Справа № 22-ц-23707/11
Справа № 2-629/2011 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження №22-ц/491/3/12 суддя Тимошенко Т.І.
Категорія - 26 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Остапенко В.О.
Іменем України
01 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Зубакової В.П., Неклеси В.І.
при секретарі - Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, закритого акціонерного товариства «Зовнішньо -торговельна науково - виробнича фірма «Коло», ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Зовнішньо -торговельна науково - виробнича фірма «Коло», третья особа ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4,
представники відповідача закритого акціонерного товариства «Зовнішньо -торговельна науково - виробнича фірма «Коло» - Толстогузов Борис Олексійович та Ільїн Владислав Вікторович,
третя особа ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7, -
У червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідача ЗАТ «Зовнішньоторговельна науково-виробнича фірма «Коло» (далі - ЗАТ «ЗНВФ «Коло») і просив стягнути з медичного центру «Коло» на його користь моральну шкоду у сумі 25 000 грн. матеріальну шкоду у сумі 702, 25 грн., 600 грн за надання юридичної допомоги і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача ЗАТ «ЗНВФ «Коло» на користь позивача ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., 400 грн. за надання юридичної допомоги і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. 00 коп. На користь держави стягнуто з відповідача державне мито у сумі 17 грн.
Додатковим рішенням суду від 10 червня 2011 року вирішено питання щодо позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача суми матеріальної шкоди та доповнено резолютивну частину рішення суду, а саме відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.
В апеляцій скарзі позивач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог посилаючись на те, що його фізичні та моральні страждання не відповідають встановленому розміру моральної шкоди, а також судом не вирішено питання про відшкодування матеріальної шкоди.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, так як при ухваленні рішення, судом порушені вимоги ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, доводи позивача про завдання йому моральної шкоди не відповідають доказам, які надані відповідачем .Згідно акту позапланової перевірки від 26.03.2010 року, не встановлено прямого причинного зв'язку між хворобою позивача та проведеним зубним протезуванням. Твердження суду про те, що лікар не мав дозволу виконувати протезування через відсутність сертифікату, не ґрунтується на вимогах законодавства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказу, який би підтверджував вину відповідача у виникненні хвороби у позивача, також позивачем не доведено причинно-слідчого зв'язку, що хвороба виникла внаслідок протезування зубів. При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, суд не врахував роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а також суд не обґрунтовано дійшов висновку про спричинення позивачу моральної шкоди ушкодженням здоров'я без призначення відповідної судово-медичної експертизи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених позовних вимог та апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідача ЗАТ «ЗНВФ «Коло» та третьої особи ОСОБА_3 підлягають задоволенню, а апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 - відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд виходив з того, що йому, з вини відповідача, спричинено ушкодження здоров'я, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню моральна шкода.
Однак, з такими висновками не погоджується колегія суддів, оскільки обставини, які мають значення для справи та котрі суд вважав встановленими, не доказані.
Судом встановлено, що відповідач ЗАТ «ЗНВФ «Коло» відповідно до ліцензії Міністерства охорони здоров'я України від 19.05.2006 р. здійснює медичну практику в області стоматології та ортопедичної стоматології (а.с.14).
09.10.2008 р. ОСОБА_2 звернувся до відповідача за медичною допомогою з приводу протезування зубів верхньої та нижньої щелеп. В листопаді 2008 року ОСОБА_2 поставлено незнімні мостовині штамповані паяні металічні протези з нетриттитановим покриттям.
21.01.2009р. ОСОБА_2 звернувся до кафедри стоматології факультету післядипломної освіти Дніпропетровської медичної академії з приводу відчуття кислого смаку, печії у порожнині рота, де йому було порекомендовано зняти ортопедичну конструкцію, поставлену у медичному закладі ЗАТ «ЗНВФ «Коло» (а.с. 7, 17).
З 23.01.2009р. по 09.02.2009р. ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні КП «Міська лікарня №5», де йому встановлено діагноз «язва шлунку» (а.с. 6,8).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 просив стягнути на його користь матеріальні збитки та моральну шкоду, яка полягає у душевних хвилюваннях в зв'язку з виразкою шлунку, на яку позивач захворів внаслідок невірного протезування зубів та недбалого ставлення лікаря ОСОБА_3 до своїх посадових обов'язків. Матеріальна шкода завдана позивачеві, на його думку, складається з 40 грн. на оплату проїзду в міському транспорті та 75,05 грн. за медичну процедуру по зняттю коронок та зубів, однак з відповідача він просив стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 702,25 грн. (а.с. 30 -31).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи, правомірно виходив з відсутності підстав для відшкодування такої шкоди, в зв'язку з недоведеністю цих позовних вимог, і доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.
Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 1172, 1167 ЦК України та виходив з наявності причинного зв'язку між діями лікаря ЗАТ «ЗНВФ «Коло» - ОСОБА_3 та захворюванням позивача на виразку шлунку, і обов'язку ЗАТ «ЗНВФ «Коло» відшкодовувати шкоду завдану працівником при виконанні посадових обов'язків.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи і про його невідповідність обставинам справи. Рішення суду ґрунтується лише на припущеннях, які не підтверджені доказами.
Згідно з вимогами ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Відповідно до вимог ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Під ушкодженням здоров'я слід вважати не пов'язане с каліцтвом ушкодження здоров'я, яке настало внаслідок загального захворювання. При цьому, це захворювання є видом ушкодження здоров'я внаслідок недотримання спричинителем шкоди встановлених правил та норм.
Об'єктом відшкодування будуть додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, придбання ліків, протезування тощо.
Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім, випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як вбачається з акту судово-медичного обстеження № 2923 від 07 листопада 2009р. (а.с. 116), між медичними маніпуляціями у вигляді зубного протезування та виразковою хворобою дванадцятипалої кишки прямого причинного зв'язку не встановлено.
За таких обставин, у суду не було підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги позивача щодо недійсності акта СМЕ №2923 від 07.11.2009р. є безпідставними, оскільки судово-медичне дослідження проведене на підставі медичних документів ОСОБА_2, матеріалів перевірки прокуратури Саксаганського району по заяві ОСОБА_2 від 03.11.2009р. та пояснень доцента кафедри стоматології Дніпропетровської державної медичної академії факультету післядипломної освіти ОСОБА_9, і позивачем не надано жодного доказу на спростування висновків судмедексперта.
Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.2011 року на обговорення ставилось питання про призначення повторної судово-медичної експертизи, однак як позивач так і його представник відмовились від проведення експертизи, вважаючи, що її проведення є недоцільним, а тому доводи позивача щодо недійсності акту СМЕ не підтверджені належними доказами і ґрунтуються на припущеннях.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, апеляційні скарги відповідача та третьої особи - задоволенню, а рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної шкоди та стягненню судових витрат - скасуванню на підставі п.2, п.4 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.2, 4 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - відхилити.
Апеляційні скарги відповідача закритого акціонерного товариства «Зовнішньо -торговельна науково - виробнича фірма «Коло» та третьої особи ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21 лютого 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Зовнішньо -торговельна науково - виробнича фірма «Коло», третя особа ОСОБА_3, щодо стягнення з закритого акціонерного товариства «Зовнішньо -торговельна науково - виробнича фірма «Коло» 5 000 грн. моральної шкоди, 400 грн. за надання юридичної допомоги, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 17 грн. державного мита скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Зовнішньо -торговельна науково - виробнича фірма «Коло», третя особа ОСОБА_3, про відшкодування моральної шкоди та судових витрат відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)