18.01.12р.Справа № 1/5005/15146/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк" Радабанк", м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект", м. Дніпропетровськ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал", м. Дніпропетровськ
про розірвання кредитного договору № 810/2 від 19.12.2008р. та стягнення 3 005 791 грн. 66 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №2 від 10.01.201012 р.;
від відповідача - 1: ОСОБА_2, представник, дов. № б/н від 16.12.2011р.;
від відповідача - 2: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк" Радабанк" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить:
- розірвати кредитний договір №810/2 від 19.12.2008 року укладений між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк" Радабанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект".
- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал" заборгованості по кредиту у розмірі 3 005 791 грн. 66 коп., з яких 3 003 786 грн. 60 коп. - кредитні кошти та 2 005 грн. 06 коп. - заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитним договором №810/2 від 19.12.2008р.
Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем-1 умов кредитного договору в частині своєчасної та повної сплати кредиту та відсотків за користування кредитом.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує, у відзиві на позов зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження звернення до відповідача-1 із письмовою вимогою достроково повернути отримані кредитні кошти та відсотки за їх використання, як передбачено п. 2.3.2 Кредитного договору. Зазначає, що згідно розділу 3 Кредитного договору зобов'язання відповідача за договором забезпечені договорами іпотеки та договорами поруки, укладеними, крім іншого, між банком та фізичними особами. Рішенням АНД районного суду м. Дніпропетровська від 09.12.11р. задоволені вимоги ПАТ „АБ” Радабанк” в частині стягнення з поручителів (фізичних осіб) заборгованості відповідача за спірним кредитним договором в розмірі 661 309 грн. 64 коп. з кожного окремо. Оскільки при задоволенні вимог позивача за даним позовом можливе подвійне стягнення, відповідач-1 просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач-2 явку повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
На адресу суду повернулися конверти направлений відповідачу - 2 з відміткою поштового відділення: "Адресат вибув".
Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами та ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Довідці з ЄДРЮОФОП від 24.11.11р., наданої позивачем. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши надані докази, господарський суд -
19.12.2008р. між ЗАТ АБ „Радабанк” (правонаступник -ПАТ „АБ” Радабанк”, банк) та ТОВ „Укртехкомплект” (позичальник) укладений кредитний договір № 810/2 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику цільовий відкличний кредит в сумі 5 400 000, 00 гривень на наступні цілі - поповнення обігових коштів. Кредит надається не пізніше 15 днів з моменту підписання Договору за умови надання позичальником усіх необхідних для надання кредиту документів та передбаченого Договором забезпечення повернення кредиту, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплати проценти та комісійну винагороду в обумовлені цим Договором терміни (п. 1.1 Договору).
У відповідності з п.1.2 Кредитного договору, відповідач-1 зобов'язався повернути одержані кредитні кошти згідно з Графіком погашення кредиту з відстрочкою платежу до шести місяців, починаючи погашення з сьомого місяця рівними частинами та кінцевим терміном повернення коштів - 16 грудня 2011 року.
Пунктом 2.3.2 Кредитного договору, передбачено, що у разі порушення позичальником умов цього Договору, зокрема, несвоєчасного повернення отриманого кредиту та сплати відсотків за його використання, позичальник зобов'язується по письмовій вимозі Банку достроково повернути отримані кредитні кошти та відсотки за їх використання. З цих підстав Банк також має право розірвати Кредитний договір в судовому порядку.
Як зазначає позивач, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства, відповідач-1 не виконує своїх зобов'язань за Договором, а саме, ухиляється від погашення заборгованості за нарахованими відсотками.
Останнє погашення суми кредиту здійснено відповідачем-1 11.06.2010р. на суму 86 229 грн. 28 коп., у зв'язку із чим на виконання вимог п. 2.3.2 Договору позивачем на адресу ТОВ "Укртехкомплект" направлено повідомлення № 541/08 від 03.06.09р. з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором .
Станом на день подання позовної заяви погашення заборгованості з боку відповідача-1 не відбулося, заборгованість ТОВ „Укртехкомплект” за кредитом складає 3 005 791 грн. 66 коп.
З метою належного виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором, між позивачем та ТОВ «Реал»(поручитель) укладено Договір поруки № 810/2-П-1 від 19.12.2008 року (надалі - Договір поруки).
Згідно п. 1.2 Договору поруки предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором за Кредитним договором № 810/2 від 19.12.2008 року.
Відповідно до п. 2.2. Договору поруки поручитель зобов'язується у разі невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, на підставі письмового повідомлення кредитора, що містить розрахунок заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню, згідно кредитного договору, протягом п'яти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення.
На виконання умов п. 2.2 Договору поруки позивачем на адресу відповідача-2 направлене письмове повідомлення № 548/08 від 03.06.2009р. за вимогою перерахувати суми, що підлягають погашенню, згідно кредитного договору.
Станом на день подання позовної заяви погашення заборгованості з боку відповідача-2 не відбулося.
У зв'язку із чим Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк" Радабанк" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить:
- розірвати кредитний договір №810/2 від 19.12.2008 року укладений між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк" Радабанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект".
- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал" заборгованості по кредиту у розмірі 3 005 791 грн. 66 коп., з яких 3 003 786 грн. 60 коп. - кредитні кошти та 2 005 грн. 06 коп. - заборгованість по нарахованим відсоткам за кредитним договором №810/2 від 19.12.2008р.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст.1048 цього Кодексу проценти виплачуються до дня повернення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого саме роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього кодексу, з окрема: договорів та інших правочинів (ч.2 ст. 509 ЦК України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ч. ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. ст. 9, 16, 549-551, 611 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 20, 216-220, 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до позовних вимог, позивач просить розірвати кредитний договір №810/2 від 19.12.2008 року, укладений між ЗАТ АБ "Рада Банк" та ТОВ "Укртехкомплет", посилаючись на пункт 2.3.2. спірного кредитного договору. При цьому, позивач вказує що даний пункт передбачає право Банку розірвати договір в судовому порядку.
Однак, відповідно до умов договору (пункт 2.3.2. п.п. б, в) встановлено процедуру розірвання договору. В договорі зазначено, що Банк на свій розсуд має право розірвати договір у судовому порядку. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов'язується негайно повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші дії зобов'язання за договором; або: згідно зі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити односторонньо розірвання договору з направленням позичальникові повідомлення. У вказану в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов'язується негайно повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші дії зобов'язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано доказів на підтвердження його бажання розірвати кредитний договір у встановленому законом та договором порядку. Позивачем не надано документів, що свідчить про повідомлення та надсилання письмової пропозиції щодо розірвання цього договору позичальнику.
Також, відсутні докази повернення Банку позичальником суми кредиту в повному обсязі, процентів та повного виконання інших зобов'язань за договором.
Крім цього, Кредитним договором передбачено, що зобов'язання позичальника за цим Договором забезпечуються Договорами іпотеки та Договорами поруки з юридичними та фізичними особами (п. 3 Договору).
Таким чином, розірвання Кредитного договору тягне за собою порушення прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, які безпосередньо забезпечують зобов'язання Позичальника за цим Договором.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині розірвання Кредитного договору задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал" про солідарне стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 3 005 791 грн. 66 коп., з яких 3 003 786 грн. 60 коп. - кредитні кошти та 2 005 грн. 06 коп. - заборгованість по нарахованим відсоткам, то в цій частині вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно Розділу 3 Кредитного договору, зобов'язання позичальника за Договором забезпечуються Договорами іпотеки: № 810/2-1 від 19.12.2008р. з ОСОБА_3, Договір поруки № 810/2-П-1 від 19.12.2008р. з ТОВ «Реал», Договір поруки № 810/2-П від 19.12.2008р. з ТОВ «Практика», Договори поруки з фізичними особами: ОСОБА_4-№ 810/2-П'б від 19.12.2008р., ОСОБА_4 - № 810/2-П-2 від 19.12.2008р.; ОСОБА_3 № 810/2-П-3 від 19.12.2008р.; ОСОБА_5 - № 810/2-П-4 від 19.12.2008р.; ОСОБА_6 № 810/2-П'б від 19.12.2008р.
Відповідно до п. 2.2 даних договорів, поручителі зобов'язуються у разі невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, на підставі письмового повідомлення кредитора, що містить розрахунок заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню, згідно кредитного договору, протягом п'яти календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання його обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За умовами ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додатково відповідальність поручителя.
Частиною 3 ст. 554 ЦК України передбачено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. У разі укладання декількох договорів поруки, на виконання одного й того ж зобов'язання ч.3 ст. 554 ЦК України не застосовується. У такому випадку кредитор має право пред'являти вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відносно до яких, кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники.
За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В матеріалах справи наявні документи, що свідчать про звернення позивача до суду до Амур - Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська з позовними вимогами до фізичних осіб про стягнення заборгованості за спірним Кредитним договором.
В судовому засіданні встановлено та долучено до справи копію рішення вищезазначеного суду, яке не набрало чинності, відповідно до якого з фізичних осіб, які є поручителями за Договорами поруки стягнуто частково заборгованість за Кредитним договором.
Оскільки Кредитний договір є на час подання позову до суду діючим та не розірваним, позивачу необхідно було надати до позовної заяви обґрунтований розрахунок суми позовних вимог, приймаючи до уваги вище зазначені обставини. Долучений позивачем до матеріалів справи розрахунок суми боргу та процентів по кредиту, не може бути прийнятий судом в якості належного доказу на підтвердження суми заборгованості, оскільки є не обґрунтованим; на вимогу суду позивачем перерахунок не здійснений.
Крім того, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, здійсненого господарським судом 18.01.12р., відповідач-2 -Товариство з обмеженою відповідальністю „Реал”, як юридична особа знаходиться в стані припинення.
Таким чином, в частині позовних вимог до відповідача-2 провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ПАТ „АБ” Радабанк” про розірвання кредитного договору № 810/2 від 19.12.2008р. та стягнення солідарно з ТОВ „Укртехкомплект” та ТОВ „Реал” 3 005 791 грн. 66 коп. заборгованості за кредитним договором необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати у справі покладаються на позивача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Реал” провадження у справі припинити.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.
СуддяІ.А. Рудь
Рішення підписано - 03.02.12р.