91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
31.01.12 Справа № 24/120/2011.
За позовом Селянського фермерського господарства "Перлина Донбасу", м. Маринівка Старобільського району Луганської області
до 1.Старобільської районної державної адміністрації, м. Старобільськ Луганської області
2.Управління Казначейства у Старобільському районі, м. Старобільськ Луганської області
про стягнення 347869 грн. 13 коп.
Суддя Рябцева О.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1. -предст. за дов. від 03.01.2012 № 1;
від І відповідача -ОСОБА_2. -нач. управління агропромислового розвитку, дов. від 19.12.2011 № 2962;
від ІІ відповідача -ОСОБА_8 -гол. спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу Головного Управління Державної казначейської служби України у Луганській області, дов. від 25.01.2012 № 01-66/4.
Позивачем заявлені вимоги:
- про стягнення з Старобільської районної державної адміністрації завданої Селянському фермерському господарству "Перлина Донбасу" матеріальної шкоди в розмірі упущеної вигоди в сумі 297869 грн. 13 коп.;
- про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн. 00 коп.;
- не чинити перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні Селянського фермерського господарства "Перлина Донбасу";
- про покладення на відповідача судових витрат на адвокатську допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що СФГ "Перлина Донбасу" засновано ОСОБА_3., членами господарства згідно Статуту є ОСОБА_4. та ОСОБА_5 Державний акт на право постійного користування землею серії ЛГ № 2171000003 від 31.10.1994 виданий на ім'я ОСОБА_3. Згідно наказу від 23.03.2003 № 2 головою СФГ "Перлина Донбасу" є ОСОБА_5 ОСОБА_3. та ОСОБА_4. померли. Старобільською райдержадміністрацією прийнято розпорядження від 10.03.2010 № 473 та від 14.12.2010 № 686 про припинення права постійного користування землею, яка була надана гр. ОСОБА_3. для ведення селянського фермерського господарства, у зв'язку зі смертю землекористувача, земельна ділянка передана в оренду ФГ "АВІН". Вказані розпорядження скасовані постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 № 2а-9281/10/1270. Розпорядженням Старобільської райдержадміністрації від 19.04.2011 № 242 було прийняте рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, яка надана в постійне користування для ведення селянського фермерського господарства гр. ОСОБА_3., і земля повернута до земель запасу Нижньопокровської сільської ради. Дане розпорядження також скасовано постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2011 № 2а-6577/11/1270.
Вказані постанови свідчать про незаконність дій відповідача. У зв'язку з прийняттям вказаних розпоряджень позивачу було завдано шкоду у вигляді упущеної вигоди, розмір якої визначено в розмірі 297869 грн. 13 коп., а також завдано моральну шкоду, яка виразилась у моральних стражданнях, заподіяних незаконними розпорядженнями відповідача про позбавлення права користування земельною ділянкою, у приниженні престижу та ділової репутації підприємства, порушенні моральних життєвих стосунків та інших негативних наслідків на разі в підриві довіри до діяльності підприємства. Розмір моральної шкоди з урахуванням розумності та справедливості складає 50000 грн. 00 коп.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не обґрунтував розміру упущеної вигоди, оскільки згідно п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При розрахунку упущеної вигоди були враховані дані довідки Управління статистики у Старобільському районі від 06.09.2011, але не враховані затрати, які фермерське господарство понесло б в результаті роботи по реалізації продукції. Не надано статистичних даних за 2010-2011 роки. Крім того, за заявами суміжних землевласників спірна земельна ділянка протягом трьох років не обробляється, заросла бур'яном. Не надано доказів приниження гідності, честі і ділової репутації СФГ "Перлина Донбасу". З огляду на необґрунтованість позовних вимог відсутні підстави для стягнення адвокатських витрат.
Ухвалою суду від 05.01.2012 відповідно до ст. 24 ГПК України до участі у справі залучено другого відповідача -Управління Казначейства у Старобільському районі.
ІІ відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявності всіх чотирьох складових цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, зокрема, позивач не надав доказів спричинення моральної шкоди. Не надано доказів про витрати на адвокатську допомогу. Крім того, Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" не передбачені видатки на відшкодування вартості юридичної допомоги. Щодо вимоги про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою, то ці вимоги є недоречними, оскільки відповідно до засад процесуального законодавства суд розглядає справи по факту вчинення правопорушень.
Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що СФГ "Перлина Донбасу" було зареєстровано 13.07.1992, реєстраційний № 120. Згідно п. 1.2 Статуту господарства його засновником виступив громадянин ОСОБА_3, який є також головою господарства. За умовами п. 1.7 Статуту членами СФГ "Перлина Донбасу" є дружина, донька, мати ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_7
Старобільською районною радою 31.10.1994 ОСОБА_3 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ЛГ № 2171000003, згідно якого надано в постійне користування земельну ділянку площею 52,3 га, що розташована на території Нижньопокровської сільської ради, для ведення фермерського господарства.
21.03.2003 Старобільською районною державною адміністрацією зареєстровано нову редакцію Статуту СФГ "Перлина Донбасу". Згідно розділу І Статуту засновником є ОСОБА_3., членами -ОСОБА_4. та ОСОБА_5 При цьому, в п. 1.4 Статуту зазначено, що членами господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві.
Наказом засновника СФГ "Перлина Донбасу" від 23.03.2003 № 2 головою господарства призначено ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3. та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4.
Розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації від 10.09.2010 № 473 вирішено передати земельну ділянку орієнтовно площею 50 га ріллі, що розташовані за межами населених пунктів на території Нижньопокровської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ "АВІН".
Розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації від 14.12.2010 № 686 припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 52,3 га, яка була надана громадянину ОСОБА_3, у зв'язку зі смертю громадянина ОСОБА_3., Державний акт на право постійного користування землею серії ЛГ № 217000003, зареєстрований в Книзі запису актів на право постійного користування землею за № 38 від 31.10.1994 вирішено вважати таким, що втратив чинність у зв'язку зі смертю власника, вказану земельну ділянку повернуто до земель запасу.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.03.2011 № 2а-9281/10/1270 вказані розпорядження за позовом СФГ "Перлина Донбасу" скасовано, постанова набрала законної сили.
Розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації від 19.04.2011 № 242 знову припинено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 52,3 га, яка була надана громадянину ОСОБА_3, у зв'язку зі смертю громадянина ОСОБА_3., Державний акт на право постійного користування землею серії ЛГ № 217000003, зареєстрований в Книзі запису актів на право постійного користування землею за № 38 від 31.10.1994 вирішено вважати таким, що втратив чинність у зв'язку зі смертю власника, вказану земельну ділянку повернуто до земель запасу.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2011 № 2а-6577/11/1270 скасовано вищевказане розпорядження, постанова набрала законної сили.
Відповідач 26.08.2011 звернувся до Старобільської районної державної адміністрації з заявою про створення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" відповідної комісії і здійснити розрахунок понесених збитків.
Листом районної державної адміністрації від 14.09.2011 № 47-П-216-2 позивачу було відмовлено у задоволенні його вимог.
Розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації на виконання постанови адміністративного суду від 26.08.2011 скасовано розпорядження від 19.04.2011 № 242, рекомендовано уповноваженому представнику СФГ "Перлина Донбасу" прибути до районної державної адміністрації для оформлення акта прийому-передачі земельної ділянки. Листом від 18.10.2011 позивач повідомив про це розпорядження СФГ "Перлина Донбасу", однак після прибуття ОСОБА_5 до районної державної адміністрації йому було відмовлено у переоформленні документів у зв'язку з непідтвердженням його повноважень.
Суть спірних правовідносин між сторонами у справі, за доводами І відповідача, полягає в тому, що ОСОБА_5 незаконно, в порушення вимог цивільного законодавства був включений до складу фермерського господарства і призначений його головою, оскільки ОСОБА_5 не є родичем ОСОБА_3. При розгляді адміністративних спорів оцінювалась правомірність видання розпоряджень суб'єктом владних повноважень без оцінки факту родинних зв'язків між членами господарства. На думку І відповідача, ОСОБА_5 не є землекористувачем і його дії щодо переоформлення державного акту на право постійного користування на власне ім'я не узгоджуються з нормами земельного законодавства і свідчать про фіктивне існування СФГ "Перлина Донбасу" і самовільний захват чужої земельної ділянки.
Враховуючи неправомірну поведінку суб'єкта владних повноважень, СФГ "Перлина Донбасу" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення шкоди у вигляді упущеної вигоди, моральної шкоди, про усунення перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою.
На обґрунтування вимог про стягнення матеріальної шкоди у вигляді упущеної вигоди позивач надав Бізнес-план СФГ "Перлина Донбасу" на 2010-2014 роки, лист Управління статистики у Старобільському районі від 06.09.2011 № 39/27-1-206 щодо середньої урожайності сільськогосподарських культур та середніх цін на реалізовану сільськогосподарську продукцію власного виробництва по Старобільському району, власну довідку від 28.10.2011 про середню урожайність насіння соняшнику по господарству в 2011 році та його реалізаційну вартість, статистичну і податкову звітність за 2009-2011 роки.
Пунктом 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно п. 1 ст. 1166 ЦК України, що визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
У зв'язку з цим до участі у справі залучено в якості другого відповідача орган державного казначейства.
Цивільно-правова відповідальність настає за наявності таких складових: протиправної поведінки особи, настання шкоди, причинного зв'язку між двома першими елементами, вина завдача шкоди, а виходячи зі змісту ст. 1174 ЦК України незалежно від вини суб'єкта владних повноважень.
Отже однією із складових зазначеної відповідальності є наявність шкоди. При цьому, така шкода може бути як реальною, так і у вигляді упущеної вигоди.
Упущеною вигодою за ст. 22 ЦК України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.
Позивач не довів суду реальності втраченої вигоди, оскільки наданий бізнес-план свідчить лише про наміри здійснювати певні сільськогосподарські роботи. Наданий розрахунок не містить витрат, які б одержав позивач у разі оброблення земельної ділянки.
За таких обставин, вимоги про стягнення матеріальної шкоди є необґрунтованими.
Що стосується відшкодування моральної шкоди, то згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі постанова Пленуму) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, фактами, з якими матеріальний закон пов'язує настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
В абзаці другому п. 5 постанови Пленуму також зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Проте, з наданих позивачем доказів неможливо встановити наявність моральної шкоди, яка завдана позивачу І відповідачем.
Щодо вимоги до І відповідача не чинити перешкод в користуванні спірною земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні Селянського фермерського господарства "Перлина Донбасу", то позивач не зазначив, у тому саме полягають такі перешкоди. Згідно ст. 1 ГПК України, особи, звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Втім, позивач не конкретизував наявність перешкод з боку І відповідача і яким способом їх слід усунути. Фактично заявлена вимога стосується не допущення будь-яких протиправних дій на майбутнє, що не узгоджується зі ст. 1 ГПК України, а отже така вимога є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Питання про судові витрати не вирішується, оскільки позивач звільнений від його сплати згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".
Судові витрати за надання адвокатської допомоги покладаються на позивача.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.У задоволенні позову відмовити.
2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
3.Повне рішення складено і підписано - 06.02.2012.
Суддя О.В.Рябцева