Справа № 2-а/1970/1520/11
"01" серпня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
представників позивача Шаванов О.Б., Шмигельської О.В.
представника відповідача Щепної І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом підприємства «Надія» до Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі про визнання дій неправомірними, визнання нечинними та скасування рішення та вимоги, суд -
Підприємство «Надія», надалі позивач, звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі, надалі відповідач, про визнання дій неправомірними, визнання нечинними та скасування рішення та вимоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту перевірки №13 від 22.03.2011 року позивачу була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.03.2011 р. №Ю 3250 на суму 25764,08 грн., та винесено рішення управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі № 278 від 28.03.2011 р., яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 42414,96 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків. Позивач вважає, що дані вимога та рішення є протиправними та підлягають скасуванню з підстав невідповідності чинному законодавству, що порушують права, свободи та законні інтереси підприємства. На підставі вищенаведеного, позивач просить суд: визнати не чинним та скасувати рішення управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі від 28.03.2011р.№278 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, в розмірі 42414,96 грн.; визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі по передачі на виконання в державну виконавчу службу вимоги від 10.05.2011р. №Ю3250 про сплату неузгодженого зобов'язання по страховим внескам в сумі 25764,08 грн.; визнати нечинною та скасувати вимогу управління Пенсійного Фонду України в М.Тернополі від 10.05.2011р. №Ю 3250.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з мотивів, вказаних у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала проти його задоволення заперечила, подавши письмове заперечення та пояснивши, що рішення управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі №278 від 28.03.2011р. про застосування фінансових санкцій та вимога від 10.05.2011р. №Ю3250 прийняті правомірно та в межах компетенції, просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що Управлінням пенсійного фонду України в м. Тернополі у період з 15.03.2011р. до 22.03.2011 р. проведена перевірка з питань дотримання законодавства щодо нарахування, обчислення, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду у підприємства «Надія»заснованому на власності Тернопільської Міської організації соціального захисту та реабілітації інвалідів «Вікторія», за результатами якої складено акт від 22.03.2011р. №13, на підставі якого позивачу була винесена вимога про сплату боргу від 25.03.2011 р. №Ю 3250 на суму 25764,08 грн. Рішенням №278 від 28.03.2011р. відповідачем були застосовані до позивача фінансові санкції на суму 42414,96 грн.
Не погодившись з винесеним рішенням і вимогою позивач подав на них скаргу, однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у задоволені скарги було відмовлено, на що 26.04.2011 року ним було прийнято рішення про результати розгляду скарги. 10 травня 2011 року відповідачем винесено повторну вимогу про сплату боргу на суму 25 764,08 грн.
Згідно із абз. 5 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-VI від 08.07.2010 - стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV у редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) - визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1058-IV - цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У пункті 12 статті 20 Закону № 1058-TV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 - для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.
Згідно із ч. 6 п. 2 ст. 17 Закону № 1058 - IV страхувальники (якими відповідно до ст. 1 Закону № 1058 - IV є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Як вбачається з акту перевірки № 13 від 22.03.2011 від заробітних плат працівників позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за період з 01.04.2009 по 31.10.2009 розмір відрахувань страхових внесків встановлювався на рівні 4 % безпідставно. Зазначене порушення призвело до донарахування позивачу 25764,08 грн. страхових внесків.
Відповідно до ч. 2 та ч. З ст. 106 Закону України № 1058 -IV -суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплаче страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважають простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкції. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визнане правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які маку недоїмку, вимогу про її сплату).
Таким чином, вимога про сплату боргу по страхових внесках від 25.03.2011 р. №Ю3250 на суму 25764,08 грн. винесена відповідачем на підставі та в межах чинного законодавства. Крім того, як випливає із листів позивача на адресу відповідача від 06 грудня 2011 р. №018 та від 25 квітня 2011 року № 019 позивач погодився із даною вимогою ( а.с.58,59).
Що стосується визнання недійсним та скасування рішення управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі від 28.03.2011р. №278 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в розмірі 42414,96 грн., то вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Рішення № 278 від 28.03.2011р. про застосування фінансових санкцій на суму 42414,96 грн. за донарахування страхових внесків не відповідає вимозі п.4 ч.9 ст.106 Закону № 1058-IV, оскільки штрафна санкція застосована з наростаючим підсумком.
Штраф - це неустойка, яка визначається у процентному відношенні до суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 ЗУ № 1058, штрафна санкція у розмірі 5 % застосовується при таких двох умовах: якщо своєчасно не обчислено та не сплачено внесків.
Згідно акту перевірки від 22.03.2011 року відповідачем донараховану позивачу за період з січня 2007 року по грудень 2009 року 25764,08 грн. страхових внесків. Отже, сума штрафу не може перевищувати 5 % донарахованих внесків, а саме: 1288,21 грн. (25764,08 грн. * 5 % = 1288,21 грн.).
Застосування штрафу в розмірі 5 % за кожний повний або неповний місяць можливе лише за той місяць, за який донараховано ці суми. Тому штраф у розмірі 5 % стала сума, береться від суми донарахування в конкретному місяці, а не наростаючим підсумком за кожен наступний місяць існування цього боргу.
Отже, рішення № 278 від 28.03.2011р. в частині застосування решти 41126,75 грн. штрафних санкцій підлягає скасуванню.
Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Рішення управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі від 28.03.2011р.№278 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків скасувати в частині застосування фінансових санкцій на суму 41126,76 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.