Справа № 22-ц-25027/11
Справа № 2-1078/11 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/181/12 суддя Бондарєва О.І.
Категорія - 52 ( IІІ ) Суддя-доповідач - Остапенко В.О.
01 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді: Остапенко В.О.
суддів: Неклеси В.І., Грищенко Н.М.
при секретарі: Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Криворізького відділу Державної служби Охорони Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 15 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Криворізького відділу Державної служби охорони Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на роботі, скасування запису в трудовій книжці, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представники відповідача Криворізького відділу Державної служби охорони Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області - Юшкіна Олега Азольфівна, Сапожник Олександр Анатолійович,
позивач ОСОБА_3, -
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі, скасування запису в трудовій книжці, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 2007 року він працював на посаді інкасатора служби інкасації, охорони та перевезення валютних цінностей у Криворізькому відділі Державної служби охорони Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - Криворізький відділ Державної служби охорони). 12 липня 2009 року його звільнили із займаної посади на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України за появу на робочому місці в нетверезому стані, це звільнення він вважає незаконним, оскільки у відповідача не було підстав для такого звільнення.
Неодноразово уточнюючи позовні вимоги, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Криворізького відділу Державної служби охорони від 20 липня 2009 року №77-К о/к; зобов'язати відповідача скасувати в трудовій книжці ОСОБА_3 запис №36 «Звільнений за появу на роботі у нетверезому стані згідно п.7 ст. 40 КЗпП України»; поновити його на посаді інкасатора служби інкасації охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться Окремим батальйоном міліції Криворізького відділу Державної служби охорони; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення 12 липня 2009 року по день виходу на пенсію 07 жовтня 2010 року в сумі 23 524,16 грн.; стягнути з відповідача 10 000, 00 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 15 листопада 2011 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ Криворізького відділу Державної служби охорони УДСО при УМВС України в Дніпропетровській області від 20.07.2009 року №77-К о/к про звільнення ОСОБА_3 з посади інкасатора служби інкасації охорони грошових знаків і цінних паперів за п.7 ст. 40 КЗпП України.
Зобов'язано Криворізький відділ Державної служби охорони УДСО при УМВС України в Дніпропетровській області скасувати в трудовій книжці ОСОБА_3 запис №36 «Звільнений за появу на роботі у нетверезому стані згідно п.7 ст. 40 КЗпП України».
Поновлено ОСОБА_3 на посаді інкасатора служби інкасації грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться окремим батальйоном міліції Криворізького відділу Державної служби охорони УДСО при УМВС України в Дніпропетровській області з 12 липня 2009 року.
Стягнуто з Криворізького відділу Державної служби охорони УДСО при УМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 12 липня 2009 року по 12 липня 2010 року у розмірі 18 640,55 грн.
Стягнуто з Криворізького відділу Державної служби охорони УДСО при УМВС України в Дніпропетровській області на користь держави судовий збір у розмірі 282,30 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі, присудження заробітної плати, але не більше одного місяця, допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі представник відповідача ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Так, визнаючи наказ про звільнення позивача незаконним в зв'язку з порушенням роботодавцем вимог ч.3 ст. 40 КЗпП України, суд не взяв до уваги, що звільненні позивача відбулося з 12.07.2009р., а на лікарняному останній перебував з 13.07.2009р.. Необґрунтованим є посилання суду на порушення відповідачем ч.2 ст. 47 КЗпП України. Роботодавець не мав змоги надати наказ ОСОБА_3 в день звільнення, оскільки останній 12.07.2009р. перебував на лікарняному, та був ознайомлений з наказом про звільнення після виходу з лікарняного - 07.08.2009р.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом №89 о/к ОСОБА_3 прийнято охоронником 1 розряду цивільної охорони Криворізького відділу Державної служби охорони УДСС при УМВС України в Дніпропетровській області з 20.09.2005 року. 15.01.2007 року призначений інкасатором служби інкасації охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться окремим батальйоном міліції Криворізького відділу Державної охорони УДСО при УМВС України у Дніпропетровській області.
12.07.2009 року ОСОБА_3 звільнений із займаної посади, згідно наказу №77 о/к від 20.07.2009р. за п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані.
Ухвалюючи рішення, про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача та формулювання причин звільнення на підставі п.7 ст.40 КЗпП України було проведено з порушенням трудового законодавства, а саме ст. 47 КЗпП України.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи і про його невідповідність обставинам справи. Рішення суду ґрунтується лише на припущеннях, які не підтверджені доказами.
Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Відповідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», вирішуючи позови поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірваний за п.7 ст. 40 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів (ст. 27 ЦПК України), яким суд має дати відповідну оцінку.
Як встановлено судом, 12.07.2009 року ОСОБА_3 з'явився на роботі у нетверезому стані, від медичного обстеження та письмового пояснення відмовився, що підтверджується матеріалами справи: актом складеним та підписаним трьома працівниками відповідача - старшим інспектором СПМО «Титан» Поправкою О.А., командиром взводу ОБМ Криворізького ВДСО Писанюком Д.О., інспектором-черговим ОБМ Криворізького ВДСО Дубровим О.М. (т.1 а.с. 170); рапортом командира взводу ОБМ Криворізького ВДСО Писанюка Д.О. (т.1 а.с. 171); матеріалами службового розслідування начальника СІ ОБМ Криворізького ВДСО Власова М.М. (т.1 а.с. 173).
Позивач не заперечував наявності у нього запаху алкоголю, однак зазначає, що такий запах міг з'явитись у зв'язку з прийняттям ліків на основі спирту, які він приймає як постраждалий від наслідків ліквідації аварії на Чорнобильській АС.
Таким чином, на думку колегія суддів, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт появи ОСОБА_3 на роботі в нетверезому стані, а тому, звільняючи позивача із займаної посади на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідач Криворізький відділ Державної служби охорони УДСО при УМВС України в Дніпропетровській області діяв у межах чинного законодавства.
Однак, згідно ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ №77 о/к від 20.07.2009 року про звільнення ОСОБА_3 виданий під час перебування останнього на лікарняному у період з 13.07.2009р. по 05.08.2009р. включно (а.с.16).
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Оскільки підстави для поновлення ОСОБА_3 на робочому місці відсутні, колегія суддів вважає за необхідне змінити дату звільнення ОСОБА_3 інкасатора служби інкасації охорони грошових знаків цінних паперів за п.7 ст. 40 КЗпП України з 06.08.2009 року, тобто після закінчення терміну лікування.
Оскільки вирішення питання щодо обґрунтованості вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу залежить від вирішення вимоги щодо законності звільнення позивача з роботи за п. 7 ст. 40 КЗпП України, рішення в цій частині також є необґрунтованим.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. п. 3,4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну відповідача Криворізького відділу Державної служби Охорони Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Дніпропетровській області задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 15 листопада 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Криворізького відділу Державної служби охорони Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про поновлення на роботі, скасування запису в трудовій книжці, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати наказ Криворізького відділу Державної служби охорони Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 20.07.2009 року № 77-к «Про звільнення ОСОБА_3 інкасатора служби інкасації охорони грошових знаків цінних паперів за п.7 ст. 40 КЗпП України» незаконним в частині дати звільнення.
Вважати його звільненим з 06.08.2009 року з цих же підстав, після закінчення терміну лікування.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)