28.12.2011 Справа №2-8733/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої Черніцької І.М.
- при секретарі Бурячинській Д.Д.
з участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики ,-
Позивач ОСОБА_2, звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в гривневому еквіваленті у сумі 11 965,50 грн., 143,59 грн. індексу інфляції за весь час прострочення та 2,5% проценти річних за користування коштами за період з 04.04.2011р. по 31.10.2011р., а всього на суму 12282,02 грн.
В обґрунтування вимог вказує, що 03.03.2011р. між ним та відповідачем укладено договір позики грошей, відповідно до умов якого ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 кошти в сумі 1500 доларів США, з терміном повернення до 03.09.2011 року. У встановлений у договорі строк відповідач суми боргу не повернув.
Посилаючись на наведене просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, зіславшись на доводи викладені у заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦПУ України у разі неявки у судове засідання відповідача, яким належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, заслухавши думку позивача, який не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 03 березня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно умов якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 гроші в сумі 1500 доларів США, зі сплатою 2,5 відсотків за користування кредитними коштами, а останній зобов'язувався повернути позикодавцеві отриману суму коштів до 03 вересня 2011 року, про що свідчить оригінал розписки написаної власноручно ОСОБА_3 від 03.03.2011 року.
У встанволеному у договорі строк боржник коштів не повернув.
Згідно службового розпорядження Національного банку України від 28.12.2011 року офіційний курс гривні до долара США станом на 28.12.2011 року становить: за 100 доларів США 798,9500 грн.
У встановлений строк та на даний час, борг в сумі 15000 доларів США відповідачем не повернуто.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягє до часткового задоволення.
В силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначених за офіційним курсом відповідною валюти на день платежу, якщо інший порядок визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Встановлено, що ОСОБА_3 не повернув борг ОСОБА_2, що підтверджується оригіналом розписки від 03.03.2011 року, наявним у позивача.
Такими діями відповідача порушено права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення із відповідача суми боргу у розмірі 1500 доларів США, що еквівалентно 11 984,25 грн., виходячи із офіційного курсу долара США до гривні станом на 28.12.2011 року.
З врахуванням того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання на суму 1500 доларів США за період з 04 квітня 2011 року по 31 жовтня 2011 року включно, а тому зобов'язаний сплатити на користь позивача 2,5 проценти річних від простроченої суми у розмірі 21,7 доларів США, що еквівалентно 173грн., ( згідно офіційного курсу гривні до долара США станом на 28.12.2011 року) виходячи із наступного розрахунку: 1500 доларів США * 2,5 % річних / 100% = 37,5 доларів США на рік / 365 днів у році =0,1027 на день * 211 прострочених днів ( з 04 квітня 2011 року по 31 жовтня 2011 року включно).
Разом з тим, суд вважає, що до задоволення не підлягають позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції, виходячи із наступного.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті -гривні.
Застосування до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за своєю правовою природою є відшкодуванням збитків, завданих кредитору внаслідок знецінювання його грошових коштів у зв'язку зі зростанням загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.
Таким чином, норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у валюті України -гривні.
Оскільки між сторонами було укладено договір позики в іноземній валюті, дане положення закону не може застосуватись до спірних правовідносин, тому позовні вимоги щодо стягнення суми боргу з урахуванням встановленого рівня інфляції до задоволення не підлягають.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по договору позики в сумі 1500 доларів США, що еквівалентно 11 984,25 грн., виходячи із офіційного курсу гривні до долара США станом на 28 грудня 2011 року та 2,5 процентів річних від простроченої суми у розмірі 173 грн., за період з 04 квітня 2010 року по 30 жовтня 2011 року включно.
Згідно з вимогами ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності позовних вимог та виконання ним зобов'язання.
Крім того, з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 121 грн. 57 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 борг за договором позики у розмірі 1500 доларів США, що еквівалентно 11 965,5 грн. та 173 грн. за прострочення виконання зобов'язання, а також судовий збір у сумі 121 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку лише у разі залишення судом, який його ухвалив, без задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддяІ. М. Черніцька