Справа 322-ц/491/133/12 Головуючий в 1 інстанції - Середня Н.Г.
Категорія 27 (1) Доповідач - Братіщева Л.А.
Іменем України
«08» лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Братіщевої Л.А.
суддів - Савіної Г.О., Турік В.П.
при секретарі - Бондаренко І.В.
за участю: позивача - ОСОБА_8 та її представників ОСОБА_2 і ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу представників позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_7 і ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -
У березні 2011 року позивач ОСОБА_8 звернулася із позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу по договору позики і в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13 травня 2009 року надала ОСОБА_4 у позику 4000 євро терміном до 15.06.2009р., а потім ОСОБА_4 взяв у борг ще 200 євро і зобов,язався повернути до 01.11.2009р. Договір позики був укладений між сторонами в простій письмовій формі, про що відповідачем 13.05.2009 року власноручно була написана відповідна розписка, якою він підтвердив факт отримання 4200 євро.
Оскільки у встановлений строк ОСОБА_4 взяті зобов,язання не виконав, просила суд стягнути з відповідача борг згідно розписки у сумі 46911,80грн., моральну шкоду в сумі 5тис.грн. та судові витрати по справі - судовий збір - 469,11грн, витрати на ІТЗ розгляду справи 120грн., та витрати в сумі 30грн. за послуги банку за надання довідки про офіційний курс гривні відносно євро.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2011 року ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представники позивачки - ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового по суті позовних вимог у зв,язку із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, суд не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_9 про наявність оригіналу розписки станом на березень 2011 року, коли він складав позовну заяву позивачці; свідка ОСОБА_6 про те, що відповідач ОСОБА_4 у лютому 2011 року не розрахувався із ОСОБА_8; суд помилково в рішенні послався на положення ст.. ст.. 207, 208 ЦК України; в порушення вимог ст.. 10 ЦПК України відповідачем не надано доказів виконання зобов,язання перед ОСОБА_8.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 13 травня 2009 року відповідач ОСОБА_4 взяв у борг у позивачки ОСОБА_8 4000 євро, які зобов'язався повернути у строк до 15 червня 2009 року, про що ним була написана розписка. В обумовлений строк ОСОБА_4 не повернув боргу, але за взаємною згодою сторін строк повернення боргу був продовжений до 01.11.2009р. та збільшено суму боргу на 200 євро.
Відмовляючи ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позову та відсутністю у зв'язку з цим підстав для стягнення боргу за договором позики, оскільки позивачем не доведено невиконання ОСОБА_4 взятих зобов'язань та не надано оригінал розписки.
Із зазначеним висновком суду погоджується колегія виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Доводи представників позивача щодо не врахування судом при розгляді справи пояснень свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_6, які бачили оригінал розписки на час складання позовної заяви, що свідчить про невиконання ОСОБА_4 Зобов'язань перед позивачкою, колегія не приймає до уваги, оскільки суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, із посиланням на ч.1 ст. 218 ЦК України, що рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків, а повинно доводитись письмовими доказами.
Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення зазначеного, ОСОБА_8 не надано доказів невиконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань по договору позики.
Щодо доводів апеляційної скарги про помилкове посилання суду першої інстанції на ст. ст. 207, 208 ЦК України, то колегія вважає їх необгрунтованими, оскільки зазначені статті передбачають вимоги до правочинів, які вчиняються у письмовій форм яким і є договір позики.
Інші доводи представників, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представників позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_7 і ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Довгинцівськго районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: