Справа № 22-ц/491/320/12 Головуючий в суді першої
Категорія № 23 (1) інстанції - Приміч Г.І.
Доповідач - Савіна Г.О.
08 лютого 2012 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів - Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
при секретарі - Бондаренко І.В.,
за участю - представника позивача ОСОБА_2 -
ОСОБА_3,
представника ТОВ СП “Скорпіон” - Садиленка Олексія Леонідовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон», Відділу Державного комітету по земельним ресурсам у Криворізькому районі Дніпропетровської області, треті особи - Державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», Гейківська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування реєстрації договору оренди та повернення земельної ділянки, -
У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон» (далі - ТОВ СП “Скорпіон”) про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що їй на праві власності належить земельна ділянка розміром 6,500 гектарів, розташована на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області. 21 червня 2004 року між нею та Фермерським господарством “Скорпіон”, правонаступником якого є ТОВ СП “Скорпіон”, укладено договір оренди земельної ділянки № 183, пунктом 3.3 якого передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством. Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється сплачувати орендну плату в розмірі 3% від вартості земельної ділянки, що передбачено Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” № 725 від 19.08.2008 року, просила розірвати зазначений договір оренди земельної ділянки, скасувати його реєстрацію та зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку. Під час розгляду справи ОСОБА_2 неодноразово уточнювала позовні вимоги, та в останнє, уточнивши позовні вимоги 11 жовтня 2011 року і пред'явивши їх також до Відділу Державного комітету по земельним ресурсам у Криворізькому районі Дніпропетровської області, просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки № 183, укладений 21 червня 2004 року між нею та ТОВ СП «Скорпіон», зобов'язати Відділ Державного комітету по земельним ресурсам у Криворізькому районі Дніпропетровської області скасувати його державну реєстрацію, а також зобов'язати ТОВ “СП “Скорпіон” повернути їй земельну ділянку, яка належить їй на праві власності.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні її позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, на її думку, суд не звернув увагу на відсутність у її примірнику договору державної реєстрації, як це передбачено законодавством та самим договором оренди, залишив поза увагою, що відповідач після державної реєстрації свого примірника договору використовував належну їй земельну ділянку без акту приймання-передачі. Крім того, судом не витребувано у Відділі Державного комітету по земельним ресурсам у Криворізькому районі Дніпропетровської області книги записів державної реєстрації договорів оренди землі та не з'ясовано, хто ж саме подавав заяву про реєстрацію спірного договору.
В своїх запереченнях ТОВ “СП “Скорпіон” просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним і обґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки загальною площею 6,500 га, розташованої на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на підставі державного акту серії ДП № 024283 від 21.04.2004 року.
21 червня 2004 між ФГ “Скорпіон”, правонаступником якого є ТОВ “СП “Скорпіон”, та ОСОБА_2 укладено договір оренди належної їй земельної ділянки строком на 10 років.
Договір зареєстровано у Криворізькому районному відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП “Центр Державного земельного кадастру” 12.05.2005 року за № 040512101250 (а.с. 97-98).
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для розірвання укладеного договору оренди земельної ділянки, скасування його реєстрації та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, оскільки відповідачем виконуються умови договору щодо сплати орендної плати.
Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Предметом позовних вимог ОСОБА_2 є розірвання укладеного договору оренди земельної ділянки з підстав невідповідності розміру орендної плати положенням Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” № 725 від 19.08.2008 року.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 14 ч.1 Закону України “Про оренду землі” в редакції, чинній на момент укладення договору, визначено, що договір оренди укладається в письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 20 вищезазначеного Закону договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч.1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч.2 ст. 125 Земельного Кодексу України та ст. 18 Закону України “Про оренду землі” є укладеним з моменту такої реєстрації.
Статтею 15 Закону передбачені істотні умови договору оренди землі, зокрема: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, а також порушення вимог ст.ст. 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Аналогічне правило закріплено і в пункті 9 чинного на той час Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір оренди укладено в письмовій формі, він пройшов відповідну державну реєстрацію; передачу земельної ділянки, якою користується відповідач, здійснено за актом її приймання-передачі від 21.06.2004 року (а.с. 11); позивач, укладаючи договір, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності й його волевиявлення було спрямоване на його укладення.
Крім того, при укладенні договору сторони погодили всі істотні його умови, в тому числі й щодо розміру орендної плати, її форми, умов, порядку та строків її виплати, що підтверджується п. 3.1, 3.5 укладеного договору. Протягом шести років договір виконується без будь-яких заперечень з боку відповідача.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі встановлених обставин та досліджених доказів, наданих в їх обґрунтування, дійшов правильного висновку, щодо відсутності підстав для розірвання укладеного між сторонами договору оренди, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки позивачу.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що договір не пройшов державну реєстрацію, оскільки зареєстровано тільки два примірники договору, тоді як наявний у неї примірник договору не зареєстровано у встановленому порядку необґрунтовані, оскільки діючим законодавством передбачена реєстрація договору, а не його примірників як матеріальних носіїв.
Спростовуються матеріалами справи й доводи апеляційної скарги щодо використання відповідачем земельної ділянки без підписання акту її приймання-передачі, оскільки в матеріалах справи наявний такий акт від 21.06.2004 року, при цьому передача земельної ділянки у користування відповідачу до державної реєстрації самого договору оренди не є порушенням вимог ст. 17 Закону України “Про оренду землі”.
Крім того, вищезазначені доводи взагалі не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки та викладені в апеляційній скарзі пожа межами позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Не може взяти до уваги колегія суддів посилання ОСОБА_2 в позові на те, що розмір орендної палати, визначеної договором, не відповідає положенням Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” № 725 від 19.08.2008 року, як на підставу недійсності укладеного договору оренди, оскільки вказаний нормативний акт був прийнятий після укладення сторонами договору, має рекомендаційний характер й може бути тільки підставою для перегляду розміру орендної плати, установленої умовами договору, що передбачено ч.2 ст. 23 Закону Про оренду землі”.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: