р/р 2600964451 у Коропському відділенні ВАТ ”Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805) в доход Державного бюджету України (рахунок 31212206700002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УДКСУ у м.Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: ?судовий збір, код 03500068, пункт 2.1?) 1609 грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Кушнір
31.01.12