"17" січня 2012 р.Справа № 17/77/5022-1562/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Андрусик Н.О. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах держави, в особі Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, в особі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м. Тернопіль
до відповідача Підприємства "Регіональний центр реабілітації інвалідів" ТОГО "Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху", м. Тернопіль
про стягнення 12465,96 грн. заборгованості та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, головний спеціаліст -юрисконсульт, посвідчення № 484 від 01.07.11р.;
відповідача: не з'явився
прокурора: ОСОБА_2, помічник прокурора міста Тернополя, посвідчення № 36 від 18.07.08р., представник прокуратури м. Тернополя
Представнику позивача та прокурору роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 811 ГПК України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.
Прокурор м. Тернополя звернувся з позовом в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради, в особі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, до Підприємства "Регіональний центр реабілітації інвалідів" ТОГО "Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху", м. Тернопіль, про стягнення з підприємства 12465,96 грн. плати за фактичне користування майном комунальної власності -нежитловим приміщенням, площею 13,8/3,7 м.кв, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 37А у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди від 14.08.2008 року та зобов'язання звільнити нежитлове приміщення.
Позов обґрунтовується копією договору оренди індивідуального визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №12003 від 14.08.2008р. з додатком; розрахунком суми позову; копією листа №809-у від 26.06.2009р.; копією претензії №767-у від 14.07.2011р.; копією рішення Тернопільської міської ради №5/20/1 від 21.08.2008р.; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.11.2011р. Судове засідання неодноразово відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України, востаннє до 17.01.2012р. по причині неявки сторін, неподанням сторонами додаткових розрахунків сум заборгованості та необхідністю витребування додаткових доказів.
Прокурор та з огляду на відсутність заперечень, представник позивача, в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов в заявленому розмірі.
В судовому засіданні 10.01.2012 року оголошувалася перерва для надання відповідачу можливості здійснити власні розрахунки заборгованості з урахуванням внесених проплат.
Після перерви відповідач в судове засідання 17.01.2012р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, та з огляду на закінчення строку вирішення спору, передбаченого статтею 69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути спір в даному судовому зсіданні.
Згідно пояснень представника підприємства, наданих в попередніх судових засіданнях позовні вимоги щодо стягнення 12465,96 грн. плати за фактичне користування майном комунальної власності відповідач заперечував, стверджуючи, що згідно проведених ним розрахунків розмір заборгованості складає 6982,64 грн. (розрахунок відповідача знаходиться в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора, пояснення представника позивача, дослідивши додатково подані докази, суд встановив.
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Оскільки плата за оренду комунального майна є джерелом поповнення місцевого бюджету, то несвоєчасне внесення плати завдає шкоди бюджету, відтак у прокуратури виникло право на звернення з позовом з метою захисту інтересів держави.
14 серпня 2008 року між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради в особі Управління комунальної власності Тернопільської міської ради як уповноваженого органу по укладенню договорів оренди, як Орендодавцем та Підприємством "Регіональний центр реабілітації інвалідів" ТОГО "Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху", як Орендарем укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 12003 (далі -Договір), згідно з умовами якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №360 від 22.03.2006р. передав, а Орендар 01 січня 2008р. прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 37А (другий поверх), площею 13,8/3,7 кв.м., вартість якого згідно звіту про оцінку, висновку про вартість майна станом на 31.05.2007р. становила 17200,00 грн. з метою використання під діагностичний кабінет.
Згідно п. 3.1. Договору сторонами на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 встановлено розмір орендної плати за перший місяць оренди в сумі 314,84 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця (Балансоутримувача) не пізніше 15 числа наступного місяця (п. 3.2. договору).
Термін дії договору за згодою сторін встановлено з 01.01.2008р. до 31.12.2008р. (п. 10.1. Договору).
19 лютого 2009р. сторонами укладено додаток до договору оренди нежитлових приміщень №12003 від 14.08.2008р. у відповідності до якого продовжено строк дії договору №12003 до 31.05.2009р.
Пунктом 10.3. Договору передбачено, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.
Пунктами 2.4, 5.18 договору встановлено обов"язок Орендаря, у разі припинення або розірвання договору в 10-денний термін повернути Орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, разом з отриманим обладнанням та інвентарем, зі всіма зробленими невід"ємними покращеннями, відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану абр втрати орендованого майна (повного чи часткового) з вини Орендаря, сплатити орендну плату відповідну до умов договору.
Реалізовуючи своє право, визначене п. 10.3. Договору позивачем 26.06.2009р. надіслано на адресу Орендаря лист від 26.06.2009р. №809-у, в якому повідомлено про припинення дії договору оренди №12003 від 14.08.2008р. та про те, що даний договір не буде продовжуватися на новий строк, відтак, запропоновано відповідачу в десятиденний строк передати по акту прийому-передачі орендоване майно комунальної власності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 37, площею 13,8 м.кв. (кімната 10,1 м.кв. та площа спільного користування 3,7 м.кв.).
Пізніше, згідно претензії 767-у від 14.07.2011 року позивач вимагав сплати коштів за фактичне користування нежитловим приміщенням та його звільнення. Однак, дана вимога залишена підприємством без реагування.
Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем як Орендарем зобов"язань в частині передачі орендованого приміщення після закінчення терміну дії договору оренди в передбачений строк, у зв'язку з чим Підприємству згідно п. 2.5 договору нараховано 12465,96 грн. плати за фактичне користування майном комунальної власності за період з 01 червня 2009 року по 26 жовтня 2011 року.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному аналізі усіх обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. При цьому, суд враховує таке.
Частиною 1 статті 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Як зазначалось вище, 14 серпня 2008 року між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради в особі Управління комунальної власності Тернопільської міської ради (правонаступником якого є позивач у справі) та Підприємством "Регіональний центр реабілітації інвалідів" ТОГО "Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху" було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 12003 (далі -Договір), згідно з умовами якого Орендодавець передає, а Орендар 01.01.2008р. приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 37А (другий поверх), площею 13,8/3,7 кв.м.
Рішенням Тернопільської міської ради № 5/20/1 від 21.08.2008р. «Про внесення змін в рішення міської ради щодо структури Тернопільської міської ради»внесено зміни в додаток №1 до рішення Тернопільської міської ради від 11.08.2006р. №5/1/11 "Про виконавчі органи та структуру міської ради", згідно додатку №1, а саме: реорганізовано Управління комунальної власності Тернопільської міської ради та Управління економічного розвитку Тернопільської міської ради шляхом їх злиття в Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради.
У відповідності до п. 1.4. рішення першої сесії шостого скликання Тернопільської міської ради №6/1/17 від 04.12.2010р. Департамент економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради реорганізовано шляхом поділу на Управління економіки, промисловості та праці та Управління обліку та контролю за використанням комунального майна.
Відповідно до пунктів 2.1., 7.1. Договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами Договору та акту приймання-передачі майна, обов'язок по складанню якого, покладається на Орендодавця.
Судом встановлено, що орендоване майно перебувало в оренді відповідача з 2006 року, про що свідчить договір оренди № 12003 від 22.03.2006 року з додатком від 30.07.2007 року та акт приймання передачі нежитлових приміщень в оренду від 24.03.2006 року.
Договір від 14.08.2008 року, що є підставою позову, укладено сторонами на новий строк без вчинення сторонами дій по поверненню -здачі майна в оренду, оскільки нежитлові приміщення продовжували залишатися в користуванні відповідача.
За своєю правовою суттю даний договір оренди є реальним правочином, який слід вважати укладеним з моменту вчинення сторонами певних дій, як-от: передача приміщення.
Факт користування відповідачем спірним приміщенням у січні-серпні 2008 року і на даний час підтверджується Актом передавання нежитлових приміщень в оренду від 24.03.2006р., згідно якого Орендодавцем передано Орендарю в орендне користування нежитлове приміщення комунальної власності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 37-А, площею 13,8 кв.м., що станом на момент передачі знаходилося в задовільному технічному стані, оскільки інших доказів, які б підтверджували повернення Підприємством орендованого майна Орендодавцю судом не здобуто, а сторонами не подано.
Дані обставини також підтверджено в судових засіданнях.
За правилами до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а ч. 3 вказаної статті визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ч. 2 ст. 759 ЦК України).
Відповідно до ст. 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи, що спірне приміщення відноситься до комунальної власності, відносини щодо його оренди регулюються, в тому числі, і Законом України „Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
В силу ст. 763 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону про оренду строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством і згідно положень ч. 1 ст. 10 Закону про оренду є істотною умовою договору оренди.
Як зазначалось вище, термін дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №12003 від 14.08.2008р. згідно п. 10.1. Договору встановлено до 31.05.2009р. (з урахування додатку до договору від 19.02.2009р.).
26 червня 2009р. Департаментом економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради надіслано на адресу відповідача листа від 26.06.2009р. №809-у, про припинення дії договору оренди №12003 від 14.08.2008р. та з пропозицією в десятиденний строк передати по акту прийому-передачі орендоване майно комунальної власності, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 37, площею 13,8 м.кв. (кімната 10,1 м.кв. та площа спільного користування 3,7 м.кв.).
Згідно п.2 ст. 26 Закону про оренду договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Зазначена норма також відтворена сторонами у п. 10.6. договору оренди від 14.08.2008р.
Таким чином, договір оренди №12003 від 14.08.2008р. припинив свою дію 31.05.2009р.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 ст. 27 Закону про оренду визначено правові наслідки припинення або розірвання договору оренди: у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
У відповідності до п.4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Пунктами 2.4. та 5.18. договору оренди № 12003 орендар взяв на себе зобов'язання після закінчення терміну оренди, в 10-ти денний термін повернути Орендодавцю приміщення в належному стані разом з отриманим обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленими у ньому покращеннями та сплатити орендну плату відповідно до умов договору. Весь інвентар і обладнання, встановлені орендарем за його рахунок, які не можуть бути відокремлені без пошкодження конструкцій будівлі, переходять у власність орендодавця без відшкодування понесених затрат. Передача приміщення і ключів від нього оформляються актом прийняття-передачі.
Як слідує з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач свій обов'язок по поверненню спірного приміщення не виконав.
За даних обставин, вимоги прокурора при звільнення приміщення після припинення дії договору оренди суд визнає правомірними, підтвердженими документально, відтак, такими, що підлягають до задоволення.
Розглядаючи вимоги про стягнення плати за фактичне користування майном, судом враховується наступне.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до п. 5.3 договору оренди від 14.08.2008р. Орендодавець зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування нежитловими приміщеннями.
Як зазначалось вище, в силу положень п. 3.1. Договору сторонами на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 встановлено розмір орендної плати за перший місяць оренди в сумі 314,84 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця (Балансоутримувача) не пізніше 15 числа наступного місяця (п. 3.2. Договору).
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Пунктом 2.5. Договору встановлено, що за затримку повернення орендованого майна Орендар сплачує Орендодавцю плату за фактичне користування майном в розмірі орендної плати і штраф в розмірі 6% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У зв'язку з невиконанням відповідачем як Орендарем своїх зобов'язань щодо повернення орендованого майна у визначений п.п. 2.4., 5.18. Договору строк, позивачем нараховано Підприємству плату за фактичне користування орендованим приміщенням у визначеному п. 2.5. Договору розмірі, що за період з 01.06.2009р. по 26.10.2011р. становить 12465,96 грн., виходячи із розміру орендної плати станом на день закінчення договору оренди 401,90 грн. у травні 2009 року, проіндексованої на індекс інфляції за червень 2009 р., що становить 406,32 грн. (розрахунки заборгованості (фактичне користування) знаходяться в матеріалах справи).
Розглянувши наданий позивачем розрахунок нарахування відповідачу плати за фактичне користування приміщенням комунальної власності, суд вважає його обґрунтованим та таким, що проведений у відповідності до норм чинного законодавства та умов Договору.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Оцінюючи заперечення відповідача з приводу розміру плати за користування орендованим приміщенням та поданий власний розрахунок, згідно якого за період з 01.02.2008р. по 01.11.2011р. заборгованість по оренді становить 6982,64 грн., господарський суд звертає увагу на ту обставину, що розрахунок підприємством здійснено, виходячи з встановленої у п. 3.1. Договору розміру орендної плати за перший місяць оренди в сумі 314,84 грн. тобто без врахування вимог п. 3.2. Договору та подальшого щомісячного коригування орендної плати на індекс інфляції, відтак, такий розрахунок є невірним.
Таким чином, оскільки орендоване приміщення за адресою: м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 37А, Орендарем не повернуто у встановлений договором строк, беручи до уваги, що плата за фактичне користування майном у випадку його неповернення визначена сторонами у договорі в розмірі орендної плати, тому позовні вимоги прокурора щодо стягнення з Підприємства "Регіональний центр реабілітації інвалідів" ТОГО "Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху", м. Тернопіль, 12465,96 грн. плати за фактичне користування орендованим майном (за період з 01.06.2009р. по 26.10.2011р.), господарський суд визнає правомірними, такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджені матеріалами справи та відповідними розрахунками, відтак, задовольняються судом в заявленому розмірі.
При цьому, господарський суд також враховує, що поданими позивачем документами, зокрема, "розрахунками заборгованості та пені по договору оренди №12003 від 14.08.2008р.", платіжним дорученням №64 від 05.08.2011р., довідкою №29/9-у від 10.01.2012р. Управління обліку та контролю за використанням комунального майна встановлено відсутність у Підприємства "Регіональний центр реабілітації інвалідів" ТОГО "Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху" заборгованості по сплаті орендної плати та нарахованої пені за договором оренди №12003.
Відповідно до ст. 49 ГПК України та п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір покладається на відповідача у справі в розмірі 2352,50 грн., який підлягає стягненню в дохід державного бюджету, оскільки прокурор від сплати держмита звільнений на підставі п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
В судовому засіданні 17.01.2012р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 22, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 759, 762, 763, ч. 1 ст. 785 ЦК України, ст.ст. 193, 291 ГК України, Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Зобов"язати Підприємство "Регіональний центр реабілітації інвалідів" ТОГО "Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху", м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 37А, ідентифікаційний код 33706117, звільнити займане нежитлове приміщення комунальної власності, площею 13,8/3,7 кв. м., яке розташоване на другому поверсі в будинку № 37А по вул. 15 Квітня в місті Тернополі та передати його по акту-приймання передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, Шевченка, 21, ідентифікаційний код 23588119.
3. Стягнути з Підприємства "Регіональний центр реабілітації інвалідів" ТОГО "Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху", м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 37-А, ідентифікаційний код 33706117:
-12465,96 грн. плати за фактичне користування майном комунальної власності на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, Шевченка, 21, ідентифікаційний код 23588119;
- 2352,50 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (р/р 31212206700002 УДКСУ у м. Тернопіль, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Тернопільській області, код отримувача 23588119, МФО банку отримувача 838012, код класифікації доходів бюджету 22030001);
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „25” січня 2012р., рішення через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9670
Суддя Н.О. Андрусик