02.02.2012 Справа №1-708/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Кунцьо С.В.
за участю секретаря Чайковської М.В.
прокурора Гульовської О.Г.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Могильов Республіка Білорусь, українки, громадянина України, з вищою освітою, одруженої, непрацюючої, жителя АДРЕСА_1, раніше не судиму,
за ч.1 ст. 364, ч.1 ст.190 КК України, -
Підсудна ОСОБА_2 працюючи заступником начальника управління в справах захисту прав споживачів в Тернопільській області, будучи державним службовцем 5 категорії 9 рангу, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, в травні 2011 року на прохання головного спеціаліста-юриста управління в справах захисту прав споживачів в Тернопільській області ОСОБА_3, яка не мала досвіду роботи щодо вирішення скарг споживачів, вивчила матеріали за скаргою ОСОБА_4 на дії суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_5 щодо продажу ним медичного приладу неналежної якості, без гарантійного талону вартістю 2930 гривень. Після цього, 20 травня 2011 року під час розмови з ОСОБА_5, в ОСОБА_2 виник злочинний намір спрямований на заволодіння його грошовими коштами шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, підриваючи престиж і авторитет органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації завдань у сфері захисту прав споживачів, використовуючи необізнаність ОСОБА_5 щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, повідомила останньому неправдиві відомості про те, що він вчинив правопорушення законодавства про захист прав споживачів, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»у вигляді штрафу в десятикратному розмірі від вартості проданого ним товару, тобто в сумі 29300 гривень, однак, вона може притягнути його до відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 155 КУпАП, відповідальність за яке передбачає покарання у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень, і яке є більш м'яким, за умови надання їй 200 доларів США. З метою доведення свого злочинного наміру на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом обману до кінця, ОСОБА_2 зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, 23 травня 2011 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті управління у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області, що на бульварі Шевченка,11 в м. Тернополі, винесла постанову про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155 КУпАП та призначила штраф в розмірі 170 гривень. Цього ж дня близько 10.30 год. ОСОБА_2, шляхом обману отримала від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 200 доларів США, що відповідно до офіційного курсу долара США до гривні встановленого Національним банком України станом на 23 травня 2011 року становить 1595,7 гривень, якими в подальшому заволоділа.
Своїми умисними діями ОСОБА_2 завдала істотної шкоди інтересам держави у вигляді підриву престижу і авторитету органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації завдань у сфері захисту прав споживачів.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого їй злочині не визнала та показала, що вона працює на посаді заступника начальника управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області з 2007 року. Серед іншого в коло її посадових обов'язків входить розгляд справ на адмінкомісіях про притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності. 19 травня 2011 року до неї прийшла головний спеціаліст-юрист управління ОСОБА_3 та розповіла, що в неї на вирішенні є скарга жителя Івано-Франківської області ОСОБА_4 на СПД ОСОБА_5 та вона не знає, як її вирішити, а тому у зв'язку із закінченням строку розгляду скарги просила допомогти їй в цьому. Окрім цього ОСОБА_3 зазначила, що вона разом із ОСОБА_7 викликала ОСОБА_5 і той обіцяв владнати скаргу з приводу проданого ним через мережу Інтернет медичного препарату «Небулайзер», оскільки останній не відповідав вимогам споживача, однак так конфлікту з ОСОБА_4 не залагодив. Також ОСОБА_3 говорила їй, що ОСОБА_5 повідомлено, що за вчинене ним на нього може бути накладено адміністративне стягнення в десятикратному розмірі від вартості проданого товару. У зв'язку із цим вона сказала ОСОБА_3 передати усі матеріали по вказаній скарзі їй для вивчення та повідомила, що ОСОБА_5 слід викликати на 20 травня 2011 року зранку до неї для надання пояснень. 20 травня 2011 року зранку до неї в службовий кабінет прийшов ОСОБА_5 та в ході їхньої розмови сказав, що сам владнати питання вказані в скарзі він не може, оскільки скаржник не хоче з ним говорити, а також зазначив, що не може забрати медичний апарат назад, оскільки вже не займається даним видом діяльності. Чи повідомляла вона його про те, що за це його може бути притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»і йому потрібно буде сплатити штраф у десятикратному розмірі від вартості товару вона не пам'ятає, однак останній звернувся до неї з проханням вирішити цю проблему та готовий за позитивний результат надати їй винагороду в розмірі 200 доларів США, на що вона йому одразу ж відмовила та сказала, щоб він краще б відшкодував споживачу вартість товару, однак ОСОБА_5 сказав, що це неможливо, оскільки споживач дуже скандальна жінка. Після цього вона йому сказала прийти 23 травня 2011 року, оскільки їй додатково потрібно буде ще вивчити матеріали скарги та вказаної дати буде розглянуто скаргу по суті. В подальшому вона більш детально вивчила матеріали скарги та встановила, що ОСОБА_5 не може нести відповідальності за ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів»тобто на нього не може бути накладено стягнення в десятикратному розмірі від вартості товару, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.155 КУпАП із накладенням стягнення в розмірі 170 грн., оскільки з скарги споживача неможливо було встановити, що апарат «Небулайзер»не був у використанні, чи збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також чи вказаний апарат відповідає висновкам Державної санітарно-епідеміологічної експертизи. В наступному вона зібрала усі документи, які потрібно було для оформлення штрафу та винесла постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155 КУпАП, затвердила і підписала акт про проведення перевірки та до акту додала усі матеріали які стосувалися скарги споживача. Оформивши усі документи вона пішла до головного спеціаліста -юриста ОСОБА_3 щоб вона зареєструвала постанову та вручила її копію СПД ОСОБА_5 для сплати ним штрафу. Після цього вона повернулася у свій кабінет та повідомила ОСОБА_5, що йому потрібно спуститися на перший поверх та забрати необхідні документи у юриста. Вислухавши її, вона побачила як ОСОБА_5 поставив їй на стіл 200 доларів США, які вона накрила одразу ж журналом який стояв в неї на столі, оскільки боялась щоб в кабінет хтось не зайшов та не запідозрив її в одержанні грошових коштів від підприємців, а в подальшому хотіла про цей випадок повідомити правоохоронні органи. Однак це зробити не змогла, оскільки після того, як ОСОБА_5 вийшов, в кабінет зайшли працівники міліції, які почали проводити огляд її кабінету з участю слідчого. Вважає, що її вина у вчиненні злочину не доведена, а тому просить суд винести виправдувальний вирок.
Незважаючи на невизнання своєї вини підсудною ОСОБА_2, її винність у вчиненні злочину доводиться наступними зібраними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що з 2008 року по липень 2011 року він був зареєстрований як приватний підприємець. В квітні 2011 року здійснюючи свою підприємницьку діяльність він через мережу інтернет реалізував покупцеві медичний апарат «Небулайзер», вартістю 2930 гривень. В середині травня 2011 року до нього зателефонував чоловік та представившись працівником управління у справах захисту прав споживачів Тернопільської області, сказав йому підійти у вказане управління для дачі пояснень по скарзі споживача з приводу проданого ним товару. З'явившись у вказану установу, він знайшов працівника, який йому телефонував та останній роз'яснив йому, що викликав його з приводу скарги щодо продажу ним медичного апарату «Небулайзер»неналежної якості. Поспілкувавшись з ним він завірив вказаного працівника, що сам владнає питання з скаржником та вийшов з його кабінету. 19 травня 2011 року до нього зателефонувала раніше йому незнайома ОСОБА_2 та представившись заступником начальника управління у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області сказала, що йому необхідно знову з'явитись в управління з приводу продажу вищевказаного медичного апарату, а в іншому випадку на нього буде накладено штраф в десятикратному розмірі від вартості товару, який він продав. Оскільки 19 травня 2011 року він не зміг з'явитись в управління, через свою зайнятість, а тому він прийшов до ОСОБА_2 в кабінет 20 травня 2011 року зранку. Там, йому підсудна сказала повернути грошові кошти скаржнику, або замінити медичний апарат «Небулайзер», а якшо він цього не зробить то штраф складе 29300 грн. Після вказаних слів, він попросив ОСОБА_2 номер мобільного телефону вказаного скаржника, за яким він одразу ж передзвонив до вказаної жінки, однак та з ним розмовляти не захотіла та кинула трубку. Про неможливість влагодження конфлікту з скаржником він повідомив ОСОБА_2, та на його запитання вона відповіла, що в такому разі він буде зобов'язаний сплатити штраф в десятикратному розмірі від вартості проданого ним товару. Почувши це він відповів, що вказана сума для нього є непосильною, на що підсудна подумавши сказала, що вона зможе зменшити суму штрафу, зокрема штраф складе 170 грн., а за вирішення цього витання він повинен буде передати їй як подяку 200 доларів США. З її пропозицією він одразу ж погодився, після чого ОСОБА_2 пояснила, що того дня вона не зможе прийняти вказане рішення оскільки на роботі відсутній працівник, який здійснює підготовку документів та сказала прийти 23 травня 2011 року о 10.00 год., взявши із собою кошти за позитивне вирішення питання. Обдумавши ситуацію, яка склалась та зрозумівши що вимоги підсудної щодо вимоги в нього грошових коштів є незаконними, в понеділок зранку, тобто 23 травня 2011 року, він звернувся в УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області із заявою про вимагання в нього хабара ОСОБА_2 в сумі 200 доларів США за зменшення суми накладення штрафу. Одразу ж після відібрання в нього заяви працівниками УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області в його присутності, а також двох понятих було помічено спеціальним аерозольним препаратом грошові кошти в сумі 200 доларів США, дві купюри по 100 доларів США, та нанесено спеціальним фломастером літеру «К», так, що їх не було видно при денному освітленні. В наступному дані грошові кошти працівники міліції помістили йому в його особисту сумку чорного кольору. По закінченню цих дій також був складений протокол де він та поняті розписались. В подальшому він разом із вказаними правоохоронцями проїхав до управління у справах захисту прав споживачів Тернопільської області та сам пішов в його приміщення. Там він близько 10.00 год. зайшов в кабінет до підсудної. Остання сказала, що юрист ще не встиг підготувати усі необхідні документи та сказала підійти через 30 хв. У зв'язку із цим він вийшов з кабінету ОСОБА_2 та коли через вказаний підсудною час знову прийшов до кабінету ОСОБА_2, остання запросила його зайти в кабінет. Там в цей час окрім них двох нікого не було. Підсудна сказала підписати документи де було зазначено що він притягується до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., що він і зробив. Окрім цього підсудна попросила його передати скаржниці гарантійний талон на проданий ним медичний прилад, з чим він погодився. Після цього він витягнув з сумочки 200 доларів США та поклав їх на робочий стіл ОСОБА_2 Побачивши це підсудна взяла з столу журнал на накрила грошові кошти, після чого подякувала йому. Після цього ОСОБА_2 дала йому постанову по справі про адміністративне правопорушення та сказала щоб він пішов на перший поверх та зареєстрував її. Попрощавшись з підсудною він вийшов з її кабінету, зареєстрував в кабінеті, який вона вказала цю постанову та вийшов з приміщення управління у справах захисту прав споживачів Тернопільської області.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працює в управлінні у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області на посаді головного спеціаліста-юриста з жовтня 2010 року. 07 квітня 2011 року в управління була переадресована для розгляду скарга з управління у справах захисту прав споживачів в Київській області від споживача ОСОБА_4 У вказаній скарзі ОСОБА_4 зазначала, що СПД ОСОБА_5 по інтернету продав їй медичний прилад, який не відповідає висновку санітарно-епідеміологічної комісії, на нього відсутній гарантійний талон. Враховуючи вищенаведене, остання просила повернути їй кошти, або надати інший прилад, який би відповідав вимогам зазначених в інформації про нього. Оскільки вказана скарга була для її вирішення розписана на неї та по свої суті була складною, спочатку в її вирішенні допомагав начальника відділу послуг ОСОБА_7, з яким вони встановили місцезнаходження СПД ОСОБА_5 та на початку травня 2011 року викликали в управління для надання письмових пояснень. В середині травня 2011 року ОСОБА_5 з'явився до них в управління та при розмові із ОСОБА_7 завірив, що самостійно владнає питання поставлене в скарзі із вказаним споживачем. Окрім цього ОСОБА_7 роз'яснив ОСОБА_5 положення ЗУ «Про захист прав споживачів»щодо призначення штрафу продавцю у десятикратному розмірі від вартості товару у разі невиконання умов повернення товару неналежної якості. В подальшому останній неодноразово приходив в управління та переважно спілкувався із ОСОБА_7 та повідомляв, що владнати конфлікт з споживачем він не може. У зв'язку із тим що строк розгляду скарги минав, а вона не знала яким чином її вирішити, 16 травня 2011 року вона звернулася до заступника начальника управління у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області ОСОБА_2 та розповіла тій про обставини скарги та дії вчинені нею, а також те, що ОСОБА_5 роз'яснено можливість застосування штрафних санкцій у десятикратному розмірі від вартості товару до нього, як до продавця продавця, в разі невиконання умов повернення товару. Вислухавши її ОСОБА_2 сказала, що дана ситуація є складною та це питання треба вивчити. 19 травня 2011 року вона на прохання підсудної для більш детального вивчення матеріалів скарги усі документи по вказаній скарзі передала їй Оглянувши документи, ОСОБА_2 при ній передзвонила в інші управління у справах захисту прав споживачів в областях для консультації, де їй сказали, що в даному випадку застосовувати ст.23 ЗУ «Про захист прав споживачів»щодо накладення стягнення в десятикратному розмірі від вартості проданого товару є не можливим, у зв'язку із тим, що в цій ситуації між продавцем та покупцем не було укладено договір із зазначенням в ньому властивостей товару, а також підтвердження того, що вказаний прилад є неналежної якості і не був у використанні. В подальшому цього ж дня нею разом із ОСОБА_7 було складено акт в якому було зафіксовано факт, що під час продажу СПД ОСОБА_5 вказаного медичного приладу ОСОБА_5 не надав споживачу гарантійний талон. Як їй стало відомо зі слів підсудної 20 травня 2011 року вона вручила копію вказаному акту СПД ОСОБА_5, якому вона передзвонила та попросила прийти в управління, та сказала останньому, що розгляд справи відбудеться 23 травня 2011 року. 23 травня 2011 року зранку до неї в кабінет зайшла підсудна та попросила підготувати постанову про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 170 грн., що вона і зробила та віддала ОСОБА_2 Близько 11.00 год. до неї в кабінет зайшов ОСОБА_5 та віддав їй для реєстрації вказану постанову, копію якої вона після реєстрації видала останньому та він вийшов з кабінету.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює в управлінні у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області на посаді начальника відділу послуг з 2009 року. 07 квітня 2011 року в управління надійшла скарга з управління у справах захисту прав споживачів в Київській області від споживача ОСОБА_4, де остання просила у зв'язку із невідповідністю придбаного нею медичного приладу через інтернет в СПД ОСОБА_5 повернути їй кошти, які вона сплатила або надати інший належний прилад. Вказана скарга для її вирішення була розписана на ОСОБА_3, однак на прохання останньої у вирішенні вказаної скарги допомагав і він. Зокрема на початку травня він разом з ОСОБА_3 встановили координати СПД ОСОБА_5, та попросили останнього з'явитись в управління для надання пояснень. В середині травня останній прийшов в управління та пообіцяв самостійно владнати скаргу з ОСОБА_4 Через декілька днів ОСОБА_5 з'явився в управління та повідомив, що не зміг улагодити конфлікт з вказаним споживачем та запропонував йому 200 доларів США щоб владнати цю справу. На це він відмовився та сказав, щоб він замість цього вказані гроші повернув споживачу за прилад. Про хід подальшого розгляду скарги йому невідомо, оскільки він її розглядом в наступному не займався. Також доповнив, що він не пам'ятає, чи говорив він ОСОБА_5 про те, що на нього за невиконання умов повернення товару неналежної якості може бути накладено стягнення в десятикратному розмірі від вартості проданого ним товару згідно ЗУ «Про захист прав споживачів».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що коли він зранку 23 травня 2011 року знаходився по вул. Валова в м. Тернополі, до нього підійшов працівник міліції та пред'явивши службове посвідчення запропонував бути присутнім у якості понятого при документуванні факту вимагання та одержання хабара з чим він погодився та разом з останнім пройшов в службовий кабінет, який знаходиться в приміщенні УМВС України в Тернопільській області. Там в його присутності та ще одного понятого раніше незнайомий йому ОСОБА_5 заявив про факт вимагання у нього коштів в сумі 200 доларів США заступником начальника Управління з прав захисту споживачів в Тернопільській області ОСОБА_2 за зменшення штрафу. В подальшому в їх присутності працівники міліції оглянули, обробили спеціальним порошком та поставили люмінесцентним олівцем на лицевій стороні кожної купюри напис „К". Потім ці грошові кошти були поміщені ОСОБА_5 в його чорну чоловічу барсетку, після чого складено протокол де він, інший понятий та ОСОБА_5 поставили свої підписи. В наступному вони разом із працівниками міліції поїхали до управління в справах захисту споживачів в Тернопільській області, що на бульвар Шевченка, 11, де вони залишились з правоохоронцями в автомобілі, а ОСОБА_5 зайшов в приміщення вказаного управління. Через годину працівники міліції сказали їм пройти з ними в приміщення управління в справах захисту споживачів в Тернопільській області, де останні затримали раніше незнайому йому ОСОБА_2, яка представилася заступником начальника управління у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області. Після цього вони дочекались приїзду слідчого прокуратури м. Тернополя, який розпочав огляд місця події. На запитання слідчого чи отримувала ОСОБА_2 грошові кошти в якості хабара, остання відповіла, що ніяких грошей не отримувала. Також вона додала, що перед цим в її кабінеті залишався один підприємець, коли вона виходила, який міг підкинути їй ці гроші. Через деякий час підсудна підняла журнал, який лежав в неї на робочому столі та під ним знаходилися грошові кошти в сумі 200 доларів США., які при їх освітлені ультрафіолетовою лампою з тильної сторони світилися світло-зеленим кольором, а на лицевій стороні кожної з них був присутній напис „К". Вказані грошові кошти були ідентичними тим, які були вручені ОСОБА_5 в приміщенні УМВС України в Тернопільській області. В подальшому було складено протокол про проведення огляду місця події, в якому він та інший понятий розписалися. Також виявлені грошові кошти, змиви з рук підсудної та інші предмети огляду були вилучені та поміщенні в поліетиленові пакети, які були опечатані та скріплені підписами.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав суду аналогічні покази дані свідком ОСОБА_8
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працює в управлінні у справах захисту прав споживачів в Тернопільській області з вересня 2009 року. 23 травня 2011 року коли вона зайшла в кабінет заступника ОСОБА_2 для того щоб підписати робочі документи, туди зайшли працівники міліції та затримали ОСОБА_2 по підозрі в отриманні хабара. В подальшому в кабінет зайшов слідчий прокуратури м. Тернополя та розпочав огляд місця події. Також було освітлено долоні рук підсудної, однак жодних слідів світіння на них виявлено не було. На запитання слідчого чи отримувала ОСОБА_2 грошові кошти в якості хабара, остання відповіла, що будь-яких коштів не отримувала та зазначила, що перед цим в її кабінеті був підприємець, який залишався в той час коли вона виходила з кабінет, сам і міг гроші десь поставити. В подальшому ОСОБА_2 підняла журнал, що лежав в неї на робочому столі і під ним знаходилися грошові кошти в сумі 200 доларів США, при освітленні яких ультрафіолетовою лампою було видно, що на одній стороні висвітлюється напис „К", а інша світиться світло-зеленим кольором. Після цього вказані грошові кошти, змиви з рук підсудної, журнал та інші речі вилучені під час огляду місця полії були поміщені в різні поліетиленові пакети та опечатані де вона та поняті поставили свої підписи.
Крім цього, вина підсудної доводиться і іншими оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.
Оголошеним в судовому засіданні протокол заявою від 23 травня 2011 року, згідно якої ОСОБА_5 повідомив, що заступник начальника Управління захисту прав споживачів в Тернопільській області ОСОБА_2 вимагає в нього за зменшення суми накладення штрафу хабар в сумі 200 доларів США.
(а.с.8 Т.1);
Оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду та вручення грошових коштів від 23 травня 2011 року, з якого вбачається що ОСОБА_5 вручено працівниками міліції грошові кошти в сумі 200 доларів США купюрами по 100 доларів США (серійні номера ВВ67987175А та НЕ03008179А), які оброблені спеціальним аерозольним препаратом «Промінь-1» та люмінесцентним фломастером на них нанесено напис «Хабар».
(а.с. 9 Т.1);
Оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду місця події проведеного із застосуванням відеофіксації від 23 травня 2011 року, відповідно до якого було проведено огляд кабінету заступника начальника обласного управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області ОСОБА_2, під час якого на запитання слідчого, ОСОБА_2 повідомила що грошових коштів цього дня в якості хабара не одержувала, після чого підняла журнал, який знаходився в неї на робочому столі, під яким було виявлено грошові кошти в сумі 200 доларів США (серійні номера ВВ67987175А та НЕ03008179А), при освітленні яких ультрафіолетовою лампою на тильній стороні було виявлено нашарування речовини, яка люмінесціює в ультрафіолетовому промінні світло-зеленим кольором, а на лицевій стороні кожної купюри виявлено напис «К». Також під час освітлення за допомогою ультрафіолетової лампи журналу під яким знаходились грошові кошти, на зворотній його стороні були виявлені сліди нашарування речовини, яка люмінесціює в ультрафіолетовому промінні світло-зеленим кольором.
(а.с. 50-52 Т.1);
Оголошеним в судовому засіданні протоколом про результати проведення оперативно - розшукових заходів із використанням технічних засобів, згідно якого працівниками УДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області було задокументовано на відео касеті факт одержання в службовому кабінеті заступником начальника управління захисту прав споживачів в Тернопільській області ОСОБА_2 від ОСОБА_5 200 доларів США за зменшення суми штрафних санкцій по виявлених порушеннях законодавства захисту прав споживачів.
(а.с. 69-70 Т.1);
Оголошеним в судовому засіданні висновком № 2-909/11 від 10 червня 2011 року, відповідно до якого на зворотних і менше на лицевих сторонах двох банкнот номінальною вартістю по 100 доларів США серії НЕ 03008179А; серії ВВ 67987175 А, на ватному тампоні, яким робили змив з лівої руки підсудної під час огляду місця події, виявлені невидимі при денному (природному) освітленні нашарування, спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ -освітленні, які мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини (препарат "Промінь-1"), що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-освітленні між парою предметних скелець, спільну родову належність (по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів).
На лицевих сторонах вищевказаних банкнот виявлено невидимі при денному (природному) освітленні нашарування речовини, подібної до спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів «К»в УФ-освітленні, мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини з люмінесцентного фломастера, що має люмінесценцію блакитним кольором в УФ-освітленні між парою предметних скелець, однакові колір та інтенсивність люмінесценції.
(а.с. 6-30 Т.2);
Оголошеним в судовому засіданні висновком №1-721/11 від 10 червня 2011 року, згідно якого банкноти номіналом 100 доларів США з серійними номерами НЕ 03008179А, ВВ 67987175А, які надані на дослідження, виготовлені підприємством, що здійснює випуск грошових знаків для США. Зображення печатки казначейства та серійні номери нанесені високим способом друку, а всі інші зображення на лицевій та зворотній сторонах банкнот -глибоким способом друку.
(а.с. 37-39 Т.2);
Оголошеною в судовому засіданні постановою №411 по справі про адміністративне праворушення від 23 травня 2011 року, відповідно до якої на ОСОБА_5 накладено штраф в розмірі 170 гривень за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.155 КУпАП. Вказана постанова винесена заступником начальника управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області ОСОБА_2
(а.с. 12 Т.1);
Окрім цього вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину доводиться долученою до справи та відтвореною в судовому засіданні відео касетою із записом факту отримання ОСОБА_2 грошових коштів шляхом обману в сумі 200 доларів США, які підсудна після того, як свідок ОСОБА_5 витягнув їх з своєї сумочки, поставив на робочий стіл підсудної та сказав «так візьміть як я вам казав», взяла із сусіднього столу журнал, яким накрила вказані грошові кошти, після чого вони двоє вийшли з кабінету.
(а.с. 71-73 Т.1);
Перебування підсудної ОСОБА_2 на час вчинення злочину, на посаді заступника начальника управління у справах захисту прав споживачів у Тернопільській області підтверджується наказом голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №270-к від 24 вересня 2007 року.
Згідно наказу голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №483-к від 09 жовтня 2009 року ОСОБА_2 присвоєно 9 ранг державного службовця з 25 вересня 2009 року.
(а.с.а.с. 17, 19).
Суд, критично оцінює показання, дані у судовому засіданні підсудною ОСОБА_2, в частині того, що вона не заволодівала грошовими коштами ОСОБА_5 шляхом обману, та не бере їх до уваги, оскільки вони повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5 та матеріалами справи. Показання свідка ОСОБА_5 є послідовними, незмінними протягом усього часу досудового та судового слідства, повністю узгоджуються із іншими доказами вини підсудної. Зокрема як вбачається із матеріалів справи, умовою того, щоб ОСОБА_2 не притягувала ОСОБА_5 за вчинення допущеного ним правопорушення за ч.1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»у вигляді штрафу в десятикратному розмірі від вартості проданого ним товару, тобто в сумі 29300 гривень, а за ч. 1 ст. 155 КУпАП яке передбачає максимальне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень, було надання їй ОСОБА_5 200 доларів США. Як підтверджено матеріалами справи підсудна 23 травня 2011 року перебуваючи в своєму службовому кабінеті, зловживаючи своїм службовим становищем одержала від ОСОБА_5 вказану суму коштів. Суд вважає, що дії підсудної були охоплені умислом щодо заволодінням майном ОСОБА_5, що підтверджено оглянутою в судовому засіданні відеофіксацією одержання підсудною шахрайським способом грошових коштів ОСОБА_5, матеріали чого було здобуто оперативним шляхом та належним чином легалізовані.
За таких обставин суд вважає, що своїми діями ОСОБА_2 спричинило істотну шкоду державним інтересам, що виразилось в підриві престижу і авторитету органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації завдань у сфері захисту прав споживачів.
З врахуванням вищенаведеного суд вважає правдивими первинні покази дані підсудною ОСОБА_2 23 травня 2011 року в якості підозрюваної, згідно яких остання визнала свою вину у вчиненні злочину. Також суд не бере до уваги пояснення підсудної ОСОБА_2 щодо того, що покази дані нею 23 травня 2011 року вона давала під психологічним тиском працівників міліції, які погрожували їй арештом в разі не визнання вини, оскільки вони повністю спростовуються проведеною за постановою суду прокурорською перевіркою, згідно якої будь-яких фактичних даних про те, що працівники міліції чинили тиск на ОСОБА_2 під час її допиту в якості підозрюваної 23 травня 2012 року не здобуто, застосування щодо неї інших недозволених методів ведення досудового слідства встановлено не було, що викладено в постанові старшого помічника прокурора м. Тернополя про відмову в порушенні кримінальної справи від 06 січня 2012 року.
Зміну показів підсудною суд розцінює, як намагання уникнути кримінальної відповідальності.
Також судом вважає неправдивими покази підсудної ОСОБА_2 в тій частині, що про грошові кошти, які ОСОБА_5 поставив їй на робочий стіл та які вона накрила журналом, вона хотіла в подальшому повідомити правоохоронні органи, оскільки як вбачається із протоколу огляду місця події проведеного із застосуванням відеофіксації від 23 травня 2011 року, на запитання слідчого, ОСОБА_2 пояснила, що жодних грошових коштів вказаного дня вона ні від кого не одержувала.
Проаналізувавши дослідженні в судовому засіданні докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудної у вчиненні злочину, і вважає, що дії підсудної ОСОБА_2 слід кваліфікувати за:
- ч.1 ст. 364 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року), як зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів, в особистих інтересах використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам;
- ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст.50, 65-67 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винної, а також відсутність обставин, що б пом'якшували чи обтяжували покарання, а тому суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкцій частин статей обвинувачення у виді обмеження волі, із застосуванням додаткового покарання за ч.1 ст. 364 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року) у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, в установах, чи організаціях незалежно від форми власності, та застосуванням ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Разом з тим, суд, враховуючи вищенаведені обставини та дані про особу підсудної, які істотно знижують ступінь небезпечності винної особи для суспільства і впливають на пом'якшення покарання, зокрема те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та попередньої роботи, також беручи до уваги розмір грошових коштів одержаних злочинним шляхом, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, належну поведінку підсудної після вчиненого нею злочину, те що остання звільнена із посади, із зайняттям якої було пов'язане вчинення злочину, прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної можливі без її ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, на неї слід покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід підсудній ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити попередній -у вигляді застави.
По справі є судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин №2-909/11 від 10 червня 2011 року в сумі 703,20 грн. та за проведення судової технічної експертизи документів №1-721/11 від 10 червня 2011 року в сумі 393,96 грн., які суд вважає слід стягнути з підсудної ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового слідства при провадженні у даній справі.
Речові докази:
- два тампони із змивами з рук ОСОБА_2, взірець ватяного тампону з якого робились змиви з рук ОСОБА_2, що знаходяться в камері збереження речових доказів прокуратури м. Тернополя -знищити, після набрання вироком законної сили;
- журнал «Споживча варта»№2-3(7), що знаходиться в камері збереження речових доказів прокуратури м. Тернополя -передати в Управління у справах захисту споживачів у Тернопільській області, після набрання вироком законної сили.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 364 (в редакції від 05 квітня 2001 року), ч.1 ст.190 КК України і призначити їй покарання:
- за ч.1 ст. 364 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року) 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, в установах, чи організаціях незалежно від форми власності на строк 2 (два) роки;
- за ч.1 ст.190 КК України 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі;
У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, в установах, чи організаціях незалежно від форми власності на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді обмеження волі, з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.
Зобов'язати ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити попередній -у вигляді застави.
Стягнути із засудженої ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин №2-909/11 від 10 червня 2011 року та за проведення судової технічної експертизи документів №1-721/11 від 10 червня 2011 року на загальну суму 1097,16 грн. (одна тисяча дев'яносто сім гривень шістнадцять копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Код 24524727, банк одержувача: УДК в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463 «за проведення судово-хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин №2-909/11 від 10 червня 2011 року, за проведення судової технічної експертизи документів №1-721/11 від 10 червня 2011 року»).
Речові докази:
- два тампони із змивами з рук ОСОБА_2, взірець ватяного тампону з якого робились змиви з рук ОСОБА_2, що знаходяться в камері збереження речових доказів прокуратури м. Тернополя -знищити, після набрання вироком законної сили;
- журнал «Споживча варта»№2-3(7), що знаходиться в камері збереження речових доказів прокуратури м. Тернополя -передати в Управління у справах захисту споживачів у Тернопільській області, після набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо