73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
_____________________________________________________________________________У Х В А Л А
"24" січня 2012 р. Справа № 15/71-ПН-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" на дії відділу державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Катон", м.Дніпропетровськ
до: Публічного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів", смт.Каланчак Херсонської області
відповідача-2: Мирненської селищної ради, Херсонська область, Каланчацький район
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та майном, яке на ній знаходиться, зобов'язання вчинити певні дії
за участю:
представників сторін:
від позивача - Калашніков А.І. - директор підприємства, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області.
від відповідача - 1 - Котелевич О.І. - ген. директор, виписка з протоколу № 11 від 11.07.2008р., ОСОБА_1 - представник, довір. від 13.05.2009р.;
від відповідача - 2 - не з'явився;
від ВДВС - ОСОБА_2 - посвідчення №128 від 27.01.2011р., довіреність №2 від 23.01.2012р.;
За заявою першого відповідача.
Суть справи викладена в рішенні по справі від 15.09.11р., яким позов задоволено частково та зобов'язано публічне акціонерне товариство "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" відновити межу, яка поділяє земельні ділянки ТОВ "Катон", яка знаходиться за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вул. Елеваторна, 2, та ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів", яка знаходиться за адресою: Херсонська область, Каланчацький район, смт. Мирне, вул. Елеваторна, 5, у відповідності з даними земельно-кадастрової документації.
4 жовтня 2011 року позивачу було видано відповідні накази суду.
8 січня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" звернулося до суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області щодо винесення постанови про накладення штрафу від 22.12.2011р., та постанови про стягнення виконавчого збору від 16.12.2011р. Зазначені постанови мотивовані невиконанням у встановлений державним виконавцем строк наказу господарського суду. Скаржник вважає, що дані постанови прийнятті незаконно та просить їх скасувати.
Скаржником подана заява про відновлення втраченого 10 - денного строку на оскарження постанов ВДВС Каланчацького РУЮ.
Представник відповідача у судовому засіданні свою скаргу підтримав.
ВДВС Каланчацього РУЮ проти задоволення скарги заперечує на тій підставі, що перший відповідач ухилявся від добровільного виконання рішення господарського суду.
Представник позивача заперечень проти скарги не надав, вирішення питання залишив на розсуд суду.
Другий відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги, свого у судове засідання не направив.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За таких обставин скарга розглядається за відсутності другого відповідача.
Розглянувши скаргу першого відповідача та вислухавши представників першого відповідача, позивача та представника ВДВС Каланчацького РУЮ, суд -
Розглянувши клопотання першого відповідача про відновлення втраченого 10 - денного строку на оскарження постанов ВДВС Каланчацького РУЮ господарський суд встановив, що оскаржувані Постанови ВДВС винесені відповідно 16.12.11р. та 22.12.11р., а направлені на адресу першого відповідача одночасно 22.12.11р., що підтверджується супровідними листами ВДВС Каланчацького РУЮ. Отримані першим відповідачем 24.12.11р.
Відповідно до ч.5 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк. Оскільки постанова ВДВС Каланчацього РУЮ від 16.12.11р. вирішувала питання про стягнення з першого відповідача виконавчого збору направлена йому з порушенням норм вказаної статті через 7 днів після її винесення, та зважаючи на те, що фактично вона була отримана першим відповідачем 24.12.11р., та у 10 денний строк з дня отримання першим відповідачем оскаржуваних постанов увійшло 3 дні святкових та вихідних, прострочення на оскарження складає 1 день, то господарський суд задовольняє заяву першого відповідача про відновлення втрачених на оскарження постанов ВДВС Каланчацького РУЮ строків та розглядає заяву по суті.
Як вбачається із Постанови ВДВС Каланчацького РУЮ від 16.12.11р., ВДВС вказаною Постановою стягнув з першого відповідача виконавчий збір у сумі 1360 грн.
Скаржник вважає, що виконавчий збір стягненню не підлягає, оскільки він був позбавлений можливості добровільно виконати рішення господарського суду, посилаючись на те, що 01.11.11р. ВДВС Каланчацького РУЮ було відкрито виконавче провадження та зобов'язано ПАТ "Каланчацький КХП" відновити межу у строк до 09.11.11р. В наступному виконавче провадження неодноразово зупинялось, оскільки ВДВС зверталась до господарського суду за роз'ясненням порядку та способу виконання рішення по справі у цій частині, що унеможливило своєчасне добровільне виконання рішення по справі в цій частині.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника.
Оскільки рішення по справі виконувалось ВДВС Каланчацького РУЮ у зв'язку з тим, що перший відповідач не виконав його у добровільному порядку, то відповідно до вказаної статті судовий збір повинен бути стягнений, та відповідно Постанова ВДВС Каланчацького РУЮ від 16.12.11р. скасуванню не підлягає.
Щодо Постанови ВДВС Каланчацького РУЮ від 22.12.11р. про стягнення з першого відповідача штрафу у сумі 680 грн. на підставі ст.87 Закону України "Про виконавче провадження", то відповідно до вказаної статті Стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у статті 3 цього Закону, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи (частина перша статті 87 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3674-VI). Збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.
Таким чином стаття, на яку послалась ВДВС передбачає право стягувача на захист його порушених прав, а не повноваження ВДВС.
Відповідальність за невиконання боржником рішення суду, яка передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Таким чином вказана стаття не передбачає відповідальності за невиконання у добровільному порядку рішення суду, а при невиконанні боржником певних дій, що унеможливлює виконання рішення суду. У той же час ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що уразі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Такі дії ВДВС Каланчацького РУЮ не вчинені, а виконавче провадження то зупинялось, то надавався додатковий строк для добровільного виконання рішення по справі.
За таких умов та зважаючи на те, що при винесенні Постанови від 22.12.11р. ВДВС застосував не ту норму Закону, скарга в цій частині підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.121-2 ГПК України, суд -
1.Скаргу Публічного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" задовольнити частково.
2.Скасувати Постанову ВДВС Каланчацького РУЮ від 22.12.11р. про накладення на ПАТ "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" 680 грн. штрафу.
3.В частині скасування Постанови ВДВС Каланчацького РУЮ від 16.12.11р. про стягнення з ПАТ "Каланчацький КХП" виконавчого збору у задоволені скарги відмовити.
Суддя З.В. Клепай