Справа № 2-4751/2011
19 січня 2012 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запорожжя у складі:
головуючого - судді Наумової І.Й.
при секретарі Фіркаловій І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Східного району Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення шкоди у сумі 1442, 54 грн., -
ВАТ «Запоріжжяобленерго»в особі Східного району Запорізьких міських електричних мереж звернулось з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з вищезазначеними позовними вимогами, посилаючись на те, що 03.08.2001 р. електромонтерами Східного району Запорізьких міських електричних мереж ОСОБА_3, ОСОБА_4 проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією за адресою -м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 35, за якою проживають відповідачі, особистий рахунок №551814033, під час якої встановлено -порушення Правил користування електричною енергією (зрив пломби Енергонагляду на клеймі електролічильника), про факт порушення ПКЕЕН працівниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»складений акт в присутності відповідача, яка підписалась в даному акті. Також працівниками ВАТ «Запоріжжяобленерго» про даний факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією була складена пояснювальна записка про виявлене порушення. Згідно Правил користування електроенергією для населення, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України і Методики обчислення розміру відшкодування збитків, затвердженої Постановою КМУ №1416 від 22.11.1999 р. обчислена кількість неврахованої спожитої електроенергії на суму 1442 грн. 54 коп., і оскільки добровільно рахунок не сплачений, просить стягнути з відповідачів вищезазначену суму та державне мито, сплачене під час пред'явлення позову.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повному обсязі і дала пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідачі в судовому засідання просили відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом, а також у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.
Вислухавши пояснення сторін, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, та за даними правовідносинами, відповідно до ст.257 того ж кодексу, цей строк встановлений тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч. 3 і 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі та сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Відповідачами заявлено клопотання про застосування позовної давності. З матеріалів вбачається, що спірні відносини виникли 03.08.2001 р., клопотання про залучення до справи у якості відповідача ОСОБА_2 та стягнення з нього в солідарному порядку вищевказаної суми заявлено 11.01.2005 р., тобто з порушенням строку звернення до суду з даними позовними вимогами. Таким чином в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 1442,54 грн. слід відмовити, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даними позовними вимогами.
Згідно з нормами ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги актом від 03.08.2001 р. та пояснювальною запискою, складеними працівниками ВАТ «Запоріжжяобленерго».
Згідно ч.ч. 1, 2 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В акті містяться графи, які повинні бути заповнені особою, що складає акт, зокрема п. 4 повинен містить інформацію про дату, місяць, число та рік попередньої перевірки електроустановки споживача контролером-монтером. При цьому в акті відсутня така інформація. Тобто, акт складений з явними порушеннями. В пояснювальній записці також відсутня дана інформація.
Будь-які інші докази на обґрунтування даних позовних вимог позивачем не надано.
Також з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують договірні відносини, оскільки відповідач має особовий рахунок споживача, про що, зазначає і сам позивач в своєму позові, при цьому, позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилається лише на ст. 1166 ЦК України, яка регламентує відшкодування завданої шкоди в загальному порядку.
Оцінивши наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні позивач не надав достатніх доказів в підтвердження своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 1442,54 грн. також не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 6, 8, 10, 85, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Східного району Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення шкоди у сумі 1442, 54 грн. -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя І.Й. Наумова