"07" лютого 2012 р.Справа № 30/17-4971-2011
За позовом: Промислово-будівельна група "ІНТОБУД"
До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГлавСтрой"
Про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 -згідно довіреності від 23.02.2011 р.
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Промислово-будівельна група (далі - ПБГ) "ІНТОБУД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ГлавСтрой" про стягнення заборгованості у сумі 450 000 грн., пені у сумі 64 972 грн., інфляційних у сумі 27 200 грн., 3% річних у сумі 12 575 грн.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
18 березня 2010р. між ПБГ "ІНТОБУД" (Постачальник) та ТОВ "ГлавСтрой" (Покупець) був укладений Договір поставки № 1/03-2010, згідно якого Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти і сплатити ціну за установки для вдавлювання паль (далі-Товар), які визначені у п. 1.2 цього Договору, в кількості двох одиниць в строки та за ціною, які визначені умовами цього Договору.
За умовами розділу 3 Договору загальна ціна Товару за цим Договором складає 800 000 грн., враховуючи ПДВ -20 % - 133 333 грн. 33 коп. Покупець здійснює оплату ціни Товару, визначеної у п. 3.1.цього Договору, частинами в наступному порядку: - Покупець сплачує на користь Постачальника аванс за Товар у розмірі 340 000 грн., враховуючи ПДВ -20 % - 56 666 грн.66 коп., протягом двох банківських днів з моменту укладання цього Договору; - Покупець сплачує на користь Постачальника 460 000 грн., враховуючи ПДВ -20 % - 66 666 грн.66 коп. до 31.12.2010р. з моменту прийняття Товару. Оплата ціни Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 2.4 Договору передача Товару від Постачальника до Покупця оформлюється актом приймання-передачі (Додаток № 1), який підписується Сторонами.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору він передав, а відповідач прийняв Товар, про що був складений відповідний акт приймання-передачі від 18.03.2010р. Але, відповідач не в повному обсязі розрахувався за придбаний Товар, оскільки перерахував на рахунок позивача лише 350 000 грн., а саме: 18.03.2010 року -100 000 грн., 19.03.2010 року -240 000 грн. та 02.04.2010 року -10 000 грн. Залишок заборгованості у сумі 450 000 грн. відповідачем оплачений не був.
Позивач по справі зазначає, що зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 450 000 грн.
Відповідно до п. 6.2 Договору за прострочення оплати ціни Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення платежу, від простроченої суми за кожний день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.01.2011р. по 06.12.2011р. у сумі 64 972 грн., яку також просить суд стягнути з відповідача.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу інфляційні у сумі 27 200 грн. та 3% річних у сумі 12 575 грн., які також просить стягнути з відповідача.
Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2010р. між ПБГ "ІНТОБУД" (Постачальник) та ТОВ "ГлавСтрой" (Покупець) був укладений Договір поставки № 1/03-2010, згідно якого Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти і сплатити ціну за установки для вдавлювання паль (далі-Товар), які визначені у п. 1.2 цього Договору, в кількості двох одиниць в строки та за ціною, які визначені умовами цього Договору.
За умовами розділу 3 Договору загальна ціна Товару за цим Договором складає 800 000 грн., враховуючи ПДВ -20 % - 133 333 грн. 33 коп. Покупець здійснює оплату ціни Товару, визначеної у п. 3.1.цього Договору, частинами в наступному порядку: - Покупець сплачує на користь Постачальника аванс за Товар у розмірі 340 000 грн., враховуючи ПДВ -20 % - 56 666 грн.66 коп., протягом двох банківських днів з моменту укладання цього Договору; - Покупець сплачує на користь Постачальника 460 000 грн., враховуючи ПДВ -20 % - 66 666 грн.66 коп. до 31.12.2010р. з моменту прийняття Товару. Оплата ціни Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Згідно акту приймання-передачі від 18.03.2010р. Постачальник виконав свої зобов'язання щодо поставки Товару.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Отже, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий Товар у сумі 450 000 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до п. 6.2 Договору за прострочення оплати ціни Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення платежу, від простроченої суми за кожний день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно вважає за необхідне застосувати до відповідача санкції у вигляді пені. Але, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За таких обставин, позивачем невірно зроблено розрахунок пені. З урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України розмір пені, що підлягає стягненню складає: ((450 000 грн. х 15,5%) / 365) х 181 = 34 588 грн. 36 коп.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної статті позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні у сумі 27 200 грн. та 3% річних у сумі 12 575 грн.
За таких обставин, позовна заява ПБГ "ІНТОБУД" підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву Промислово-будівельної групи "ІНТОБУД" -задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГлавСтрой" (м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, 5/7, кв. 2, код ЄДРПОУ 33217376) на користь Промислово-будівельної групи "ІНТОБУД" (м. Одеса, вул. Пушкінська, 32, код ЄДРПОУ 32316457) заборгованість у сумі 450 000 грн., пеню у сумі 34 588 грн. 36 коп., інфляційні у сумі 27 200 грн., 3% річних у сумі 12 575 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 10 487 грн. 33 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 13 лютого 2012р.
Суддя Рога Н. В.