01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
про визнання боржника банкрутом
"22" листопада 2011 р. Справа № Б8/174-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши справу
за заявою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 19421230, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 12 (надалі за текстом: «Заявник»/ «Кредитор»),
до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99,
про банкрутство, -
учасник провадження (власник/учасник): ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2,
за участю представників учасників судового провадження:
від Заявника: головний податковий інспектор юридичного відділу Білоцерківської державної податкової інспекції Київської області ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності №31545/10/10 від 26 жовтня 2011 року;
від Боржника: не з'явився,
ОСОБА_1: не з'явився, -
до господарського суду Київської області звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 19421230, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 12) («Заявник»/ «Кредитор») із заявою №30283/10/10 від 20 жовтня 2011 року (вх. №4730 від 01 листопада 2011 року) про порушення справи про банкрутство боржника -товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99) (надалі за текстом: «Боржник»), в зв'язку з тим, що боржник відсутній за місцезнаходженням та не звітує до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області більше року з підстав, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Київської області від 07 листопада 2011 року порушено провадження у справі №Б8/174-11 та призначено розгляд справи на 18 листопада 2011 року; залучено в якості учасника провадження у справі про банкрутство учасника/учасника Боржника -ОСОБА_1; зобов'язано учасників провадження надати документальні докази у справі; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Факт направлення ухвали про порушення провадження у справі учасникам провадження підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №1051 від 10 листопада 2011 року, повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 01032 3205080 6, адресованого Боржнику, яке повернуто господарському суду Київської області з долученою довідкою Укрпошти за формою № 20, в зв'язку з закінченням терміну зберігання конверту; повідомленням про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 01032 3205079 2, адресованого власнику Боржника ОСОБА_1, яке повернуто господарському суду Київської області з долученою довідкою Укрпошти за формою № 20, в зв'язку з закінченням терміну зберігання конверту.
В ході підготовки справи до розгляду господарським судом Київської області направлено запити до: державного реєстратора виконавчого комітету Білоцерківської міської ради з метою отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на Боржника; управління Держкомзему у місті Біла Церква Київської області; комунальному підприємству Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»; державного нотаріуса першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з державного реєстру правочинів на Боржника, витягу з державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, інформації з державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо майна Боржника; Головного управління Держкомзему у Київській області; інспекції державного технічного нагляду Білоцерківського району; Білоцерківського МРЕВ ДАІ при ГУ МВС України у Київській області.
18 листопада 2011 року у судове засідання з'явився Заявник та надав свої пояснення у справі. Представники Боржника, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явились, жодної з вимог ухвали господарського суду Київської області про порушення цієї справи від 07 листопада 2011 року не виконали, в тому числі Боржник відзиву на заяву Заявника не надав; пояснень про причини невиконання вимог суду не надали. Заявник хоча і з'явився у судове засідання, проте вимоги ухвали господарського суду Київської області від 07 листопада 2011 року не виконав. Ухвалою господарського суду Київської області від 18 листопада 2011 року в зв'язку з неявкою учасників провадження та ненаданням витребуваних доказів у справі на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22 листопада 2011 року. Факт направлення даної ухвали учасникам провадження підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №1139 від 18 листопада 2011 року.
22 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшов лист від відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області №1049/ю/15-11 від 15 листопада 2011 року (вх. №15944 від 22 листопада 2011 року) до якого додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11774454 станом на 15 листопада 2011 року на Боржника.
22 листопада 2011 року через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мальцевої А.В. про участь у справі про банкрутство від 22 листопада 2011 року (вх. № 16032 від 22 листопада 201 року) з долученими документами на підтвердження її відповідності встановленим вимогам до арбітражних керуючих, в тому числі, копіями ліцензії державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії АВ №НОМЕР_3, виданої 22 січня 2007 року, свідоцтва арбітражного керуючого щодо присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого, диплому серії ПВ № 524314 від 29 липня 1987 року, ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН», інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого.
22 листопада 2011 року у судове засідання представники Заявника, Боржника, ОСОБА_1 не з'явились, жодної з вимог ухвал господарського суду Київської від 07 листопада 2011 року та 18 листопада 2011 року не виконали, пояснень про причини невиконання вимог суду не надали. Судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку не надано, про причини невиконання вимог суду пояснень не надано. (Факт направлення Боржнику, власнику Боржника ухвали про порушення цієї справи про банкрутство від 07 листопада 2011 року підтверджено відбитком канцелярії господарського суду Київської області №1052 від 10 листопада 2011 року; ухвала, направлена Боржнику повернута без вручення з довідкою (форма 20) із зазначенням причини повернення (досилання): “за закінченням терміну зберігання”).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (наділ за текстом також «Закон про банкрутство») відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Керуючись ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.
Виходячи з того, що учасниками провадження не виконано вимог суду, витребуваних доказів суду не надано, керуючись вищезазначеним суд виходить з наявних матеріалів справи.
Боржник -товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 99, факт перебування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11668455 станом на 09 листопада 2011 року, є суб'єктом підприємницької діяльності та є суб'єктом банкрутства.
Факт перебування Боржника на обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції підтверджено Довідкою про взяття на облік платника податків (додаток 2 до Порядку обліку платників податків і зборів - форма №4-ОПП) від 07 жовтня 2011 року.
Дослідивши всебічно, об'єктивно матеріали справи у їх сукупності, заслухавши представника Заявника (в засіданні 18 листопада 2011 року) суд приходить до висновку про банкрутство Боржника на підставі наступного.
Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності»Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства відсутнього боржника належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону.
У відповідності до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 104 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що відповідно до частини першої статті 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або в разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.
Судом взято до уваги положення п. 4.7. Рекомендацій Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, згідно з якими у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.
Заявник у своїй заяві №30283/10/10 від 20 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство посилається на факт відсутності Боржника за місцезнаходженням, як на одну з підстав подання заяви про порушення справи про банкрутство Боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.
З метою підготовки справи №Б8/174-11 до розгляду було отримано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №11668455 станом на 07 листопада 2011 року на Боржника, в якому відсутній запис про відсутність юридичної особи Боржника за місцезнаходженням.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Заявником не доведено належними доказами факт відсутності керівних органів юридичної особи Боржника за місцезнаходженням, на який Заявник посилається в своїй заяві №30283/10/10 від 20 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство Боржника. Даний довід відхиляється господарським судом.
В своїй заяві №30283/10/10 від 20 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство Боржника Заявник вказує на те, що Боржник не звітує до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області більше року.
Заявником надано суду доказ ненадання Боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, яким є: копія довідки №30986/10/240 від 18 жовтня 2011 року Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області в якій повідомлено, що дата подання останнього звіту по ПДВ Боржником -19 березня 2010 року (декларація по податку на додану вартість за лютий 2010 року); дата подання останнього звіту Боржником по податку на прибуток -02 лютого 2010 року (декларація з податку на прибуток підприємства за 2009 рік).
Судом встановлено, що податкова звітність Боржником не подається до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області більше ніж один рік що перевищує термін визначений ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (протягом року). Дослідивши дану довідку, судом встановлено, що вона є доказом ненадання Боржником більш ніж протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а саме протягом більше, ніж одного року і восьми місяців; Заявником доведено факт ненадання до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, в зв'язку з чим, судом встановлено наявність належних доведених Заявником підстав для застосування до Боржника особливостей процедури банкрутства боржника, передбачених ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В ході перевірки безспірності вимог Заявника до Боржника, судом встановлено наступне.
Заявник у своїй заяві №30283/10/10 від 20 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство Боржник просить суд визнати Заявника кредитором Боржника з вимогами в сумі 1 544,12 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири гривні 12 коп.) грн., яка є податковим боргом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вимоги Заявника до Боржника в сумі 1 544,12 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири гривні 12 коп.) грн. є безспірними з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Частиною 6 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Безспірність вимог Заявника до Боржника підтверджена: виконавчим листом по адміністративній справі №2а-618/11/1070 Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року, виданого на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року у справі №2а-618/11/1070, яка набрала законної сили (згідно даного виконавчого листа) 10 березня 2011 року, яким постановлено стягнути з Боржника на користь Заявника податковий борг у сумі 1 544,12 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири гривні 12 коп.) грн.
Також безспірність вимог Заявника до Боржника підтверджена постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року у справі №2а-618/11/1070 відповідно до якої позов Заявника до Боржника задоволено, постановлено стягнути з Боржника на користь Заявника податковий борг у сумі 1 544,12 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири гривні 12 коп.) грн.
Поряд з наведеним постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 у п. 29 встановлено, що у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16). Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).
Пунктом 1.3. Закону України від 21 грудня 2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п.п. 5.2.1. Закону України від 21 грудня 2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі Закон № 2181), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до абз. 4 п. п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. №2181-III, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Заявлені вимоги по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є самостійно узгодженою податковою заборгованістю, що підтверджено розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 рік, поданої Боржником Заявнику 24 лютого 2010 року (вх. № Заявника 9000441968) на загальну суму 718,00 грн. Відповідно до Додатку до заяви про банкрутство Боржника від 18 жовтня 2011 року №330985/10/24-1-036/1, Боржником не сплачено 354,12 грн. заборгованості по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, з яких -174,62 грн. заборгованості за 3 квартал 2010 року та 179,50 грн. заборгованості за 4 квартал 2010 року. 20 жовтня 2010 року Боржнику виставлено першу податкову вимогу №1/241 по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на суму 174,62 грн. Факт направлення вказаної податкової вимоги підтверджено копією конверта Р 09117 0055364 0, адресованого Боржнику, що повернутий Заявнику із довідкою (форма 20) із зазначенням причини повернення: “за зазначеною адресою не проживає”. 26 жовтня 2010 року головними державними ревізорами-інспекторами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Ліченко А.В. та Козін С.Г. складено Акт про неможливість вручення податкової вимоги №1/241. Відповідно до вказаного акту, податкова вимога №1/241 розміщена на дошці податкових оголошень з 26 жовтня 2010 року.
Поряд з цим Заявник вказує на наявність узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1 020,00 грн., що складається з штрафних санкцій по податку на додану вартість, нарахованих на підставі Акту № 3641/15-3/648 від 16 листопада 2010 року. Судом встановлено, що відповідно до Акту Заявника №3641/15-3/648 від 16 листопада 2010 року, Боржником не подано декларації по податку на додану вартість за період з березня по вересень 2010 року, на підставі абз. 1 п.п. 17.1.1. Закону № 2181 нараховано та виставлено штрафну санкцію у розмірі 1020 грн., виставлено Боржнику податкове повідомлення-рішення №3727/15-3/447 від 16 листопада 2010 року; факт направлення вказаного податкового повідомлення-рішення Боржнику підтверджено копією конверту, який було повернути Заявнику в зв'язку з тим, що Боржник за вказаною адресою «не проживає», що підтверджено довідкою Укрпошти, форма №20. Крім того, Заявник вказує також на наявність у Боржника перед ним податкової заборгованості у розмірі 170,00 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість, нарахованих на підставі Акту 3641/15-3/649 від 16 листопада 2010 року. Відповідно до вказаного акту Заявника в ході перевірки було встановлено, що Боржником в порушення норми п.п. 9.8., 4.1.4. Закону № 2181, Боржником не було повернуто реєстраційне свідоцтво платника податку на додану вартість, на підставі якого виставлено Боржнику податкове повідомлення-рішення №3727/15-3/448 від 16 листопада 2010 року; факт направлення вказаного повідомлення - рішення підтверджено копією конверта, адресованого Боржнику, що повернутий Заявнику з довідкою (форма 20) з відміткою про причину повернення: “за зазначеною адресою не проживає”. На загальну суму податкового боргу Боржника за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 02 грудня 2010 року виставлено другу податкову вимогу №2/286 на загальну суму 1 364,62 грн., з яких 1 190,00 грн. за штрафними санкціями по податку на додану вартість та 174,62 грн. за основним платежем по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. 02 грудня 2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Ліченко А.В. та Довгаль Л.А. складено акт про вихід за юридичною адресою підприємства з метою вручення податкової вимоги №2/286, згідно якого встановлено, що Боржник за адресою м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 99 не знаходиться. Згідно вказаного Акту, з 02 грудня 2010 року податкова вимога №2/286 розміщена на дошці податкових оголошень. Відповідно до змісту постанови Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року у справі №2а-618/11/1070 податковий борг Боржника на загальну суму 1 544,12 грн. визнаний в судовому порядку. Таким чином, заборгованість Боржника перед Заявником є узгодженою, безспірною.
Боржником не надано суду жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні; не надано жодних доказів адміністративного або судового оскарження документів на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог; Боржник заперечень вимог Заявника суду не надав; жодних доказів, які спростовують факти чи відомості на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог, Боржником не надавалось.
На підставі проведеного аналізу суд дійшов висновку про те, що заявлені Заявником вимоги у своїй заяві №30283/10/10 від 20 жовтня 2011 року про порушення справи про банкрутство Боржника у загальній сумі 1 544,12 грн. доведені Заявником, в зв'язку з чим суд визнає вимоги Заявника до Боржника в сумі 1 544,12 грн., які складаються з 354,12 грн. основного боргу по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та з 1 190,00 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість.
Досліджуючи ознаку неплатоспроможності чи платоспроможності Боржника суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, для цілей цього Закону терміни вживаються у наступному значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
На підтвердження неплатоспроможності Боржника Заявником надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №26131419 від 20 квітня 2011 року про примусове виконання виконавчого листа №2а-618/11/1070 виданого 13 квітня 2011 року Київським окружним адміністративним судом та копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №26131419 від 26 червня 2011 року згідно якого головним державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа №2а-618/11/1070 виданого 13 квітня 2011 року Київським окружним адміністративним судом встановлено, що за адресою вказаною у виконавчому документі боржник відсутній та у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; відповідно до ст. 50, п. 2, п. 5, ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», постановлено виконавчий лист №2а-618/11/1070 виданий 13 квітня 2011 року Київським окружним адміністративним судом повернути стягувачеві.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»(в ред. від 12 травня 2011 року) передбачено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Суд, виходячи з того, що головним державним виконавцем міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №26131419 від 26 червня 2011 року повернуто виконавчий документ -виконавчий лист №2а-618/11/1070 виданий 13 квітня 2011 року Київським окружним адміністративним судом, - стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»вжив всіх встановлених законодавством належних та необхідних заходів по встановленню майна Боржника та зверненню на нього стягнення з метою виконання вказаного Виконавчого листа та встановив відсутність у Боржника такого майна.
Поряд з цим, в ході підготовки цієї справи до розгляду та встановлення неплатоспроможності або платоспроможності Боржника, судом було вжито низку заходів, зокрема, направлено запити: управлінню Держкомзему у місті Біла Церква Київської області; комунальному підприємству Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»; державному нотаріусу першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з державного реєстру правочинів на Боржника, державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо Боржника; Головному управлінню Держкомзему у Київській області; інспекції державного технічного нагляду Білоцерківського району; Білоцерківському МРЕВ ДАІ при ГУ МВС України у Київській області.
Станом поточну дату (на 22 листопада 2011 року) жодної відповіді на направлені судові запити до суду не надійшли, Боржником не надано суду на виконання вимог ухвал суду у цій справі жодних доказів, документів; від Заявника не надходило жодних доказів наявності майна у Боржника / платоспроможності Боржника, - на яке може бути звернену то стягнення, доказів платоспроможності Боржника. Строки проведення цього засідання, встановлені ч. 2 ст. 52 Закону про банкрутство, сплили та їх продовження Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено, в зв'язку з чим, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд виходить з наявних матеріалів справи.
Крім наведеного вище суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи.
Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність з перелічених ознак, ознак які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної особи боржника, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї особи.
Таким чином, на підставі вищенаведених досліджених ознак, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови Боржник є неплатоспроможним відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а вимоги Заявника стосовно визнання Боржника банкрутом, обґрунтованими. На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що заборгованість Боржника перед Заявником є безспірною у Заявленому Заявником обсязі.
Зазначені фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, його неплатоспроможність та дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що безпосередньо від ініціюючого кредитора до суду не надходило заяв чи згоди від нього стосовно призначення його ліквідатором Боржника; клопотання про призначення кандидатури арбітражного керуючого ліквідатором Боржника від ініціюючого кредитора (Заявника) не надходило.
В ході провадження у справі через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/н від 22 листопада 2011 року (вх. №16032 від 22 листопада 2011 року) про участь у справі про банкрутство. Інших заяв про призначення інших кандидатур арбітражних керуючих ліквідатором Боржника до суду не надходило. Враховуючи наявність заяви щодо призначення ліквідатора банкрута та відсутність інших запропонованих суду кандидатур а призначення ліквідатором боржника, суд виходить з наявних матеріалів справи.
Згідно п. п. 1-3 ст. 3? Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 п. п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” роз'яснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.
Розглядаючи заяву арбітражного керуючого Мальцевої Альбіни Вячеславівни про участь у справі про банкрутство, судом встановлено, що у заяві арбітражного керуючого Мальцевої А.В. б/№ від 22 листопада 2011 року, остання просить призначити її ліквідатором у справі про банкрутство №Б8/174-11 товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ», ідентифікаційний код: 33679178; у вказаній заяві Мальцева А.В. додатково повідомляє, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов провадження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускала; відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” -не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснювала; заборон займати керівні посади не має. До своєї заяви Мальцева А.В. додала Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого від 22 листопада 2011 року, в якій просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона успішно пройшла підготовку та склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у регіональному економіко-правовому центрі з питань банкрутства, про що свідчить свідоцтво арбітражного №1113; ліцензія на здійснення діяльності арбітражного керуючого нею була отримана 22 січня 2007 року; за час здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого призначалася ліквідатором на підприємствах приватного сектору економіки; в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави яких становила 25 та більше відсотків; тому може стверджувати про свою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; за період від дня отримання ліцензії до теперішнього часу скарг на її діяльність не надходило; додатково повідомляє, що має у власності легковий автомобіль, права категорії «Б», а також необхідну технічну базу для повноцінної роботи в якості арбітражного керуючого; на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Також до заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство додано належним чином засвідчені копії: ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №НОМЕР_3, видану 22 січня 2007 року, свідоцтва №1113 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); диплому серії ПВ №524314 стосовно здобуття освіти в сфері правознавства від 23 липня 1987 року, ліцензійної картки на систему інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН. Дослідивши документи подані арбітражним керуючим Мальцевою А.В., суд дійшов висновку про її відповідність встановленим вимогам до кандидатури арбітражного керуючого, в тому числі ліквідатора, і вона може бути призначеною ліквідатором у справі про банкрутство.
Як встановлено судом, від Заявника / Кредитора до суду не надійшло його згоди на призначення його ліквідатором Банкрута, в зв'язку з чим, суд не має права покладати на нього обов'язки ліквідатора Банкрута; жодних заяв Заявника стосовно призначення кандидатури арбітражного керуючого ліквідатором боржника до суду не надходило. Водночас, розглянувши кандидатуру арбітражного керуючого Мальцевої А.М., яка відповідає вимогам ст. 31, ч. ст. 13 Закону про банкрутство, врахувавши наявність у неї фахової освіти (спеціальність правознавство), наявність досвіду роботи арбітражним керуючим, наявність у неї організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у цій справі, а також врахувавши відсутність згоди ініціюючого кредитора на призначення його ліквідатором Боржника, відсутність інших заяв про призначення ліквідатором у цій справі, суд вважає доцільним призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Мальцеву А.М., й в зв'язку з чим призначає ліквідатором Боржника -товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ»арбітражного керуючого Мальцеву Альбіну Вячеславівну у цій справі. Від Заявника заперечень щодо призначення Мальцевої А.В. ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ»не надходило.
Керуючись ч. 6 ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 3?, 5, 11, 13, 40, 41, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 34-36, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в ред. від 12 травня 2011 року), Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. №2181-III, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого Господарського Суду України господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року № 0-5/1193, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361, суд -
1. Визнати банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО - ДРАЙВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99.
2. Визнати грошові вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 19421230, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 12, у сумі 1 544,12 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок чотири гривні 12 коп.), яка складається з: 354,12 грн. основного боргу з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та з 1 190,00 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість.
3. Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО - ДРАЙВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99, арбітражного керуючого Мальцеву Альбіну Вячеславівну (ліцензія державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №НОМЕР_3, видана 22 січня 2007 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2; місце проживання: АДРЕСА_1).
Задовольнити заяву б/н від 22 листопада 2011 року арбітражного керуючого Мальцевої А.В. про участь у справі про банкрутство.
Протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї постанови про призначення ліквідатора Банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО - ДРАЙВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99, керівнику, власнику (учаснику) боржника - ОСОБА_1, головному бухгалтеру, - передати ліквідатору Мальцевій А.В. всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.
Ліквідаторові прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності від колишніх керівника Банкрута, головного бухгалтера та власника (учасників).
До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи, письмово повідомити усіх кредиторів Боржника про введення ліквідаційної процедури з зазначенням кінцевого строку направлення ліквідатору заяв з вимогами до Банкрута.
4. Зобов'язати ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО - ДРАЙВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33679178, арбітражного керуючого Мальцеву А.В. у п'ятиденний строк з дати отримання цієї постанови подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр»оголошення про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.
Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, визнаного банкрутом, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду в провадженні якого знаходиться ця справа, номер справи, відомості про ліквідатора Банкрута, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури із застереженням про те, що кредитори можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до боржника у місячний строк з дня опублікування оголошення.
5. Зобов'язати Банкрута, засновників (учасників) боржника, визнаного банкрутом, ОСОБА_1 забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості і документи щодо фінансово-господарської діяльності банкрута.
6. Припинити повноваження власника майна (учасників) Боржника та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.
7. Звільнити з податкової застави активи платника податків -товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО - ДРАЙВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99.
8. Призначити наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 03 липня 2012 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).
Ліквідатору надати суду до 19 червня 2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
9. Постанову надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2); міському відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (09100, м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23); державному реєстратору Білоцерківської міської ради (м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, буд.38/12); ліквідатору Банкрута -арбітражному керуючому Мальцевій А.В. (02152, АДРЕСА_1);
Копію постанови надіслати: Банкруту (09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99); Кредитору (09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 12); ОСОБА_1 (АДРЕСА_2); управлінню Пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві (09117, м. Біла Церква, бульвар 50 річчя Перемоги, буд. 10); Білоцерківській міській дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Київська область, м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 94), Білоцерківському міському відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (09100, м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 106).
Дата набрання чинності постановою -22 листопада 2011 року.
Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання -до 22 листопада 2012 року.
Суддя Скутельник П.Ф.