"02" лютого 2012 р. Справа № 18/3017/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.
при секретарі Деркач Ю.О.,
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1. (дов. №01-9/5637 від 11.05.2011р.), ОСОБА_2. (дов.№ 01-9/5630 від 10.05.2011р.) після перерви ОСОБА_3. (копія дов. №01-9/5678 від 11.05.2011р.), ОСОБА_4. (копія дов. № 01-9/5634 від 11.05.2011р.),
відповідача -ОСОБА_5. (дов. №б/н від 16.01.2012 р.), ОСОБА_6 (дов.№б/н від 16.01.2012 р.) після перерви не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ “Полтаваобленерго” (вх.№5321П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.2011р. у справі №18/3017/11,
за позовом Публічного акціонерного товариства “Полтаваобленерго”, м. Полтава,
до Комунального підприємства Полтавської обласної ради “Полтававодоканал”, м. Полтава,
про спонукання до вчинення дій, -
У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», в якій просив суд зобов'язати комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал»виконати вимогу №05-21.1-03.2/4070 від 05.10.2011р. Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»та обмежити своє енергоспоживання до рівня екологічної броні електропостачання в зв'язку з наявною заборгованістю до моменту її повного погашення. Також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (а.с.2 -а.с.7, том 1).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.11.2011р. у справі №18/3017/11 (суддя Тимошенко К.В.) відмовлено в позові повністю (а.с.51-а.с.52, том 4).
ПАТ “Полтаваобленерго” з рішенням місцевого господарського суду від 23.11.2011р. не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.2011р. по справі №18/3017/11 повністю та прийняти нове рішення, яким зобов'язати Комунальне підприємство Полтавської обласної ради “Полтававодоканал” виконати вимогу №05-21.1-03.2/4070 від 05.10.2011р. та обмежити енергоспоживання до рівня екологічної броні електропостачання в зв'язку з наявною заборгованістю до моменту її погашення в повному обсязі. Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради “Полтававодоканал” судові витрати.
При цьому апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.
У судовому засіданні 17.01.2012р. була оголошена перерва до 02.02.2012 року до 11.30 год.
Представники позивача у судовому засіданні 02.02.2012 року вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи та предмет спору. Апелянт зазначає, що ПАТ «Полтавообленерго»в п.2 вимоги позовної заяви №05-21.1-01.6/18 від 20.10.2011р. просить не лише спонукати до вчинення дії, а й припинити дію, яка порушує право ПАТ «Полтаваобленерго», а саме обмежити відповідачем своє енергоспоживання до рівня екологічної броні.
01.02.2012р. через відділ документального забезпечення та контролю до суду надійшли від позивача додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№928), в яких апелянт зазначає, що посилання господарського суду Полтавської області в оскаржуваному рішенні на ст.27 Закону України «Про електроенергетику»є необґрунтованими. На думку апелянта, дана норма передбачає відповідальність суб'єктів енергопостачання за порушення в електроенергетиці. Предметом же даного судового розгляду є не відповідальність сторін, а примусове виконання обов'язку в натурі (заначений обов'язок, викладений в ч.8 ст.26 ЗУ «Про електроенергетику», якою визначено обов'язок споживача за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію обмежити своє власне електроспоживання до рівня екологічної броні) - саме виконання цього обов'язку, в тому числі вимагає законна вимога товариства від 05.10.11р. за № 05-21.1.-03.2/4070, яка не була виконана споживачем на момент подання позову.
Відповідач у судове засідання після оголошення перерви не з'явився. Про причини неявки належним чином суд не повідомив. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи, про що свідчить підпис представників відповідача в повідомленні суду про оголошення перерви до 02.02.2012р.(а.с. 77, том 4).
У відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. В обґрунтування посилається на те, що судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про неправомірність посилання позивача на те, що статтею 16 ЦК України передбачені такі способи захисту як припинення дії, яка порушує право та примусове виконання обов'язку в натурі, оскільки позивач у позовній заяві просить спонукати відповідача вчинити дії, а не припинити дії, яка порушує право позивача, і вимога позивача не має натурального виразу. (а.с.68-а.с.69, том 4).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, у 2004 році між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії №94 від 11.11.2004 року (а.с.20-а.с.23, том 1).
Відповідно до умов договору ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж є постачальником електричної енергії, а комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" - споживачем.
Зазначеним договором визначені умови поставки електроенергії відповідачеві, умови користування і оплати за використану електричну енергію, та передбачено, що при виконанні умов цього договору сторони зобов'язались керуватися Правилами користування електричною енергією та чинним законодавством України.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію в розмірі 36283326,47 грн.
Відповідно до п.2.2.3. договору відповідач зобов'язується оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків».
Пунктом 2.2.4. договору передбачено, що споживач зобов'язується самостійно припинити споживання електричної енергії при наявності заборгованості.
Згідно з п. 3.1.2. договору постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору у відповідності до порядку, передбаченого чинним законодавством України.
Відповідно до п. 6.3. договору електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником електричної енергії в т.ч. у разі невиконання розрахунків відповідно до п. 7.8 даного договору. Пунктом 7.8. договору встановлено, що споживачі, які мають узгоджені обсяги екологічної броні, здійснюють обов'язковий авансовий платіж до початку розрахункового періоду у розмірі, не меншому необхідного для оплати обсягів електричної енергії на період застосування екологічної броні до повного відключення підприємства.
Згідно з пунктом 2 «Порядку обмеження електропостачання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання», затвердженого постановою КМУ від 28.01.2004р. за №93 енергопостачальники, електропередавальні організації або Держенергонагляд не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати обмеження або припинення електропостачання відповідно до своїх функціональних обов'язків надсилають споживачам письмове попередження, в якому зазначаються підстава, дата і час, з якого буде запроваджено обмеження або припинення електропостачання.
Відповідно до пункту 3 «Порядку обмеження електропостачання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання»споживачі після отримання попередження про обмеження або припинення електропостачання повинні вжити заходів до усунення причин, що викликали необхідність застосування щодо них таких дій. У разі неможливості усунення зазначених причин споживачі зобов'язані після безпечного завершення технологічного процесу виробництва (з використанням технологічної броні електропостачання) здійснити з власних електроустановок обмеження електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю його припинити.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2010р. та 01.02.2011р. представниками позивача, відповідача та Держенергонагляду Полтавської області визначені величини екологічної броні електропостачання відповідно до п. 1.1.4. Інструкції про порядок складання акта екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, які були оформлені Актами екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача, що є невід'ємною частиною договору між позивачем та відповідачем (а.с.13-а.с.19, том 1).
Матеріалами справи підтверджується, що 08.09.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена письмова вимога за №05-21.1-03.2/3658 від 08.09.2011р. про необхідність проведення обмеження електропостачання електроустановок відповідача до рівня екологічної броні електропостачання та забезпечення безперешкодного доступу представників ПАТ "Полтаваобленерго" до власних електричних установок для проведення контролю за рівнем споживання електроенергії (а.с.25, том 1).
Судом першої інстанції встановлено, що представниками позивача в присутності головного енергетика відповідача було проведено обстеження електроустановок споживача та складено акт від 20.09.2011р. про обстеження об'єктів відповідача обмежених до рівня екологічної броні електроспоживання, в якому зазначено, що споживач не виконав письмову вимогу ПАТ "Полтаваобленерго" про обмеження електропостачання власних електроустановок до рівня екологічної броні та перелічено об'єкти споживача, що не увійшли до актів екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача та не були відключені на момент обстеження (а.с.33-а.с.34, том 1).
В матеріалах справи міститься вимога за № 05-21.1-03.2/4070 від 05.10.2011р. про необхідність проведення обмеження електропостачання електроустановок КППОР "Полтававодоканал" до рівня екологічної броні електропостачання та забезпечення безперешкодного доступу представників ПАТ "Полтаваобленерго" до власних електричних установок для проведення контролю за рівнем споживання електроенергії (а.с.29, том 1).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, представниками позивача в присутності головного енергетика відповідача було проведено обстеження електроустановок споживача та складено акт від 13.10.2011р. про обстеження об'єктів відповідача обмежених до рівня екологічної броні електроспоживання. У даному акті зазначено, що споживач в порушення ч. 8 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 7.9., п.п. 3 п. 10.2 ПКЕЕ, п. 2.2.4 договору, п. З Порядку не виконав письмову вимогу ПАТ "Полтаваобленерго" про обмеження електропостачання власних електроустановок до рівня екологічної броні та перелічено об'єкти споживача, що не увійшли до актів екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача та не були відключені на момент обстеження (а.с.35-а.с.36, том 1).
З позовної заяви вбачається, що позивач у прохальній частині позовної заяви просить зобов'язати Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтавоводоканал» виконати вимогу № 05-21.1-03.2/4070 від 05.10.2011р. Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" та обмежити своє енергоспоживання до рівня екологічної броні електропостачання в зв'язку з наявною заборгованістю до моменту повного її погашення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вказана вимога позивача містить, зокрема, дві вимоги:
- про проведення обмеження електропостачання електроустановок відповідача до рівня екологічної броні електропостачання;
- про забезпечення безперешкодного допуску (за службовим посвідченням) представників ПАТ "Полтаваобленерго" до власних електричних установок для проведення контролю за рівнем споживання електроенергії.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, акти від 20.09.2011р. та від 13.10.2011р. (а.с.33 - а.с.36, т.1) та пояснення позивача б/н від 23.11.2011р. (а.с. 47, том 4), відповідач, Комунальне підприємство Полтавської обласної ради “Полтававодоканал”, забезпечив доступ представників ПАТ "Полтаваобленерго" до власних електричних установок для проведення контролю за рівнем споживання електроенергії.
Як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, позивач не надав доказів невиконання відповідачем вимоги про забезпечення безперешкодного допуску представників позивача до електричних установок.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача виконати вимогу позивача №05-21.1-03.2/4070 від 05.10.2011р. в частині забезпечення безперешкодного допуску (за службовим посвідченням) представників ПАТ "Полтаваобленерго" до власних електричних установок для проведення контролю за рівнем споживання електроенергії необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Відповідно до умов ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.
Порядок обмеження електроспоживання споживачеві до рівня екологічної броні або повного припинення їм електропостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 26 цього Закону передбачено обов'язок споживача обмежити власне електроспоживання, за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію, до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої та забезпечити безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до електричних установок споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.
Статтею 27 названого Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, в тому числі і за порушення правил користування. Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що положення вищезазначених норм закону передбачають інший спосіб захисту цивільного права позивача в частині припинення постачання електроенергії споживачеві в зв'язку з наявністю боргу за спожиту електроенергію.
Крім того, статтею 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких відсутній такий спосіб захисту, як спонукання до вчинення дій, зокрема, щодо зобов'язання відповідача виконати вимогу позивача №05-21.1-03.2/4070 від 05.10.2011р. в частині зобов'язання проведення обмеження електропостачання електроустановок відповідача до рівня екологічної броні електропостачання та зобов'язання відповідача обмежити своє енергоспоживання до рівня екологічної броні електропостачання в зв'язку з наявною заборгованістю до моменту повного її погашення.
Щодо посилань апелянта на те, що статтею 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту як припинення дії, яка порушує право, то судова колегія зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд спонукати відповідача вчинити дії, а не припинити дію, яка порушує право позивача.
Як вбачається з доповнень позивача до апеляційної скарги, апелянт стверджує, що предметом даного судового розгляду є примусове виконання обов'язку в натурі, а саме виконання цього обов'язку, в тому числі вимагає законна вимога товариства від 05.10.11р. за № 05-21.1.-03.2/4070.
Ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України визначені способи захисту прав та інтересів, якими зокрема, можуть бути: примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
При цьому, за загальними нормами чинного законодавства, подаючи позовну заяву, позивач повинен конкретизувати свої вимоги та вказати спосіб захисту свого немайнового або майнового права та інтересу за захистом якого особа звернулася до суду.
Як вбачається із позовної заяви (а.с.2-а.с.7, том 1), позивачем не зазначено такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі та припинення дії, яка порушує право. Позивач просить суд зобов'язати комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал»виконати вимогу №05-21.1-03.2/4070 від 05.10.2011р. Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»та обмежити своє енергоспоживання до рівня екологічної броні електропостачання в зв'язку з наявною заборгованістю до моменту її повного погашення.
Відсутність відповідного унеможливлює розгляд поданої позивачем вимоги по суті.
Відповідно до ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Позивач не довів, що договором або чинним законодавством встановлений обраний позивачем спосіб захисту.
Колегія суддів вважає, що позивачем обраний спосіб захисту своїх інтересів, який не передбачений нормами чинного законодавства, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які б свідчили про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Полтаваобленерго” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 23 листопада 2011р. у справі №18/3017/11 залишити без змін.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Кравець Т.В.
Суддя Крестьянінов О.О.
Повний текст постанови підписаний 03.02.2012 року.