"07" лютого 2012 р.Справа № 6/17-4852-2011
за позовом Прокурора Комінтернівського району Одеської області, в інтересах держави,
в особі Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди у розмірі 1514 грн. 58 коп.
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від прокуратури: ОСОБА_2 - довіреність
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 -паспорт, ОСОБА_3 - довіреність
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Комінтернівського району Одеської області, в інтересах держави, в особі Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення шкоди у розмірі 1514 грн. 58 коп.
Прокурор позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач з позовом не згоден, з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займає земельну ділянку площею 0,06 га під розміщення частини будівлі магазину-у „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташовану на території Кіровської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1, - без документів, які б підтверджували право користування або право власності на зазначену земельну ділянку.
Як на докази самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,6га прокурор посилається на Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 3 червня 2011 року, Актом обстеження земельної ділянки від 3 червня 2011 року № 005322, припис серії КОМ № 005322 від 3 червня 2011 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії КОМ №005305 від 3 червня 2011 року, постанову про накладення адміністративного стягнення серії КОМ № 005305 та на квитанцією про сплату цього штрафу відповідачем.
Посилаючись на вимоги статті 212 Земельного кодексу України, якою встановленою, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню за рішенням суду власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, а приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки -прокурор просить зобов'язати відповідача повернути до земель комунальної власності самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,06га, зобов'язати за власний рахунок відповідача привести земельну ділянку у придатний доля використання стан шляхом знесення збудованих на ній будівель та споруд і стягнути шкоду за самовільне користування в розмірі 1514,58грн.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що на спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, що належить йому на праві власності, одержане при розпаюванні КСП „Кіровська птахофабрика”.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Статтею 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.12.2011р. по справі №2-1045/2011 за ОСОБА_1 визнано право власності на об'єкт нерухомого майна -магазин-бар „ІНФОРМАЦІЯ_1”, розташованого на земельній ділянці загальною площею 0,04га по АДРЕСА_1, який за технічною документацією складається з% літ”А” -магазин, літ. „А1” -прибудова, літ. „А2”-прибудова, літ. „а” -тамбур, літ. „а1” -веранда, літ. „пд.(А” -підвал, літ. „вх.пл. -вхід в підвал, літ. -вбиральня, 1-брукування, №1-2 - огорожа.
Стаття 120 ЗК України встановлює перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.
Статтею 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
На момент вирішення спору, що не заперечується відповідачем, державної реєстрації права власності на вищевказане майно за ОСОБА_1. не зареєстровано.
Статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності на нерухомі речі, обмеженя цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до абзацу третьому частини 2 статті 331 ЦК України - якщо право вланості на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Таким чином, приймаючи до уваги, що право власності на вищевказане нерухоме майно за відповідачем не зареєстровано і він не має права на розпорядження цим майном -суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ФОП ОСОБА_1. привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення збудованих на ній будівель та споруд.
Крім того, твердження прокурора про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,06га спростовується укладеним між Кіровською сільською радою та ОСОБА_1. договору оренди землі № 122 від 15.10.2009р., відповідно до умов якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування магазину, площею 0,04га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та поштовими квитанціями про оплату цієї оренди.
Зазначений договір укладено терміном на 5 років (п.3.1. договору) і він є чинним на момент вирішення спору.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що земельна ділянка площею 0,4 га за вищевказаною адресою була зайнята відповідачем самовільно.
Приймаючи до уваги, що вищевказаними актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 3 червня 2011 року та обстеження земельної ділянки від 3 червня 2011 року № 005322 встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,06га та з огляду на відсутність правових підстав вважати самовільним зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,04га -суд вважає, що в під час вирішення спору знайшов своє підтвердження факт самовільного зайняття ФОП ОСОБА_1. земельної ділянки площею 0,02га, тобто -земельної ділянки, розмір якої перевищує площу, наданої відповідача в оренду ділянки площею 0,04га.
Прокурором не доведено розташування на земельній ділянці площею 0,02га будь-яких будівель та споруд відповідача.. Тому, в частині зобов'язання знесення об'єктів нерухомості з метою звільнення цієї земельної ділянки -у задоволенні позову, також, слід відмовити.
Між тим, факт зайняття цієї земельної ділянки відповідачем знайшов своє підтвердження матеріалами справи.
Тому, позов в частині зобов'язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02га до земель комунальної власності підлягає задоволенню.
Також, слід задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки площею 0,02га. Її розмір, відповідно до методичного розрахунку з урахуванням зазначеного розміру самовільно зайнятої земельної ділянки, становить 504,86грн. (0,02га х 8052 х 1 х 1 х 2,5 х 1,254 = 504,86).
У відповідності до ст. 56 Закону України „Про охорону земель” юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підглядає відшкодуванню в повному обсязі.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача судового збору в розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача в запереченням на необхідність припинення провадження у справі через те, що спір підлягає вирішенню в порядку цивільного процесуального судочинства, оскільки позов заявлено до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а не до громадянина ОСОБА_1. Крім того, будівля магазину-бару, розташована на спірній земельній ділянці, призначена для використання у підприємницькій діяльності.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1 .Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстр. № НОМЕР_1) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,02 га що розташована на території Кіровської сільської ради Комінтернівського району за адресою: АДРЕСА_1 до земель комунальної власності.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстр. № НОМЕР_1) на рахунок № 31110106700270, одержувач: УДК у Комінтернівському районі, код ЄДРПОУ 23214979, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО банку: 828011, Комінтернівський район 21081100, шкоду в розмірі 504 гривні 86коп.
4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстр
№ НОМЕР_1) до державного бюджету України 1609 гривень 45коп. судового збору на рахунок № 31215206700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ 23213460, Банк отримувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, Код класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України..
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено10.02.2012р.
Суддя Демешин О.А.