91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
31.01.12 Справа № 24/105пн/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Садко плюс", м. Старобільськ Луганської області
до 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Старобільськ Луганської області
2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Старобільськ Луганської області
про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом звільнення та демонтажу некапітальної споруди
Суддя Рябцева О.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -ОСОБА_3 -предст. за дов. від 30.05.2011 б/н;
від І відповідача -ОСОБА_4 -предст. за дов. від 10.11.2011 № 2087;
від ІІ відповідача -ОСОБА_4 -предст. за дов. від 25.01.2012 № 126.
Позивач звернувся до суду з вимогою про звільнення незаконно займаної площі земельної ділянки шляхом демонтажу некапітальних споруд-малих архітектурних форм № НОМЕР_3 (площею 3,0 м. х 2,0 м.), № НОМЕР_4 (площею 2,55 м. х 2,0 м.), що належать відповідачеві на праві приватної власності і знаходяться на території ДП "Ринок м. Старобільськ" за адресою: м. Старобільськ, пл. Базарна, 1.
До початку розгляду справи по суті позивач відповідно до ст. 22 ГПК України подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить зобов'язати відповідача звільнити торговельні місця, на яких розташовані тимчасові металеві споруди за № НОМЕР_3 (площею 3,0 м. х 2,0 м.), № НОМЕР_4 (площею 2,55 м. х 2,0 м.) шляхом їх демонтажу та вивозу з території ДП "Ринок м. Старобільськ" за адресою: м. Старобільськ, пл. Базарна, 1. Дана заява розцінюється судом як заява про зміну предмету позову.
На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що між ним і ДП "Ринок м. Старобільськ" укладено договір оренди нерухомого та рухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Старобільськ, пл. Базарна, 1 та договір суборенди землі від 11.05.2011, за яким в суборенду передано 1,9105 гектарів землі, на якій знаходяться вищевказані об'єкти нерухомості і інфраструктури. Згідно Статуту одним із видів діяльності ТОВ "Садко плюс" є надання торгівельних місць та їх попереднє бронювання, абонементне обслуговування по наданню торгівельних місць на визначений термін тощо. Відносини між позивачем і приватними підприємцями, які здійснюють свою підприємницьку діяльність з продажу товарів на території ринку оформлюються договором про надання торгового місця. Всім підприємцям, які мають намір здійснювати торгівельну діяльність на території ринку, запропоновано укласти відповідний договір. Відповідач, який має тимчасові металеві споруди на території ринку, відмовився від укладання такого договору. Раніше укладений договір про надання торгової площі для здійснення підприємницької діяльності, укладений між відповідачем і "колишнім керівництвом ринком" ПП ОСОБА_5 і ПП ОСОБА_6, припинив свою дію, у зв'язку з чим відповідач повинен був звільнити займану земельну ділянку або укласти новий договір. Незважаючи на відсутність договірних відносин, відповідач відмовляється добровільно звільнити земельну ділянку, на якій знаходяться тимчасові металеві споруди № НОМЕР_3, № НОМЕР_4. У зв'язку з тим, що відповідач перешкоджає позивачу здійснювати підприємницьку діяльність на свій розсуд, позивач просить задовольнити його вимоги.
При цьому в якості нормативного обґрунтування первісно заявленої вимоги позивач вказує ст.ст. 95, 152, 212, 215 Земельного кодексу України.
В заяві про зміну предмет позову, відповідач, обґрунтовуючи нову вимогу тими ж самими обставинами, послався на порушення Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105.
І відповідач відзивом від 08.12.2011 проти первісно заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач обрав невірний матеріально-правовий спосіб захисту порушеного права, оскільки способи захисту прав на земельні ділянки передбачені ст.ст. 152, 212 Земельного кодексу України, в той час як позивач у своєму позові посилається на порушення прав позивача у сфері організації та забезпечення діяльності ринка, а саме у сфері використання торгівельних місць на ринку.
Відзивом на заяву про зміну предмету позову відповідач заперечує проти заявлених вимог, зазначаючи, що позивачем достовірно не підтверджено:
- чи передана позивачу в суборенду та частина земельної ділянки, на якій знаходяться торгівельні місця з металевими спорудами за № НОМЕР_3 (площею 3,0 м. х 2,0 м.), № НОМЕР_4 (площею 2,55 м. х 2,0 м.), чи вона залишилася в оренді ДП "Ринок м. Старобільськ";
- чи передані торговельні місця з металевими спорудами за № НОМЕР_3 (площею 3,0 м. х 2,0 м.), № НОМЕР_4 (площею 2,55 м. х 2,0 м.) в користування позивачу на підставі договору оренди нерухомого та рухомого майна від 11.05.2011, який укладено ДП "Ринок м. Старобільськ" Луганської обласної спілки споживчих товариств з ТОВ "Садко плюс", оскільки раніше ці торговельні місця належали іншим особам, у тому числі ДП "Ринок м. Старобільськ".
Позивач всупереч ст. 761 ЦК України не надав доказів того, що він є власником речі - власником торгівельних місць. Крім того, позивач не надав у якості доказів ні генеральний план ринку, ні чітко визначений план розташування торговельних місць. Відповідач в період з 11.05.2011 по 26.12.2011 неодноразово висловлював свою згоду укласти договір з позивачем щодо використання торговельного місця, але в нього були зауваження щодо умов цього договору. Проте, позивач ці зауваження відмовлявся розглядати. Крім того, відповідач був згодний оплачувати використання торгівельного місця, але позивач навмисно не приймав плату.
І відповідач в процесі розгляду даного спору продав рухомі речі, у тому числі тимчасові споруди № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 іншій особі, що підтверджується договором купівлі-продажу від 09.12.2011 та відповідним актом приймання-передачі майна. За таких обставин, станом на 26.12.2011 відповідач не є власником тимчасових металевих споруд за № НОМЕР_3 (площею 3,0 м. х 2,0 м.), № НОМЕР_4 (площею 2,55 м. х 2,0 м.) та особисто не займає торговельні місця на території ДП "Ринок м. Старобільськ", у зв'язку з чим суд ухвалою від 16.01.2012 залучив до участі у справі ІІ відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, яка є новим власником тимчасових споруд № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.
ІІ відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що тимчасові металеві споруди № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 придбані нею для реального здійснення підприємницької діяльності на ринку і бажає вступити у відповідні договірні відносини з позивачем. У зв'язку з цим нею 13.01.2012 оплачено вартість оренди торговельних місць № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 за січень та лютий 2012 року. Також зазначає, що вона двічі -27.12.2011 та 13.01.2012 зверталась до позивача з заявою укласти з нею договір оренди торговельних місць, які позивач залишив без відповіді.
Представник позивача надав пояснення щодо неможливості укладання угод з ІІ відповідачем з огляду на постанову Державного пожежного нагляду ГУ МНС України в Луганській області від 11.06.2010 № 112, в якій відображено, що повздовжні та поперечні проходи (проїзди) між групами кіосків контейнерного типу завширшки менше 4 м. у просвіті з урахуванням відкритих дверей, що є порушенням пожежних норм.
Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Виконавчим комітетом Старобільської міської ради (орендодавець) та Дочірнім підприємством "Ринок м. Старобільськ" (орендар) 10.05.2011 укладено договір оренди землі, державна реєстрація від 10.05.2011 за № 442510004000148, за умовами якого орендодавцем на підставі рішення Старобільської міської ради від 08.04.2011 № 5/91 передано в оренду на 15 років земельну ділянку несільськогосподарського призначення за адресою: м. Старобільськ, пл. Базарна, 1, площею 2,0166 га.
11.05.2011 між Дочірнім підприємством "Ринок міста Старобільськ" (суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Садко плюс" (суборендар) був укладений договір суборенди землі, державна реєстрація 11.05.2011 за № 44251000400015, за умовами якого в суборенду до 01.07.2013 передано земельну ділянку площею 1,9105 га, яка знаходиться в межах території Старобільської міської ради за адресою: м. Старобільськ, пл. Базарна, 1.
Старобільською міською радою та Дочірнім підприємством "Ринок м. Старобільськ" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10.05.2011, державна реєстрація 29.07.2011 за № 442510004000398. Пункт 1 вказаного договору викладено у наступній редакції: "Орендодавець на підставі рішення Старобільської міської ради від 05.05.2011 № 6/29 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель державної власності, яка знаходиться на території Старобільської міської ради (м. Старобільськ, пл. Базарна, 1)". Пункт 8 викладено в такій редакції: "договір укладено строком до 31.08.2024 року".
Між І відповідачем і ДП "Ринок м. Старобільськ" були укладені договори від 01.01.2010 № 365, № 366 про надання 2 торгових місць на торговій площі ринка (3 кв.м. та 2,05 кв.м.) для встановлення тимчасових металевих споруд для торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами до 31.12.2010. Дані договору припинили свою дію до передачі позивачу в суборенду земельної ділянки, однак І-й відповідач продовжував здійснювати торговельну діяльність на території ринку. Від укладання договору на запропонованих позивачем умовах ОСОБА_1 відмовився, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
В ході розгляду справи І відповідач продав належні йому некапітальні споруди фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 На час вирішення спору договору щодо використання торговельних місць між позивачем і ІІ відповідачем не укладено.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 8 цього ж Закону орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
У Положенні про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868 (далі - Положення), зазначено, що під терміном "ринок" розуміється об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування чи розпорядження земельною ділянкою, на якій даний об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.
Пунктом 4 цього Положення передбачено, що в разі коли підприємець сплатив ринковий збір за 30 і більше днів на одному ринку, суб'єкт господарювання зобов'язаний за заявою такого підприємця укласти з ним договір оренди торговельного місця.
Предметом такого договору є передача в оренду визначеної на місцевості площі, що розміщена на відповідній земельній ділянці та безпосередньо з нею пов'язана. Відносини щодо оренди торговельного місця на ринку не є відносинами суборенди земельної ділянки, але неправомірне використання торговельного місця на ринку може створювати перешкоди у здійсненні права власності землекористувача.
Зі змісту згаданого п. 4 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків вбачається, що саме підприємець зобов'язаний ініціювати укладання договору оренди торговельного місця.
Як вбачається із матеріалів справи, вони не містять належних та допустимих доказів підтвердження правових підстав знаходження модулів І відповідача, а згодом ІІ відповідача, на території ринку на земельних ділянках, що орендуються позивачем.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.
За змістом даної норми землекористувач може звернутися з вимогою про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки і тягне наслідки, визначені ст. 212 Земельного кодексу України, якою передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За таких обставин, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Враховуючи, що спір виник з вини І відповідача, який на час вирішення спору не є власником спірних некапітальних споруд, провадження у справі стосовно нього слід припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. Обов'язок звільнити незаконно займану площу земельної ділянки покласти на ІІ відповідача.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України стягуються з відповідачів в рівних частинах.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги стосовно ІІ відповідача задоволити у повному обсязі.
2.Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 звільнити торговельні місця, на яких розташовані тимчасові металеві споруди за № НОМЕР_3 (площею 3,0 м. х 2,0 кв.м.), № НОМЕР_4 (площею 2,55 м. х 2,0 кв.м.), шляхом їх демонтажу та вивозу з території ДП "Ринок м. Старобільськ" за адресою: м. Старобільськ, пл. Базарна, 1, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.Провадження у справі стосовно І відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинити.
4.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Садко плюс", Луганська область, м. Старобільськ, пл. Базарна, 1, ідентифікаційний код 36649481 витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
5.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Садко плюс", Луганська область, м. Старобільськ, пл. Базарна, 1, ідентифікаційний код 36649481 витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
7.Повне рішення складено і підписано - 06.02.2012.
Суддя О.В.Рябцева