17 січня 2012 року м. Київ К/9991/29498/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.
розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 31 січня 2011 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області щодо не здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної державної допомоги як дитині війни за 2010 рік.
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 31 січня 2011 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_5 підвищення до пенсії розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано. Постановлено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області здійснити ОСОБА_5 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 05.05.2010 по 31.12.2010. В решті позовниі вимоги залишено без розгляду.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відмова Управління Пенсійного фонду України щодо підвищення позивачу до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є протиправною.
З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Зокрема статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).
З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Підвищення пенсії дітям війни у 2010 році, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України»на 2010 рік Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальні виплат, які відповідно до законодавства визначаються від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Одночасно колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до суду, у відповідності до ст. 99 КАС України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню лише з 05.07.2010.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Враховуючи викладене та відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області відхилити, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Суддя Л.Л. Мороз