"26" січня 2012 р.Справа № 3/111/5022-1706/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827) вул. Шолуденка, 1, м. Київ
до відповідача Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ 14034534) вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль
За участю представників сторін від:
Позивача: ОСОБА_1 - головний юрисконсульт, представник за довіреністю №113/10 від 26.12.2011 р.
Відповідача: не з'явився
Суть справи: До господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до відповідача Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради про стягнення 17 183 020 грн. 57 коп. боргу за поставлений природний газ, 1 348 469 грн. 67 коп. пені, 439 403 грн. 64 коп. суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 383 554 грн. 34 коп. -3% річних.
Судовий збір покласти на відповідача.
Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався . Явку у призначене судове засідання - 26 січня 2012 року свого представника не забезпечив, позовні вимоги щодо стягнення боргу за поставлений природний газ в розмірі 17 183 020 грн. 57 коп. визнає , щодо пені , інфляційних нарахувань та 3% річних заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 22.12.2011р.
А також, 26 січня 2012 року відповідач надав суду клопотання №181/18 від 25.01.2012р. (вх.. № 8700(н) від 25.01.2012р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з тим, зо представник підприємства Решетуха А.В. перебуває у відпустці.
Розгляд справи №3/111/5022-1706/2011 відкладався на 12.01.2012р. на 11:20 год. та 26.01.2012р. на 10:20 год., на підставі ст.. 77 ГПК України , про що свідчать ухвали суду відповідно від 22.12.2011р. та від 12.01.2012р.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності , суд встановив:
20 грудня 2010 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , (як, Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради ( як, Покупець) укладено договір № 06/10-2607ТЕ-30 про закупівлю природного газу за державні кошти та додаток №1 до даного Договору , згідно якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ , а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі , зазначеному у п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. Постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 62395,00 тис. куб. м. , в тому числі по місяцях (зазначено в п.1.2.цього Договору) . (п.1.1., п.1.2. Договору).
П.3.1. Договору , сторони домовились , що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість , збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ , тарифів на транспортування , розподіл і постачання природного газу , крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 % ;
- податок на додану вартість за ставкою 20% .
Крім того , тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% , всього з ПДВ - 1309,20 грн.
Відповідно до п.4.1. Договору , розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку :
- Перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки,
- Подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 числа місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу до 20 числа місяця , наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п.6.1., п.6.3. Договору , покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ , підписувати акт приймання - передачі газу поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки. Постачальник зобов'язався забезпечити поставку газу у строки , встановлені цим Договором.
28.01.2011 року між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , (як, Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради ( як, Покупець) було укладено додаткову угоду №1 до даного Договору , в якій сторони домовились :
- Викласти назву Договору у наступній редакції:
- "Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання".
- Викласти назву Додатку №1 до договору у наступній редакції:
- " Додаток №1 до Договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання".
- Викласти пункт 10.1 Договору у наступні редакції:
"10.1. Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін , діє у частині поставки газу з 01 січня 2011 року і діє до 31 грудня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення".
04.04.2011р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , (як, Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради ( як, Покупець) було укладено додаткову угоду №2 до даного Договору про наступне:
1. З 01.04.2011р. викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції:
"3.1. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 815,000 грн. без урахування податку на додану вартість , збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ , тарифів на транспортування , розподіл і постачання газу , крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 % ; податок на додану вартість за ставкою 20% .
Крім того , тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259,70 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% , всього з ПДВ - 1309,20 грн. "
11.07.2011р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , (як, Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради ( як, Покупець) було укладено додаткову угоду №3 до даного Договору про наступне:
1. З 01.07.2011р. викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції:
"3.1. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 790,20 грн. без урахування податку на додану вартість , збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ , тарифів на транспортування , розподіл і постачання газу , крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2 % ; податок на додану вартість за ставкою 20% .
Крім того , тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% , всього з ПДВ - 1309,20 грн. "
30.08.2011р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , (як, Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради ( як, Покупець) було укладено додаткову угоду №4 до даного Договору про внесення змін п.2.2. Договору.
03.10.2011р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , (як, Постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради ( як, Покупець) було укладено додаткову угоду №5 до даного Договору про наступне: "вважати договір №06/10-2607 ТЕ-30 від 20.12.2010р. припиненим в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року".
Як вбачається із матеріалів справи , на виконання умов договору протягом з січня - вересня 2011 року позивач здійснив поставку , а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 48 372 345 грн. 18 коп.
Факт надання природного газу підтверджено актами передачі - приймання природного газу за січень -вересень 2011 року . (знаходяться в матеріалах справи) .
Однак , відповідач, в порушення умов договору, зобов'язань щодо оплати вартості отриманого газу повністю не виконав, і його заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду та розгляду справи в суді становить 17 183 020 грн. 57 коп., яка позивачу не сплачена , про що свідчить розрахунок боргу, долучений останнім.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки , згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Оцінивши наявні матеріали справи, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу на суму 17 183 020 грн. 57 коп., документально обґрунтовані і підлягають задоволенню .
У відповідності до п. 7.3. пп.7.3.1. Договору, у разі порушення Покупцем умов п.4.1. цього Договору , Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 348 469 грн. 67 коп. за період з 08.06.2011р. по 08.12.2011р. , що на день розгляду справи позивачу не сплачена.
Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України , передбачено , що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтями 230, 231, 232 ГК України , передбачено , що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором . Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 1 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розрахунок пені здійснений позивачем із дотриманням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та за період, що не суперечить п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
За таких обставин, суд вважає , що позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1 348 469 грн. 67 коп., документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України , позивач нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 439 403 грн. 64 коп. та 3 % річних у розмірі 383 554 грн. 34 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені .
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене , суд вважає , що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 439 403 грн. 64 коп. та 3 % річних у розмірі 383 554 грн. 34 коп. , документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідач надав суду клопотання №181/18 від 25.01.2012р. (вх.. № 8700(н) від 25.01.2012р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що представник підприємства Решетуха А.В. перебуває у відпустці.
У відповідності до ч.1 ст. 77 ГПК України , господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
З огляду на достатність в матеріалах справи доказів для прийняття рішення , суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання відповідача.
При цьому, суд звертає увагу Комунального підприємства ТМ "Тернопільміськтеплокомуненерго" на норми чистини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України , яка зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Статтею 22 ГПК України, передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.
Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись, ст. ст. 22, 32, 33, 43, 49, 78, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.. 173, 193, 216, 230 , 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 610, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ", господарський суд ,-
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ 14034534) вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827) вул. Шолуденка, 1, м. Київ - 17 183 020 грн. 57 коп. боргу за поставлений природний газ, 1 348 469 грн. 67 коп. пені, 439 403 грн. 64 коп. суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 383 554 грн. 34 коп. 3% річних, 56 460 грн. 00 коп.. витрат по сплаті судового збору .
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "27" січня 2012 року, через місцевий господарський суд.
5. Рішення направити сторонам у справі .
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9664
Суддя І.М. Турецький