"13" лютого 2012 р.
Справа № 5004/21/12
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина", м. Луцьк
про стягнення 42950 грн. 53 коп.
Суддя Войціховський В.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник (дов. №10-2/26 від 10.01.2012р.)
від відповідача: ОСОБА_2 -представник (дов. №27 від 12.01.2012р.)
Суть спору: приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина" в порядку регресу 42950,53 грн. збитків, як компенсацію виплаченого страхувальникові -товариству з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія" страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винним у котрій, згідно постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.02.2008р. по справі №3-6-3954/08, є водій ОСОБА_3, котрий на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди керував належним товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина" транспортним засобом -автомобілем МАЗ 6422 державний номерний знак НОМЕР_1 та перебував в трудових відносинах із зазначеним товариством.
Ухвалою господарського суду від 06.01.2012р. зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду від 26.01.2012р. у зв'язку з невиконанням позивачем вимог суду (неподанням витребуваних документів та ненаправленням в судове засідання повноважного представника) розгляд справи відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні, надавши на вимогу суду витребувані документи та матеріали, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі. При цьому в обґрунтування пред'явленого позову представник сторони посилається на норми ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1166, 1172, 1187, 1888, 1891 Цивільного кодексу України, зазначає, що відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Одночасно з цим до початку розгляду справи по суті в канцелярію господарського суду було здане підписане представником ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" ОСОБА_6 клопотання від 10.02.2012р. (а.с. 49-50) про поновлення пропущених строків позовної давності.
В судовому засіданні представником ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" ОСОБА_1 зазначене клопотання було підтримане, при цьому в обгрунтування клопотання представником сторони здійснюються усні посилання на ті обставини, що ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" вчинялись заходи, спрямовані на стягнення з відповідача заборгованих коштів в судовому порядку (ухвали господарського суду Миколаївської області від 28.04.2011р. №5016/1246/2011/6713/2011 та від 01.08.2011р. у справі №5016/2550/2011(1/135) -а.с. 51-56).
Відповідач у відзиві від 07.07.2012р. №77 на позовну заяву та представник останнього в судовому засіданні з приводу пред'явлених до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина" позовних вимог заперечили та просять суд відмовити позивачу в позові в повному обсязі.
При цьому представником відповідача було засвідчено, що згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так як, страхове відшкодування страховою компанією потерпілому було здійснено 25 квітня 2008 року, то відповідно і строк позовної давності сплив 25 квітня 2011 року. Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З приводу клопотання позивача відносно поновлення пропущених строків позовної давності представник ТзОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" заперечив посилаючись при цьому на відсутність у позивача поважних причин пропуску останніх.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
15 листопада 2007 року між закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Український Страховий Альянс", м. Київ правонаступником прав та обов'язків котрого на даний час виступає приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ (витяг із Статуту -а.с. 62) та товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія", м. Київ було укладено договір страхування наземного транспорту за №1045090/05/11 серія КБ (а.с. 10) у відповідності до котрого страховою компанією було застраховано майнові інтереси ТзОВ "Універсальна лізингова компанія", пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу -автомобіля КАМАЗ-54115 державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Як вбачається з довідки УДАІ УМВС України в Миколаївській області (а.с. 11) та постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.02.2008р. по справі №3-6-3954/08 (а.с. 12) 25 січня 2008 року об 21 год. 40 хв. на автомобільній дорозі Ульянівка-Миколаїв трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю трьох автомобілів:
- автомобіля КАМАЗ-54115, котрий належав товариству з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4;
- автомобіля ЗАЗ-Део Т-13110 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5;
- автомобіля МАЗ 6422 державний номерний знак НОМЕР_1, котрий належав товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3.
Громадянин ОСОБА_3 в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом марки МАЗ номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожні обставини, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив занос причіпа на зустрічну смугу та допустив зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ-Део Т-13110 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобілем марки КАМАЗ-54115 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, скоїв тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У відповідності до постанови Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.02.2008р. по справі №3-6-3954/08 водій ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
На підставі заяви про настання страхового випадку за договором ОСЦПВВНТЗ та Авто КАСКО №1110/08 (а.с. 13-14) закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Український Страховий Альянс" визнало дорожньо-транспортну пригоду, котра трапилась 25.01.2008р., страховим випадком і 24 квітня 2008 року склала відповідний страховий акт за №4108/05/11 з додатком -розрахунок страхового відшкодування (а.с. 15-16) в сумі 67940,53 грн.
Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Український Страховий Альянс", виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником -товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія", виплатила останньому страхове відшкодування згідно страхового акта №4108/05/11 за договором №1045090/05/11 від 15.11.2007р. в сумі 67940,53 грн. (платіжне доручення №3850 від 25.04.2008р. -а.с. 17).
Згідно із ст. 6 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996р. (із наступними змінами і доповненнями) добровільне страхування -це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Зазначені норми законодавства вказують на те, що договірні відносини виникають між Страховиком і Страхувальником з моменту підписання договору страхування, проте сам обов'язок Страховика відшкодувати Страхувальнику шкоду виникає з моменту настання страхового випадку.
Відповідно до статті 993 цього Кодексу, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки унормований і статтею 27 Закону України "Про страхування". Зазначеною статтею Закону визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У відповідності до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
В даному випадку, за змістом цієї статті, суд вважає, що позивач набув право звернення з регресною вимогою саме з моменту здійснення ним виплат потерпілому, з цього ж моменту для позивача починає обчислюватись строк для пред'явлення регресного позову.
З матеріалів справи вбачається, що шкода була завдана Страхувальнику внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 25 січня 2008 року, відповідні відшкодування Страхувальнику грошових сум було здійснено Страховиком 25 квітня 2008 року (платіжне доручення №3850 від 25.04.2008р.), відтак суд вважає, що саме з цього моменту (25 квітня 2008 року) в Страховика-позивача виникло право позовної вимоги до відповідача в порядку регресу.
У відповідності до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права -позовна давність, встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином суд, враховуючи положення ч. 5 ст. 261 ЦК України, вважає, що в даному випадку строк позовної давності для позивача закінчився 25 квітня 2011 року.
Судом при цьому встановлено, що відповідна позовна заява приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" була подана до господарського суду Волинської області 30 грудня 2011 року шляхом направлення позовних матеріалів поштовим зв'язком, про що свідчить відмітка штемпеля поштового відділення №32 міста Києва на конверті кореспонденції (а.с. 35).
Таким чином, враховуючи положення статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом було пропущено строк позовної давності щодо його вимог про стягнення з відповідача в порядку регресу різниці страхового відшкодування в розмірі 42950,53 грн.
У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В матеріалах справи (а.с. 42-43) міститься заява відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина" про застосування трирічної позовної давності в якості підстави для відмови позивачу в задоволенні його позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу.
За таких обставин суд застосовує позовну давність до вимог позивача про відшкодування різниці завданих збитків в порядку регресу в розмірі 42950,53 грн., що є підставою для відмови у позові.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у численних судових рішеннях, зокрема, постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2011р. та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі №5019/438/11.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі при відмові в позові покладаються на позивача.
Разом з тим, згідно положень ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Розглянувши письмове клопотання приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" від 10.02.2012р. за підписом представника товариства ОСОБА_6 (довіреності від 28.10.2011р. №2436/18 та від 07.04.2011р. №750/18 -а.с. 33-34), а також заслухавши заявлене в судовому засіданні відповідне усне клопотання представника позивача ОСОБА_1 (довіреність №10-2/26 від 10.01.2012р. -а.с. 82) про поновлення пропущених строків позовної давності, а також документи в підтвердження зазначених клопотань, суд відхиляє останні, зокрема, з підстав достатньої необґрунтованості представниками позивача поважних причин пропуску позовної давності.
При цьому суд засвідчує те, що письмове клопотання позивача від 10.02.2012р. було підписане представником товариства ОСОБА_6, котра діяла на підставі довіреностей від 28.10.2011р. №2436/18 та від 07.04.2011р. №750/18, строк повноважень за котрими у представника закінчився 31 грудня 2012 року.
Представлені господарському суду копії процесуальних документів (ухвал) господарського суду Миколаївської області свідчать лише про те, що:
- в першому випадку позивач в межах строків позовної давності звертався до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача, хоча саме з вини приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, не зазначено доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини) позовну заяву було повернуто без розгляду -ухвала від 28.04.2011р. №5016/1246/2011/6713/2011;
- в другому випадку позивач уже з пропуском строків позовної давності повторно звертався до суду з відповідними позовними вимогами, хоча господарським судом було залишено відповідний позов без розгляду згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України з підстав невиконання ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування"позивачем вимог суду в частині подання витребуваних ухвалою документів -ухвала від 04.10.2011р. у справі №5016/2550/2011(1/135).
Одночасно з цим на вимогу господарського суду представником позивача не було надано жодних інших документів в підтвердження поважності пропуску позивачем позовної давності.
При цьому суд вважає, що позивачу (як ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", так і його попередникам) було відомо про порушення свого права з 25 квітня 2008 року, і саме із зазначеної дати останній не був позбавлений можливості раніше звернутися до суду з позовними вимогами про захист свого порушеного права чи інтересу, зокрема, з позовом про відшкодування страховій компанії в порядку регресу за рахунок ТзОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" різниці завданих збитків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 6, 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 256, 257, 261, 267, 979, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В позові відмовити.
Суддя В. А. Войціховський
Повний текст рішення
складено та підписано
13.02.12