Справа № 2-п-176/11
Ухвала
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
02 лютого 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
в складі uоловуючого одноособово - судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі Мамончик К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 жовтня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу були задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 13 267 грн., витрати, пов'язані зі сплатою державного мита у розмірі 136 грн., та ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн.
15 листопада 2011 року відповідач по справі подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що у судовому засіданні, яке відбулось 20.10.2011 року він не був присутнім через хворобу, що підтверджується довідкою від 21.10.201 року, а копію заочного рішення він отримав лише 07.11.2011 року.
Також, він не годен з рішенням суду з наступним підстав. При прийнятті судом рішення судом не були з'ясовані істотні обставини справи. А саме : чи дійсно ОСОБА_2 був власником автомобіля та чи укладався між позивачем та відповідачем по справі договір купівлі-продажу. Відповідно до довіреності від 14.07.2010 року, власником автомобіля «СУБАРУ ЛЕГАСІ»є ОСОБА_3, а ОСОБА_2, ОСОБА_1, дружина ОСОБА_1 -ОСОБА_4 є уповноваженими особами з правом експлуатації та розпорядження вказаного транспортного засобу. У зв'язку із необізнаністю ОСОБА_1 та шляхом обману з боку позивача ним була написана розписка від 15.07.2010 року, однак, наслідки написання такої розписки він не усвідомлював. Таким чином, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом неіснуючого права власності на автомобіль «СУБАРУ ЛЕГАСІ».
ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримав доводи своєї заяви та просив її задовольнити та скасувати заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.10.2011 року.
ОСОБА_2, його представник у судовому засіданні не погодились з доводами заяви, просили суд відмовити у її задоволенні, оскільки вищевказане рішення суду було прийнято з дотриманням діючого законодавства.
Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до п.1 ч.3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення зашити заяву без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше справа була призначена до розгляду на 28 вересня 2011 року, відповідач по справі про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, однак у судове засідання відповідач не з'явився, причину своєї неявки суду не повідомляв.
Справа була відкладена на 20 жовтня 2011 року, відповідач по справі також був належним чином сповіщений про час та місце розгляду справи, однак, у судове засідання не з'явився.
20 жовтня 2011 року о 16 годині 20 хвилин помічник судді прийняла телефонограму від дружини ОСОБА_1, згідно якої просила справу слуханням відкласти у зв'язку з хворобою ОСОБА_1 Однак, цю телефонограму суд не розцінює як поважну причину для відкладення судового засідання, оскільки вона не підтверджена належними доказами. Довідку №41/520 від 21.10.2011 року, яка видана ОСОБА_1 у тому, що він хворів з 19.10.2011 року по 21.10.2011 року гострим респіраторним захворюванням, суд не приймає до уваги, оскільки ця довідка не є належним доказом.
Таким чином, посилання відповідача на те, що суд при ухваленні заочного рішення обмежився лише доказами позивача, а відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі - безпідставні.
Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити не правомірність винесеного судом рішення при розгляді вищевказаної справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими представником позивача, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України.
Посилання представника відповідача на те, що розписка у справі була написана у зв'язку із необізнаністю ОСОБА_1 та шляхом обману з боку позивача і наслідки написання такої розписки він не усвідомлював, суд також не приймає у до уваги, оскільки ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження цих фактів.
Таким чином, відповідачем не надані докази неправильності та незаконності винесення вищевказаного рішення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу не є обґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.. 231 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення -залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: