Справа № 2-398/11
Іменем України
08 лютого 2012 року
Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючого -судді Палюх Н.М.
при секретарі Мицько О.М.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернувся у суд з позовом, уточнивши в подальшому позовні вимоги, про відшкодування з відповідачки 807 грн. 16 коп. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди. Свої позовні вимоги він мотивує тим, що відповідачка вчинила злочин, передбачений ст.358 ч.1,3 КК України, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину доведена матеріалами кримінальної справи №1-37/11. Неправомірними діями відповідачки йому завдано матеріальної та моральної шкоди. Матеріальна шкода складається з понесених ним 807 грн. 16 коп. витрат за проведення почеркознавчих експертиз. Моральна шкода полягає у сильних душевних стражданнях і переживаннях, які він, як учасник бойових дій в Афганістані, зазнав, дізнавшись, що відповідачка -його колишня дружина з метою особистої наживи, шляхом шахрайства заволоділа ордером на трьохкімнатну квартиру, не маючи наміру з ним надалі жити, і намагалась визнати його втратившим право користування цим житлом, в результаті чого він був втягнутий у судову тяганину, піддавався незаконним приводам в міліцію, через що, будучи приватним підприємцем, не зміг налагодити свій бізнес, втратив нормальні життєві зв'язки, змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя, в цілому було принижено його честь і гідність.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, покликаючись на мотиви такого та доповнили, що матеріалами кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ст.358 ч.1,3 КК України доведено винуватість відповідачки в тому, що вона вчинила підроблення документа, який надає права або звільняє від обов'язків, заповнивши заяву від 02.03.2006р. на виготовлення ордера на пільгову квартиру, в якій вказала недостовірні дані, а саме ордер на пільгову квартиру оформити на ОСОБА_3, як основного квартиронаймача. Крім того, ОСОБА_3 завідомо підроблену заяву від імені ОСОБА_2 подала до Львівської міської ради та 07.04.2006р. отримала ордер на своє ім'я на житлове приміщення - пільгову квартиру АДРЕСА_1. Маючи намір заволодіти вказаною квартирою і достовірно знаючи, що в такій проводяться ремонті роботи, ОСОБА_3 підробила заяви від імені мешканців сусідніх квартир про те, що позивач не проживає в квартирі АДРЕСА_1, які подала в ЛКП „Левандівка” для виготовлення відповідного акта, після чого звернулася в суд з позовом про визнання ОСОБА_2 втратившим право користування житловим приміщенням. Неправомірні дії відповідачки були спрямовані на заволодіння трьохкімнатною квартирою, яка йому, як учаснику бойових дій в Афганістані, була надана Львівською міською радою. В результаті неправомірних дій ОСОБА_3 позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає у сильних душевних стражданнях і переживаннях, яких він зазнав, дізнавшись про можливість втратити право користування житлом, яке надавалось йому, як учаснику бойових дій в Афганістані, в зв'язку з постійними викликами в судові і правоохоронні органи було порушено звичний ритм його життя, він був позбавлений можливості займатися підприємницькою діяльністю, в результаті чого втратив свій бізнес, чому був змушений вживати додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 10000 грн. та просить стягнути цю суму з відповідачки, а також 807 грн. 16 коп. матеріальної шкоди. Просять позов задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечила та зазначила, що позивач - її колишній чоловік під час спільного життя зловживав спиртними напоями, чому вона, дбаючи про інтереси своєї сім'ї, змушена була займатися оформленням документів для отримання пільгової квартири, яка надавалася їх сім'ї із чотирьох осіб. Вважає, що своїми діями жодної шкоди позивачу не спричинила. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення частково.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як встановлено судом, рішенням Львівського міськвиконкому № 401 від 23.03.2006 р. сім'ї ОСОБА_2 із 4-х осіб /він, дружина ОСОБА_3, донька ОСОБА_5, 2000 р. народження, і мати дружини ОСОБА_4/ закріплена трьохкімнатна квартира житлоплощею 39,8 м2 по АДРЕСА_1, на зайняття якої їм 7.04.2006 р. було видано ордер, що був оформлений на ОСОБА_3 Подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на підставі ордера від 7.04.2006 р. вселилися у надану їм квартиру і з ними було укладено договір найму на таку.
З матеріалів цивільної справи №2-675/08 встановлено, що ОСОБА_3 16.02.2007 р. звернулася в суд з позовом про визнання ОСОБА_2 втратившим право користування квартирою по АДРЕСА_1 та що 20.11.2007 р. ОСОБА_3, в порядку ст.31 ЦПК України подала позовну заяву, в якій просила зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні даною квартирою.
Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 07.11.2011р. ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.358 ч.1, 3 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Матеріалами кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 встановлено, що вона в березні 2006 р., з метою використання, вчинила підроблення документа, який надає права або звільняє від обов'язків, заповнивши заяву від 02.03.2006р. на виготовлення ордера на пільгову квартиру, в якій вказала недостовірні дані, а саме, що ордер на пільгову квартиру оформити на ОСОБА_3, як основного квартиронаймача. Крім того, ОСОБА_3 завідомо підроблену заяву від імені ОСОБА_2 подала до Львівської міської ради та 07.04.2006р. отримала ордер на житлове приміщення-пільгову квартиру АДРЕСА_1. В суді ОСОБА_3 вину визнала.
Також встановлено, що позивач ще до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.1,3, 15 ч.3, 190 ч.3 КК України, з власної ініціативи провів експертне дослідження вартості квартири АДРЕСА_1 та дослідження трьох електрофотографічних копій заяв від імені ОСОБА_3 директору ЛКП „Левандівка”, за проведення яких оплатив гроші в сумі 807 грн. 16 коп., а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування 807 грн. 16 коп. матеріальної шкоди.
Що стосується заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн., то в судовому засіданні позивач не представив належних доказів на підтвердження таких в повному обсязі, а тому, з врахуванням характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_2, будучи учасником бойових дій в Афганістані, саме в результаті неправомірних дій ОСОБА_3 щодо підроблення заяви ОСОБА_2 від 02.03.2006р. на виготовлення ордера на пільгову квартиру, на підставі якої ордер на пільгову квартиру АДРЕСА_1 був оформлений на ОСОБА_3, як основного квартиронаймача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_3, яка не працює, має на утриманні неповнолітню доньку і доглядає тяжкохвору матір, на користь ОСОБА_2 2000 грн. моральної шкоди, оскільки така сума є виваженою та справедливою, як по відношенню до позивача, так і до відповідачки.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України і ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 2000 грн. моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави 107 грн. 30 коп. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.